- •1.Категорія страхового захисту та її сутність.
- •2.Страховий фонд суспільства як матеріальна основа страхового захисту та його сутність.
- •3.Форми організації та методи утворення страхового фонду суспільства.
- •1)Страхування; 2) самострахування;3)державне резервування.
- •4.Страхування як економічна категорія та його ознаки.
- •5.Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.
- •6.Функції страхування та їх характеристика.
- •7.Принципи страхування та їх характеристика.
- •8.Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •9.Страхова сума, страховий тариф, страхова премія: сутність і взаємозв`язок цих понять.
- •10.Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки та їх характеристика.
- •11.Класифікація страхування за об’єктами. Галузі страхування та їх характеристика.
- •12.Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •13.Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •14.Форми проведення страхування та їх особливості.
- •15. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).
- •16. Виникнення та основні етапи розвитку страхування.
- •17. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя.
- •19. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р. Та в колишньому срср.
- •20. Розвиток страхування в сучасній Україні.
- •21. Поняття ризику у в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •22. Основні характеристики ризику, придатного для страхування.
- •23. Методи управління ризиком (скасування ризику, запобігання ризику, власне утримання ризику, страхування).
- •24. Специфіка ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особистому страхуванні.
- •25. Страхова премія як ціна страхової послуги.
- •26. Поняття і структура страхового тарифу.
- •27. Особливості визначення премії за договорами загального страхування.
- •28. Особливості визначення премії за договорами довгострокового страхування життя.
- •30. Тарифна політика страховика.
- •31. Поняття страхового ринку та його економічне значення. Класифікація страхових ринків за територіальною та галузевою ознаками.
- •32. Інституційна структура страхового ринку. Характеристика суб’єктів страхового ринку.
- •34. Страхові посередники та їх роль на страховому ринку.
- •35. Нормативно-правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •36. Закон України «Про страхування», його зміст та значення.
- •37. Напрями регулювання страхової діяльності в Україні.
- •38.Необхідність і методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •39.Орган державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, його функції та завдання.
- •40.Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку.
- •41.Основні типи страхових організацій (акціонерне товариство, товариство взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •42.Організаційно-правові форми та спеціалізація страховиків в Україні згідно з Законом України «Про страхування».
- •43.Порядок створення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •44. Структура страхової компанії. Органи управління страховиком.
- •45. Об’єднання страховиків, їх види і функції.
- •46. Поняття договору страхування. Законодавчі вимоги до договору страхування.
- •47. Порядок підготовки, укладання та супроводу договору страхування.
- •48. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними. Обов’язки сторін договору страхування відповідно до чинного законодавства.
- •49. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
- •50. Взаємовідносини сторін договору страхування при настанні страхового випадку.
- •51. Сутність та значення страхування життя.
- •52. Характеристика ризиків за договорами страхування життя.
- •53. Особливості договору страхування життя.
- •54. Сучасний стан страхування життя в Україні.
- •55. Сутність загального страхування та його зміст.
- •56. Ринок загального страхування в Україні та його роль у забезпеченні страховим захистом юридичних і фізичних осіб.
- •57. Майнове страхування: необхідність, сутність та специфічні особливості.
- •58. Страхування відповідальності: необхідність, сутність та специфічні особливості.
- •59. Особисте страхування: необхідність, сутність та специфічні особливості.
- •60. Сутність перестрахування та його значення.
- •61. Суб’єкти перестрахування та їх характеристика.
- •63. Форми проведення перестрахувальних операцій.
- •64. Договори пропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •65. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •66. Поняття платоспроможності страховика. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до законодавства України.
- •67. Власний капітал страховика та його характеристика.
- •68. Страхові (технічні) резерви: призначення, склад і особливості формування.
- •69. Фактичний і нормативний запас платоспроможності: економічний зміст і порядок обчислення.
- •70. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до Директив Європейського Союзу.
63. Форми проведення перестрахувальних операцій.
До них належать пропорційна та непропорційна форми проведення перестрахувальних операцій .Сутність пропорційного перестрахування полягає у тому, що ризик, який буде перестраховано, розподіляється між цедентом і перестраховиком на основі фіксованого відсоткового співвідношення, яке визначає як частку перестра-ховика у всіх збитках, так і його частку в премії.Іншими словами, частка перестраховика в покритті ризику, отриманні премії та у виплаті відшкодування визначається, виходячи зі заздалегідь погодженого власного утримання цедента. На відміну від пропорційного перестрахування, де компенсування збитків або шкоди розподіляється між цедентом і перестраховиком у пропорції, що відповідає розподілу страхових сум і премій, у непропорційному перестрахуванні виплати перестраховика визначаються виключно величиною збитків (шкоди). Пропорційний розподіл окремого ризику й отриманої за нього премії не застосовується. Призначення непропорційного перестрахування — гарантувати відповідальність страховика за прийнятими ризиками щодо великого сукупного збитку за визначений період. Отже, у непропорційному перестрахуванні цедент сам сплачує збитки до певного розміру, а перевищення цього розміру оплачує перестраховик у межах ліміту відповідальності за договором. Як правило, непропорційне перестрахування застосовується в таких ризиках, які пов'язані з великими катострофічними збитками, або тоді, коли важко визначити верхню межу страхової відповідальності.
64. Договори пропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
У пропорційному перестрахуванні розрізняють три види договорів:1) договір квотного перестрахування;2) договір ексцедента суми;3) змішаний договір квотно-ексцедентного перестрахування.За облігаторним квотним договором страхування всі договори в певному виді страхування перестраховуються у перестраховика, який зобов'язаний прийняти зазначені договори на основі єдиного й визначеного відсоткового співвідношення (за квотою). Тобто цедент зобов'язаний передати перестрахо-викові визначену частку в усіх ризиках певного виду, а перестраховик не має права відмовитися від прийняття обов'язку.Як правило, у квотному перестрахуванні цедент передає, а перестраховик приймає від нього відповідну частину премії, визначену у відсотках. Своєю чергою, і перестрахувальник сплачує цедентові комісійну винагороду (за надання можливості участі в договорі), а також тантьему — додаткову комісію зі свого прибутку.Перестрахування на основі ексцедента сум є найдавнішою і найважливішою формою перестрахування. Таке перестрахування застосовується тоді, коли застраховані ризики суттєво відрізняються за вартістю застрахованих об'єктів (застраховані ризики різні за страховими сумами).Перед укладанням договору ексцедентного перестрахування цедент ретельно аналізує статистику страхових випадків, здійснює актуарні розрахунки і на таких підставах визначає розмір власної участі в усіх або в частині договорів безпосереднього страхування. Відповідальність, яка перевищує участь цедента в договорах безпосереднього страхування, передається цедентом для покриття перестраховикові.