- •1.Категорія страхового захисту та її сутність.
- •2.Страховий фонд суспільства як матеріальна основа страхового захисту та його сутність.
- •3.Форми організації та методи утворення страхового фонду суспільства.
- •1)Страхування; 2) самострахування;3)державне резервування.
- •4.Страхування як економічна категорія та його ознаки.
- •5.Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.
- •6.Функції страхування та їх характеристика.
- •7.Принципи страхування та їх характеристика.
- •8.Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •9.Страхова сума, страховий тариф, страхова премія: сутність і взаємозв`язок цих понять.
- •10.Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки та їх характеристика.
- •11.Класифікація страхування за об’єктами. Галузі страхування та їх характеристика.
- •12.Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •13.Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •14.Форми проведення страхування та їх особливості.
- •15. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).
- •16. Виникнення та основні етапи розвитку страхування.
- •17. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя.
- •19. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р. Та в колишньому срср.
- •20. Розвиток страхування в сучасній Україні.
- •21. Поняття ризику у в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •22. Основні характеристики ризику, придатного для страхування.
- •23. Методи управління ризиком (скасування ризику, запобігання ризику, власне утримання ризику, страхування).
- •24. Специфіка ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особистому страхуванні.
- •25. Страхова премія як ціна страхової послуги.
- •26. Поняття і структура страхового тарифу.
- •27. Особливості визначення премії за договорами загального страхування.
- •28. Особливості визначення премії за договорами довгострокового страхування життя.
- •30. Тарифна політика страховика.
- •31. Поняття страхового ринку та його економічне значення. Класифікація страхових ринків за територіальною та галузевою ознаками.
- •32. Інституційна структура страхового ринку. Характеристика суб’єктів страхового ринку.
- •34. Страхові посередники та їх роль на страховому ринку.
- •35. Нормативно-правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •36. Закон України «Про страхування», його зміст та значення.
- •37. Напрями регулювання страхової діяльності в Україні.
- •38.Необхідність і методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •39.Орган державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, його функції та завдання.
- •40.Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку.
- •41.Основні типи страхових організацій (акціонерне товариство, товариство взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •42.Організаційно-правові форми та спеціалізація страховиків в Україні згідно з Законом України «Про страхування».
- •43.Порядок створення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •44. Структура страхової компанії. Органи управління страховиком.
- •45. Об’єднання страховиків, їх види і функції.
- •46. Поняття договору страхування. Законодавчі вимоги до договору страхування.
- •47. Порядок підготовки, укладання та супроводу договору страхування.
- •48. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними. Обов’язки сторін договору страхування відповідно до чинного законодавства.
- •49. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
- •50. Взаємовідносини сторін договору страхування при настанні страхового випадку.
- •51. Сутність та значення страхування життя.
- •52. Характеристика ризиків за договорами страхування життя.
- •53. Особливості договору страхування життя.
- •54. Сучасний стан страхування життя в Україні.
- •55. Сутність загального страхування та його зміст.
- •56. Ринок загального страхування в Україні та його роль у забезпеченні страховим захистом юридичних і фізичних осіб.
- •57. Майнове страхування: необхідність, сутність та специфічні особливості.
- •58. Страхування відповідальності: необхідність, сутність та специфічні особливості.
- •59. Особисте страхування: необхідність, сутність та специфічні особливості.
- •60. Сутність перестрахування та його значення.
- •61. Суб’єкти перестрахування та їх характеристика.
- •63. Форми проведення перестрахувальних операцій.
- •64. Договори пропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •65. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •66. Поняття платоспроможності страховика. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до законодавства України.
- •67. Власний капітал страховика та його характеристика.
- •68. Страхові (технічні) резерви: призначення, склад і особливості формування.
- •69. Фактичний і нормативний запас платоспроможності: економічний зміст і порядок обчислення.
- •70. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до Директив Європейського Союзу.
25. Страхова премія як ціна страхової послуги.
Плата у гривнях із сукупної страхової суми вважається страховим внеском, страховим платежем, а в міжнародному страхуванні – страховою премією. Страховий платіж (премія, внесок) обчислюється як добуток страхового тарифу (% ставки) на сукупну страхову суму, поділену на 100. Сплачується одноразово до вступу в дію договору, або періодично в передбачені ним строки.
Економічно обґрунтована структура страхової премії має важливе значення для ефективної діяльності страхових організацій, що обумовлене наступними моментами:
1) вона служить основою складання фінансового плану страхової організації;
2) дозволяє прогнозувати граничні розміри окремих видів фактичних витрат страховика;
3) служить підставою для правильного встановлення бази оподаткування для сплати податку на прибуток;
4) правильно встановлена доля нетто-премії гарантує страхові виплати страхувальника у зв'язку з настанням страхових випадків.
Нетто-премія призначена для виконання фінансових зобов'язань страховика перед страхувальниками.
Специфіка страхування в обґрунтуванні цієї частини премії полягає в тому, що у момент калькуляції ціни величина збитку не визначена. На основі даних про ущербах за минулий період можна розрахувати їх частоту (вірогідність настання), визначити їх середню величину і розподіл. Відповідно до принципу еквівалентності як мінімальна премія за ризик виступає очікувана величина збитку, яку називають власне нетто-премією по ризику.
26. Поняття і структура страхового тарифу.
Страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.. Вона є основою для формування страхового фонду.
Ціна страхової послуги, як і всяка ринкова ціна, вагається під впливом попиту і пропозиції. Нижній кордон ціни визначається рівністю між вступами платежів від страхувальників і виплатами страхового відшкодування і страхових сум по договорах плюс витрати страхової організації. При такому рівні ціни страхова організація не отримує прибутки і страхування таких рисок себе не виправдовує.
Верхній кордон ціни страхової послуги визначається:
розмірами попиту на неї;
величиною банківського відсотка по вкладах.
При досить високому попиті на дану страхову послугу (число організацій невелике, і всі вони пропонують приблизно однакові умови страхування) є можливість протягом деякого часу підтримувати високий рівень страхових премій. Проте у міру насичення страхового ринку з боку пропозиції страхових послуг це стає небезпечним. Зіткнувшись із завищенням тарифів в одній організації, клієнт піде в іншу, тому на страховому, як і на будь-якому товарному ринку, існує тенденція вирівнювання рівнів страхових тарифів.
27. Особливості визначення премії за договорами загального страхування.
Плата у гривнях із сукупної страхової суми вважається страховим внеском, страховим платежем, а в міжнародному страхуванні – страховою премією. Як ціна страхової послуги страхова премія має певну структуру, її окремі елементи повинні забезпечувати фінансування всіх функцій страховика.
Економічно обґрунтована структура страхової премії має важливе значення для ефективної діяльності страхових організацій, що обумовлене наступними моментами:
1) вона служить основою складання фінансового плану страхової організації;
2) дозволяє прогнозувати граничні розміри окремих видів фактичних витрат страховика;
3) служить підставою для правильного встановлення бази оподаткування для сплати податку на прибуток;
4) правильно встановлена доля нетто-премії гарантує страхові виплати страхувальникам у зв'язку з настанням страхових випадків.
Нетто-премія призначена для виконання фінансових зобов'язань страховика перед страхувальниками.
Специфіка страхування в обґрунтуванні цієї частини премії полягає в тому, що у момент калькуляції ціни величина збитку не визначена. На основі даних про ущербах за минулий період можна розрахувати їх частоту (вірогідність настання), визначити їх середню величину і розподіл. Відповідно до принципу еквівалентності як мінімальна премія за ризик виступає очікувана величина збитку, яку називають власне нетто-премією по ризику.
Проте цієї суми недостатньо для забезпечення з високою вірогідністю страхового покриття в необхідних розмірах. Доведено, що навіть при дуже хорошій інформації реальний збиток перевершує його очікувану величину в 50% випадків, унаслідок чого страховики в середньому кожні два роки несуть втрати, обумовлені так званою технікою страхування. Аби гарантувати клієнтам страховий захист, до нетто-премії по ризику роблять страхову надбавку.
Призначення страхової надбавки полягає у фінансуванні випадкових відхилень реального збитку над очікуваними показниками. Крім того, страхова надбавка має велике значення для скорочення іншої компоненти страхованої риски, пов'язаної з інформаційними помилками. Неправильна оцінка випадкового розподілу збитку може істотно понизити гарантованість страхового захисту. Введення страхової надбавки знижує дані ризики до прийнятного рівня.
Частина страхової премії, службовка для покриття витрат і формування планового прибутку страхової організації, в практиці страхування називається навантаженням.