20, Суть і різновиди дисципліни

Дисципліна це - певний порядок поведінки людей відповідно до норм права і моралі що склались у суспільстві чи організації; рівень (високий, середній, недостатній) дотримання норм в організації суспільства. Родовою ознакою дисципліни є порядок.

В дисципліні виділяють 2 сторони:

• Об’єктивну – порядок без якого не може існувати організація.

• Суб’єктивний – виконання обов’язків дотримання прав.

Класифікація дисципліни:

• За способом підлеглості (примусова добровільна)

• За видами (економічна, політична, фінансова, трудова, технологічна)

Трудова дисципліна це є форма суспільних зв’язків людей в процесі виконання трудових функцій з обов’язковим підпорядкуванням учасників певного розпорядку. Види трудової дисципліни:

• Виконавча – чітке виконання кожним працівником своїх обов’язків без прояву ініціативи та активності.

• Активна – отримання прав при виконанні обов’язків відбувається за принципом: дозволено все що не заборонено законом.

• Самодисципліна – це виконання своїх обов’язків можливість появляти активність ревізувати свої права на основі самоуправління.

Дисциплінарні відносини за змістом поділяються на 4 види:

• Охоронні – виникають при наявності одного з 2 юридичних факторів: не виконання обов’язків та перевищення прав.

• Заохочувальні відносини ґрунтуються на застосуванні засобів мотиваційного характеру: матеріальне і соціальне забезпечення.

• Виховні відносини – права і обов’язки адміністрації виховувати працівників на принципах переконань підвищення рівня освіти формування особистості її світогляду удосконалення фізичного розвитку працівниках.

• Організаційні відносини – відносини з питання зміцнення і підтримки бажаних дисциплінарних відносин за допомогою визначення прав обов’язків і міри відповідальності працівників.

• Дисципліна праці як економічна категорія є системою суспільних відносин з приводу найбільш раціонального та якісного виконання трудових функцій закріплених правом та іншими соціальними нормами які регламентують субордицію характер зв’язків людей у процесі кооперації праці з виробництва продукції послуг і поза сферою її застосування.

Дисципліна праці містить технологічну, внутрішньо змінну трудову виробничу дисципліну дисципліна поведінки поза сферою застосування праці. Рівень технологічної дисципліни залежить від кваліфікації безпосередніх виконавців (працівників), керівників і фахівців визначити його доцільно через показник бракованої продукції у % до загального виробленого обсягу її у відповідний перорід.

К_т = 100* (1 – А_б /А)

К_т – рівень технологічної дисципліни А_б – обсяг бракованої продукції.

А – загальний обсяг виробленої продукції за рік.

21.Механізми та методи управління дисципліною

Управління дисципліною — це боротьба з неорганізованістю, пасивністю, нечесністю, безвідповідальністю та лінощами. Дисципліна - це певний порядок поведінки людей відповідно до норм права і моралі, що склались у суспільстві чи організації, а поведінка — це сукупність дій та вчинків особистості, спосіб її життя. Управління дисципліною здійснюється через систему двох механізмів: прямого і допоміжного. Прямий механізм включає використання методів, засобів переконань (виховання), заохочень, примусу. Допоміжні механізми складаються із змін умов організації праці, рівня управління, самоуправління, кваліфікації персоналу. Завдання керівництва і працівників служб персоналу —створення працівникам нормальних умов життя, на заміну їх якісної та результативної праці. Суть полягає в тому, щоб не обмежувати людину в заробітку, а сприяти задоволенню престижних матеріальних цінностей. Управління дисципліною здійснюється за допомогою організаційних, економічних, виховних та правових методів. Економічні методи ґрунтуються на використанні системи матеріального стимулювання через заохочення та винагороди. Заохочування в системі управління — це визнання заслуг працівника перед колективом шляхом надання йому переваг, почестей, підвищення його престижу. У кожній людині є потреба у визнанні, на це і спрямовано заохочення. При застосуванні методу заохочення в управлінні слід дотримуватись таких правил:-заохочувати потрібно кожен прояв трудової активності працівника при одержанні позитивних результатів;-заохочення має бути значимим, піднімати престиж добросовісної праці. Кожен працівник повинен знати, що працювати максимально ефективно дуже вигідно, оскільки це забезпечує одержання пільг, переваг;заохочення має бути гласним;

при застосуванні заохочень потрібно використовувати ритуал, звичаї, традиції.

Виховні методи — це переконання працівників у потребі творчого підходу до роботи, відповідальності за результати власної праці, точності, охайності при виконанні своїх обов'язків і розпоряджень керівників.Організаційні методи — це створення нормальних умов праці, її організація.Правові методи — це примус, переконання, заохочення. Людина, як уже відзначалось, впливає на іншу або переконанням, або силою. Переконання — метод виховання, впливу на свідомість працівників з метою спрямування їх на корисну діяльність або гальмування негативних вчинків. Засоби переконань досить різноманітні. Ефективними вони будуть тільки тоді, коли ґрунтуватимуться на справедливості, рівності, свободі, добрі. Формами переконання є: діалог, критика, самокритика, політика, дискусія. Важливою умовою управління дисципліною та дисциплінарними відносинами є ефективне використання впливу, лідерства та влади.Вплив — це будь-яка поведінка однієї людини, що вносить зміни у поведінку, стосунки, відносини інших людей. Лідерство - це здатність впливати на групу людей або окрему людину з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації. Влада - це можливість виливати на поведінку інших людей. Дисциплінарна влада — це право, можливість, засновані на законі, давати обов'язкові розпорядження, встановлювати правила поведінки для підлеглих, заохочувати чи наказувати їх.