Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орг. поведінка - всі питання.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
743.53 Кб
Скачать

96. Сфери організаційних змін

Зміни можуть стосуватися практично будь-якої сфери діяльності організації. Проте більшість змін стосуються організаційної структури, технології або персоналу.

Сфера структурних змін. Зміна може стосуватися як окремих базових компонентів, так і структури в цілому. Зокрема, компанія може змінити проектування робочих місць або ж модифікувати систему внутрішньої звітності чи розподілу повноважень. Координаційні механізми також є об’єктом змін. Прикладом зміни організаційної структури в цілому є зміна типу організаційної структури, наприклад перехід компаній від функціональної до матричної системи. Нарешті, організація може змінити якусь складову своєї системи керування персоналом, наприклад, критерії підбору працівників чи систему оплати праці.

Сфера технологічних змін. Технологія – це процес трансформування затрат у випуск. Об’єктами технологічних змін є обладнання; робочі процеси (зміни в сировині і матеріалах, що використовуються); послідовність робіт; інформаційні системи. Оскільки з’являються щораз нові технологічні інновації, то для багатьох організацій технологічні зміни набувають особливого значення. Наприклад, зміни виробничих завдань чи процесів потрібні у разі впровадження нового обладнання чи випуску нової продукції. В галузях промисловості головною причиною зміни технології виробництва є поява нових видів сировини, матеріалів та комплектувальних, які використовують для виробництва кінцевої продукції.

Сфера змін людських ресурсів. Третя сфера організаційних змін стосується персоналу. Ці зміни охоплюють: переміщення працівників на інші робочі місця; підбір кадрів; навчання і тренінг працівників; “організаційний розвиток”. Наприклад, організація може ухвалити рішення підвищити професійний рівень робочої сили, що, відповідно, потребує нових навчальних програм і критеріїв відбору, або ж їхній виконавчий рівень завдяки новій системі стимулювання чи навчанню, орієнтованому на досягнення високої ефективності роботи. Сприйняття й очікування також звичайно пов’язані з організаційними змінами. Зміни також можуть стосуватися позицій і системи цінностей працівників. Сьогодні в багатьох організаціях менеджери намагаються не допускати ворожих стосунків із працівниками.

Сьогодні багато організацій пройшли через масивну і складну програму змін, що охоплює організаційну структуру, технології і персонал. Хоча для її визначення використовують багато термінів, проте найпопулярніший – реінжиніринг- докорінна перебудова усіх аспектів діяльності для досягнення головних цілей щодо витрат, послуг чи часу.

97. Організаційні інновації. Підтримка інновацій персоналом організації.

Інновація – це керована спроба організації розробити і впровадити новий продукт або послугу чи запропонувати нове використання наявного продукту. Інновації дуже важливі, оскільки без впровад­ження нових продуктів і послуг багато компаній зазнали б поразки в конкурентній боротьбі.

Інноваційний процес охоплює етапи:

Розробка - оцінка, модифікація і вдосконалення творчих ідей. Розробка інновації може різко підвищити потенціал майже безнадійних товарів чи послуг.

Випробування. На цій стадії організація, взявши за основу вивчену ідею, роз­робляє проект, розпочинає виробництво чи постачання нових товарів або послуг. У цей період інновація виходить за межі лабораторії і трансформується в цілком реальні товари чи послуги.

Запуск - організація пропонує нові товари чи послуги на ринку. Запитання “чи працює інновація?” не є ключовим, важливіше “чи захочуть спо­живачі придбати нові продукти і послуги?”

Зростання. Якщо інновація запущена успішно, то вона переходить у стадію зрос­тання. Це період високого рівня економічного розвитку організації, оскільки дуже часто потреба в цьому товарі чи послузі перевищує його пропозицію.

Зрілість - більшість організацій галузі мають доступ до інновації і намагаються її застосовувати.

Занепад - потреба в інновації зменшується і з’являються її замінники. Оскільки органі­зація перестає користуватися конкурентною перевагою інновації ще в періоді зрілості, то вона повинна заохочувати вчених, інженерів і менеджерів до нових інновацій. Саме це і є безперервним процесом пошуку конкурентних переваг, унаслідок якого виника­ють нові товари і послуги.

Форми запровадження інновацій:

- Радикальні і часткові інновації. Радикальні інновації - це нові продукти чи тех­нології, розроблені організацією, які повністю витісняють продукти і технології, які в цій галузі були раніше. Часткові інновації – це нові продукти і процеси, що лише модифікують уже створені.

- Технічні й управлінські інновації. Технічні інновації - це зміна зовнішнього ви­гляду і споживчих характеристик товарів чи послуг або ж технологічних процесів їхнього виробництва. Управлінські інновації— це зміни в процесі керування, протягом якого продукти і послуги задумують, вироб­ляють і постачають споживачам.

- Інновації продукції та виробництва. Інновації продукції — це зміна зовнішнього вигляду та споживчих характеристик наявних продуктів чи послуг або створення цілком нових продуктів та послуг. Виробничі інновації - це зміни в методах виробництва, створення та збуту товарів чи послуг.

Протягом останніх років розроблено велику кількість способів підтримки інно­вацій в організаціях. Трьома головними такими способами є система винагород, орга­нізаційна культура, а також процес новаторства.

Система винагород. Компанія використовує систему винагород для стимулю­вання чи знеохочування певної поведінки працівників. Ключовими компонентами цієї системи є зарплатня, премії та додаткові матеріальні винагороди.

Організаційна культура. Сильну, відповідно орієнтовану орга­нізаційну культуру можна використати для підтримки інноваційної діяльності, фор­муючи відчуття, що інновації високо цінують і вони будуть винагороджені, випадкові ж невдачі в разі розробки нових ідей не лише допустимі, а навіть очікувані.

Новатортво у великих організаціях. Виділяють три прояви новаторства. Винахідник - це людина, яка придумує і розробляє нову ідею, продукт чи послугу шляхом творчого процесу. Організатор - це, звичайно, менеджер середньої ланки, що ознайомлений з проек­том і стає причетним до нього. Відповідальний за проект - це менеджер вищого рівня, який схвалює і підтримує проект.