82.Національні особливості організаційних культур

На формування особливостей національних орг. культур здійснюють вплив такі фактори: система сім’ї; система освіти; економічна система; політична система; релігійна система; система соціалізації; система здоров’я; система відпочинку. Тому було виділено у підсумку три головних типи організаційної культури за національною ознакою– західноєвропейська, північноамериканська та японська. Всі інші культури позичають та синтезують окремі ознаки цих трьох головних.

Типи національних організаційних культур

Ознаки	Європейські організації	Американськіорганізації	Японські організації
Соціально орієнтована форма членів організації	індивідуалістична	індивідуалістична	колективістська
Форма праці	системна диференціація та чіткий поділ праці	системна диференціація та чіткий поділ праці	системна гармонізація праці співробітників, спільність інтересів та устремлінь, широка спеціалізація та універсалізм
Стратегія	довготривала	коротка	довготривала
Маркетинг	перспективн.	короткий	перспективний
Основні цінності	мобільність, неоднорідністіндивідуальна свобода	мобільність, неоднорідність індивідуальна свобода	стабільність, однорідність, взаємна довіра, приналежність кожного до організації
Стиль управління	гнучкість, партисипативне правління, політика відкритих дверей	гнучкість, партисипативнеуправління, політика відкритих дверей	заохочення ініціативи знизу участь у прийнятті рішення всіх зацікавлених сторін, врахування думки кожного учасника.

83.Проблема універсальності методів організаційної поведімки стосовно різних національних орг.Культур

Методи організаційного поведінки використовуються для проведення прикладних досліджень, що дозволяють вивчити особливості національної орган. поведінки і діяльності людей в конкретній організації, щоб менеджмент міг приймати управлінські рішення, чітко уявляючи процеси, що відбуваються в організації, і домагатися, таким чином, ефективного виконання поставлених перед організацією завдань з урахуванням можливостей колективу. Застосування тих чи інших методів повинне спиратися на розуміння їх переваг, недоліків і обмежень. Слід пам'ятати, що помилки у виборі методу і способу її використання можуть призвести до отримання спотвореної картини дійсності, невірним оцінками процесів, що відбуваються в організації.         Щоб уникнути таких помилок, коротко познайомимося з основними методами організаційної поведінки:          1) спостереження,2) опитування 3)кореляційні дослідження 4) експеримент; 5) порівняння 6) використання Інтернет.

Проблема універсальності методів організаційної поведімки стосовно різних національних орг. культур полягає в тому,що кожну культуру слід розглядати індивідуально в цілій сукупності,а не за її окремиими елементами,адже на формування особливостей національних орг. культур здійснюють вплив такі фактори: система сім’ї; система освіти; економічна система; політична система; релігійна система; система соціалізації; система здоров’я; система відпочинку.Було виділено у підсумку три головних типи організаційної культури за національною ознакою – західноєвропейська, північноамериканська та японська. Всі інші культури позичають та синтезують окремі ознаки цих трьох головних. Проте і досі не існує основної методології для кожної країни,так як орг.поведіка в кожній країні забарвлена культурними,соціальними та етнічними особливостями.