- •1. Психологічні характеристики особистості.
- •3.Вплив зовнішніх чинників на поведінку людини
- •Типи поведінки людини в організації
- •Психологічна угода
- •Відповідність посаді
- •7. Природа індивідуальних рис. „Велика п'ятірка індивідуальних рис”
- •8.Вплив індивідуальних рис на роботу
- •9.Позиція та індивідуальна поведінка
- •10.Головні процеси сприйняття
- •11, Сприйняття та обґрунтування
- •12, Формування особистості
- •13, Типологія особистості
- •14, Фрустрація. Реакція на фрустрацію
- •15, Уявлення особистості про себе: самоповага, самоефективність
- •16, Етапи розвитку особистості в процесі соціалізації
- •17, Принципи ефективного управління поведінкою в організації
- •18. Основні етапи процесу управління організаційною поведінкою
- •19, Когнітивні та біхевіористичні підходи до управління організаційною поведінкою
- •20, Суть і різновиди дисципліни
- •21.Механізми та методи управління дисципліною
- •22. Управління трудовою дисципліною й поведінкою персоналу
- •23.Переконання як метод управління дисципліною
- •24. Заохочування в системі управління
- •25. Причини порушення трудової дисципліни
- •26. Етапи розвитку груп
- •27. Характеристики груп та команд.
- •28. Причини об’єднання людей в групи та команди
- •29. Компоненти структури групи: формування, ролі, норми, статус, розмір, склад
- •30. Згуртованість групи та ефективність її роботи
- •31. Чинники які впливають на згуртованість груп.
- •32 Поняття команди
- •33 Види команди в організаціях
- •34.Соціально-психологічний клімат : суть фактори його формування
- •35 Вплив соціально-психологічного клімату на продуктивність ,дисципліну, плинність та інші показники.
- •36 Спостереження групових процесів
- •38 Аналіз процесів взаємодії
- •39 Розвиток та ефективне використання влади
- •40 Формування і використання тактики впливу.
- •41. Співвідношення влади, повноважень і впливу
- •42. Лідерство як вплив
- •43. Політична поведінка в організаціях
- •44. Форми політичної поведінки: стимулювання, переконання, створення зобов'язань, примус
- •45. Імпресійний менеджмент
- •46. Принципи управління політичною поведінкою
- •47. Природа конфлікту, його складові та види конфліктів
- •48. Причини конфліктів
- •49. Позитивні та негативні наслідки конфлікту
- •3. Негативні наслідки конфліктів
- •50. Методи заохочення конфліктів
- •51 Контролювання конфліктів
- •52 Cтиль і тактика проведення переговорів
- •53 Особиста поведінка в конфліктних ситуаціях
- •54 Способи розв’язання конфліктних ситуацій
- •55 Cтрес та індивідуальна поведінка
- •1)Поведінкові:
- •56 Управління стресом.Шляхи уникнення стресів
- •57 Загальний адаптаційний синдром зас
- •58 Причини і наслідки стресів
- •59 Модель процесу комунікації
- •60 Основні форми комунікацій
- •61.Елементи комунікаційного процесу.
- •62.Комунікаційні бар’єри.
- •63. Спілкування як частина ділової діяльності.
- •64. Рівні спілкування.
- •65. Форми неформальних комунікацій в організаціях.
- •66. Емоції та їх вплив на процес спілкування.
- •67. Вміння слухати та вміння переконувати.
- •68. Шляхи підвищення ефективності комунікацій.
- •69. Переговори.
- •70. Етапи процесу переговорів.
- •71. Поняття і значення корпоративної культури
- •72. Філософія та етика організації
- •73. Етика особи в організації
- •74. Характеристика основних типів організаційної культури
- •75. Принципи формування організаційної культури
- •76. Управління культурою організації
- •77. Поняття соціалізації
- •78. Засоби пізнання організаційної культури: легенди, ретуали, символи могутності організації, мова і символічний менеджмент
- •79. Умови зміни організаційної культури.
- •80. Методи проведення змін.
- •81.Поняття міжкультурного менеджменту
- •82.Національні особливості організаційних культур
- •83.Проблема універсальності методів організаційної поведімки стосовно різних національних орг.Культур
- •Фактори ефективної міжкультурної комунікації
- •87.Усунення культурних бар’єрів
- •88.Особливості комунікаційного процесу в інтернаціональних командах
- •89.Особливості створення інтернаціональних команд
- •90.Основні етапи розвитку інтернаціональної команди
- •91. Ефективність діяльності інтернаціональних команд
- •92. Природа організаційних змін
- •93. Напрямки організаційних змін
- •94. Етапи організаційних змін
- •95. Опір змінам в організації: причини, способи їх подолання, реакції людей, психологічні бар’єри.
- •96. Сфери організаційних змін
- •97. Організаційні інновації. Підтримка інновацій персоналом організації.
- •98. Організаційний розвиток: суть, передумови і цінності організаційного розвитку, участь в організаційному розвитку
- •99. Інноваційний потенціал, його реалізація
- •100. Створення інноваційного клімату в організації
- •101 Якими факторами визначається етична інтенсивність в організації?
- •102. Опишіть етичні принципи прийняття рішень в організації.
- •103. Моделі прийняття рішень в організації.
- •104. Раціональна модель прийняття рішень в організації.
- •105. Модель обмеженої раціональності прийняття рішень в організації.
- •106. Політична модель прийняття рішень в організації.
- •107. Фази прийняття адміністративних рішень в організації.
- •108. Як відбувається стимулювання творчості в організаціях?
- •109. Метод горизонтального мислення.
- •110. Метод «адвоката диявола»
- •112.Аналіз проблем виконання за допомогою моделі перфоманс менеджменту
- •115. Функції самоменеджменту в процесі виконання роботи.
- •118. Опишіть елементи системи перфоманс менеджменту та їх взаємозв'язок.
- •119. Назвіть рівні перфоманс менеджменту та охарактеризуйте їх
- •120. Опишіть чинники, що впливають на перфоманс на рівні організації.
- •121. Чинники, що впливають на організацію роботи індивіда
- •122. Що таке проектування роботи? Які цілі враховуються при проектуванні робіт?
- •123. Назвіть кілька елементів організації роботи індивіда
- •124. Що таке мотиваційний потенціал роботи індивіда?
- •125. Що таке кар’єра? Які етапи кар’єри проходить індивід за життя?
9.Позиція та індивідуальна поведінка
Елементом індивідуальної поведінки в організації є позиція тобто комплекс переконань і відчуттів щодо певних ідей ситуацій інших осіб.
Позиція відіграє важливу роль оскільки вона є механізмом завдяки якому більшість людей висловлюють свої почуття.
Позиція складається з 3 компонентів: 1. Емоційний компонент – відображає відчуття і емоції індивіда стосовно ситуації.
2. Когнітивний – пізнавальний компонент є результатом знань індивіда про ситуацію.
3. Уявний компонент – визначає як індивід поводитиметься в конкретній ситуації.
Конфлікт який може виникнути між власними позиціями індивіда називають когнітивним дисонансом (не відповідність).
Задоволення роботи – робота людині подобається і особа може самореалізуватись виконуючи її.
Дослідження задоволеність роботою свідчать що особистісні чинники (такі як індивідуальні потреби і прагнення) формують цю позицію поряд з чинниками організаційними такими як (стосунки між співробітниками і керівництвом, умови праці, виробнича політика, зарплата і т.д.).
Відданість це позиція яка відображає прив’язаність особи до організації.
Емоції: Позитивні емоції – піднесені і оптимістичні вважають свій добробут забезпеченим і сприймають речі в позитивному світлі. Вони завжди в доброму гуморі.
Негативні емоції – пригнічені песимістичні бачать лише негативні сторони речей, у них переважно поганий настрій.
10.Головні процеси сприйняття
Сприйняття це сукупність процесів завдяки яким особа усвідомлює і інтерпретує інформацію про середовище. Головними процесами сприйняття є: вибіркове сприйняття і формування стереотипів. Вибіркове сприйняття полягає в – ігноруванні інформації яка є для особи незручною чи суперечить її переконанням. Формування стереотипів – це просце категоризації навішуванні ярликів на людей на підставі певної позиції.
Сприйняття також тісно пов’язане з процесом який називається обґрунтуванням – механізмом за допомогою якого спостерігають за поведінкою і з’ясовують її причини.
Сприйняття виконує такі функції:
• загального орієнтування (у пізнанні, поведінці, естетиці);
"оцінювання (оцінку місцеперебування релевантних об'єктів, їхніх форм, величини, фізичних властивостей розташування один щодо одного, ситуативного значення, поведінкового, символічного або естетичного змісту);
• пізнавальна (відображення нових предметів і явищ, їх сутності, зв'язків між ними тощо);
• контролю практичної діяльності (під час створення нових об'єктів);
• регулятивна (регулювання поведінки і діяльності в процесі взаємодії з предметами та явищами).
Найважливішими особливостями сприйняття є:
• предметність;
• цілісність;
• структурність;
• константність;
• апперцепція;
• осмисленість;
• вибірковість;
• ілюзія.
11, Сприйняття та обґрунтування
Сприйняття - це сукупність процесів, завдяки яким особа усвідомлює й інтерпретує інформацію про середовище. Головними процесами сприйняття, які стосуються, передусім, організацій є
вибіркове сприйняття
формування стереотипів.
Вибіркове сприйняття: це ігнорування інформації, яка є для особи незручною чи суперечить її переконанням. З одного боку, вибіркове сприйняття має переваги, оскільки дає змогу проігнорувати несуттєву інформацію. Звичайно, це справджується лише в тому випадку, коли головне сприйняття правильним.
Формування стереотипів: це процес категоризації і навішування ярликів на людей на підставі певної позиції. Загальними ознаками, за якими формуються стереотипи, є раса і стать. Звичайно, ці стереотипи неточні і можуть бути шкідливими.
Сприйняття й обґрунтування
Сприйняття також тісно пов'язане з обґрунтуванням - механізмом, за допомогою якого спостерігають за поведінкою і з'ясовують її причини. Досліджувати можна власну поведінку, а також поведінку інших людей. Поширенішим є пошук причин поведінки інших людей. Базовими умовами, на підставі яких формують обґрунтування, є
консенсус (ступінь, до якого люди в однакових ситуаціях поводяться однаково),
послідовність (ступінь, до якого та сама людина поводиться однаково завжди)
визначеність (ступінь, до якого одна людина поводиться однаково в різних ситуаціях).
