Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орг. поведінка - всі питання.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
743.53 Кб
Скачать

9.Позиція та індивідуальна поведінка

Елементом індивідуальної поведінки в організації є позиція тобто комплекс переконань і відчуттів щодо певних ідей ситуацій інших осіб.

Позиція відіграє важливу роль оскільки вона є механізмом завдяки якому більшість людей висловлюють свої почуття.

Позиція складається з 3 компонентів: 1. Емоційний компонент – відображає відчуття і емоції індивіда стосовно ситуації.

2. Когнітивний – пізнавальний компонент є результатом знань індивіда про ситуацію.

3. Уявний компонент – визначає як індивід поводитиметься в конкретній ситуації.

Конфлікт який може виникнути між власними позиціями індивіда називають когнітивним дисонансом (не відповідність).

Задоволення роботи – робота людині подобається і особа може самореалізуватись виконуючи її.

Дослідження задоволеність роботою свідчать що особистісні чинники (такі як індивідуальні потреби і прагнення) формують цю позицію поряд з чинниками організаційними такими як (стосунки між співробітниками і керівництвом, умови праці, виробнича політика, зарплата і т.д.).

Відданість це позиція яка відображає прив’язаність особи до організації.

Емоції: Позитивні емоції – піднесені і оптимістичні вважають свій добробут забезпеченим і сприймають речі в позитивному світлі. Вони завжди в доброму гуморі.

Негативні емоції – пригнічені песимістичні бачать лише негативні сторони речей, у них переважно поганий настрій.

10.Головні процеси сприйняття

Сприйняття це сукупність процесів завдяки яким особа усвідомлює і інтерпретує інформацію про середовище. Головними процесами сприйняття є: вибіркове сприйняття і формування стереотипів. Вибіркове сприйняття полягає в – ігноруванні інформації яка є для особи незручною чи суперечить її переконанням. Формування стереотипів – це просце категоризації навішуванні ярликів на людей на підставі певної позиції.

Сприйняття також тісно пов’язане з процесом який називається обґрунтуванням – механізмом за допомогою якого спостерігають за поведінкою і з’ясовують її причини.

Сприйняття виконує такі функції:

• загального орієнтування (у пізнанні, поведінці, естетиці);

"оцінювання (оцінку місцеперебування релевантних об'єктів, їхніх форм, величини, фізичних властивостей розташування один щодо одного, ситуативного значення, поведінкового, символічного або естетичного змісту);

• пізнавальна (відображення нових предметів і явищ, їх сутності, зв'язків між ними тощо);

• контролю практичної діяльності (під час створення нових об'єктів);

• регулятивна (регулювання поведінки і діяльності в процесі взаємодії з предметами та явищами).

Найважливішими особливостями сприйняття є:

• предметність;

• цілісність;

• структурність;

• константність;

• апперцепція;

• осмисленість;

• вибірковість;

• ілюзія.

11, Сприйняття та обґрунтування

Сприйняття - це сукупність процесів, завдяки яким особа усвідомлює й інтерпретує інформацію про середовище. Головними процесами сприйняття, які стосуються, передусім, організацій є

  • вибіркове сприйняття

  • формування стереотипів.

Вибіркове сприйняття: це ігнорування інформації, яка є для особи незручною чи суперечить її переконанням. З одного боку, вибіркове сприйняття має переваги, оскільки дає змогу проігнорувати несуттєву інформацію. Звичайно, це справджується лише в тому випадку, коли головне сприйняття правильним.

Формування стереотипів: це процес категоризації і навішування ярликів на людей на підставі певної позиції. Загальними ознаками, за якими формуються стереотипи, є раса і стать. Звичайно, ці стереотипи неточні і можуть бути шкідливими.

Сприйняття й обґрунтування

Сприйняття також тісно пов'язане з обґрунтуванням - механізмом, за допомогою якого спостерігають за поведінкою і з'ясовують її причини. Досліджувати можна власну поведінку, а також поведінку інших людей. Поширенішим є пошук причин поведінки інших людей. Базовими умовами, на підставі яких формують обґрунтування, є

  • консенсус (ступінь, до якого люди в однакових ситуаціях поводяться однаково),

  • послідовність (ступінь, до якого та сама людина поводиться однаково завжди)

  • визначеність (ступінь, до якого одна людина поводиться однаково в різних ситуаціях).