76. Управління культурою організації

Культура є головним чинником, що визначає духовний розвиток нації, вона є показником її самобутності. Саме через культуру утверджуються її духовні та моральні ідеали, втілюються гуманістичні ідеї, загальновизнані людські цінності, забезпечується збереження і примноження культурних надбань. Як свідчить світовий досвід, розвиток і вдосконалення культури є однією з вирішальних умов суспільного й соціального прогресу.

Управління культурою полягає в: організації створення, розповсюдження і популяризації творів літератури та мистецтва; забезпеченні поширення інформації і пропаганди досягнень культури; збереженні і використанні культурних цінностей; охороні творів мистецтва і пам'ятників культури, підвищенні культурного рівня населення України; керівництві підприємствами, організаціями, установами і закладами культури.

Важливе значення в сфері управління культурою має інформація.

Творча спілка створюється групою професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтв (всеукраїнська — у складі не менш як 100 осіб, регіональна (місцева) — не менш як 20 осіб), що мають у своєму доробку завершені та оприлюднені твори культури і мистецтва чи їх інтерпретації.

Членами творчої спілки можуть бути професійні творчі працівники — громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які до-сягли вісімнадцяти років.

77. Поняття соціалізації

Процес, коли людина пізнає соціальну організацію суспільства, соціальних відносин, засвоєння соціальних ролей, традиційно називають процесом соціалізації.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ - процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду (знань, цінностей, соціальної компетентності), що дає йому змогу інтегруватися в суспільство і поводитися там адаптивно.

Соціалізація може відбуватися і в умовах стихійного впливу на особистість різних обставин життя в суспільстві, і в умовах виховання (цілеспрямованого формування особистості). Поняття «соціалізація» було введено у психологію в 40-50-х pp. у працях Дж. Долларда і П. Міллера. Сьогодні процеси соціалізації досліджує вікова та соціальна психологія, а також етнопсихологія. Їх можна охарактеризувати як поступове розширення сфери соціальної взаємодії індивіда, як процес розвитку саморегуляції і становлення самосвідомості, засвоєння та реалізації соціальних ролей. Соціалізація допускає активну участь самої людини в освоєнні культурних норм, засвоєнні навичок і вмінь, необхідних для успішної соціальної адаптації.

Одним з основних механізмів соціалізації є культурна трансмісія, або передавання соціальних і культурних цінностей, норм, способів поведінки молодому поколінню.

Виокремлюють 3 види культурної трансмісії:

• вертикальну (від батьків до дітей);

• горизонтальну (у спілкуванні з однолітками);

• непряму (через спеціалізовані інститути й контакти з іншими людьми в умовах суспільно значущої спільної діяльності).

78. Засоби пізнання організаційної культури: легенди, ретуали, символи могутності організації, мова і символічний менеджмент

Організаційна культура передається співробітникам у різних формах. Найпереконливіші їх — історії держави та легенди, ритуали, символи могутності компанії, язик, і символічний менеджмент.

Історії і легенди:

У кожній організації існують історії, які описують випадки із її життя.

Легенди відбивають передусім пам'ятати історію та спадщина підприємства. Як і їхні гасла, вони передають успадковані ціннісні орієнтації.

Символи могутності компанії. Штаб-квартира компанії «>Tandem Computer» не справляє враження типові офіси фірм. Прилегла до неї територія обладнана біговими доріжками, баскетбольними майданчиками, величезним басейном і класами щоб займатися йогою, шикарна танцмайданчик завершує ансамбль комплексу. Деякі фірми надають своїх співробітників корпоративні автомобілі, часто оплачують транспортні витрати й прокурори дають дотації відпочивати працівникам облдержадміністрації і членів їхніх родин. Стан справ у компанії, кількість і якість корпоративних автомобілів, наданих особисте користування співробітників, наявність літака на розпорядженні компанії — лише кілька прикладів, які символізують корпоративне могутність.

Інші символи включають величину і розташування офісів, престижну меблювання, стиль одягу та презентабельність співробітників. Такі матеріальні символи також уособлюють могутність компанії, становище кожного її члена у ній і типи поведінки, очікувані від працівника, і навіть що як саме оцінюється вищим менеджментом.

Мова. Багато організації та складові її відділи використовуються свій унікальний мову на шляху успішної реалізації організаційної культури. Дізнаючись про цю мову, новоприбулі співробітники свідчать своє визнання культури та цим підтримують, зберігають її. Загальна термінологія, чи мову, з'єднує людей межах єдиної організаційної культури. Мова як засіб спілкування майже завжди грає на вирішальній ролі. За умов уважного сприйняття мову дозволяє робити висновків культуру цього підприємства.

Символічний менеджмент. Під символічним менеджментом розуміють акції, поведінка, інсценівки, які без слів стають зрозумілими оточуючим, недвозначно пояснюють справи, наголошують на нових пріоритетів і розставляють акценти. Наприклад, для вступу посаду керівник відділу ще до його своєї зустрічі з працівниками роздає список з пріоритетними напрямками діяльності компанії на найближчий рік. Такий вчинок ясно демонструє сутність планованих змін.

У світовій практиці бізнесу існує досвід складання фірмами власних кодексів честі, чи кодексів ділового поведінки. Спільним більшості з них принцип дбайливого ставлення честі власної фірми. Берегти честь фірми, захищати та здатністю обстоювати її інтереси, нести за що ганьблять фірму дії — вимоги, які у однаковою мірою адресовані всім їїчленам.