67. Вміння слухати та вміння переконувати.

Вміння слухати полягає не лише у готовності віддати свою увагу співрозмовнику та у створенні відповідних — необхідних умов для бесіди.

Це вміння включає також інші важливі компоненти:

· Надавати співрозмовнику можливість говорити

· Робити паузу перед тин, як щось сказати.

· Слухати цілеспрямовано.

· За необхідності занотовувати почуте (якщо є така можливість).

· Встановити емоційний контакт зі співрозмовником. Для цього варто повторювати — "віддзеркалювати" деякі елементи поведінки іншої особи, як жести, позу, тон голосу, часто вживані слова і фрази, а також вираз обличчя. Звичайно, робити це слід помірковано, так, щоб у співрозмовника не склалося враження, що його передражнюють.

Уміння переконувати може стати в нагоді практично в будь-якій сфері вашого життя: в роботі, в особистому житті, в спілкуванні з малознайомими вам людьми. Найголовніше – це знайти золоту серединку: вміти слухати і чути не тільки себе, але й інших.

Отже, що потрібно роботи, щоб переконати інших?

• Для того, щоб переконати когось в чому-небудь, необхідно, як мінімум, самому щиро вірити в те, про що говорите і в що хочете, щоб повірили оточуючі. Ваші слова навряд чи будуть переконливі, якщо ви самі сумніваєтеся в тому, що повідомляєте.

• Чітко й коротко сформулюйте те, чого бажаєте досягти (наприклад, “я хочу купити саме цей диван”).

• Якщо ви зможете показати співрозмовнику, що ваша ідея може реалізувати хоч одну з основних його потреб (фізіологічних, впевненості в майбутньому, самореалізації, у визнанні та повазі, приналежності до якої-небудь спільноти), вважайте, що вам вдалося переконати його.

• В ході розмови в жодному випадку не вживайте такі слова, як «може бути», «напевно», а також слова–паразити, які часто вживаються для заповнення пауз між словами, наприклад, «ну», «м-м», «е-е-е», підбирайте лише слова-твердження «неодмінно», «всім очевидно», дієслова доконаного виду.

• В переконанні не можна проявляти зайву самовпевненість і в агресивній формі доводити свою правоту.

• Уникайте наказного тону, погроз чи сарказму. Не потрібно проявляти поблажливе ставлення до співрозмовника, перебивати його і в категоричній формі нав’язувати свої поради. Такі дії можуть принести лише протилежний бажаному результат.

• Обов’язково встановіть із співрозмовником зоровий контакт. Якщо бачите, що людина відводить очі, дійте в тому ж напрямі (тобто знову зловіть її погляд і постарайтеся утримати його).

• Використовуйте жести для того, щоб підкріпити свої слова. Пам’ятайте, що слова, підкріплені жестами, емоціями, сильніші вдвічі.

• Спробуйте «переговорити» вашого співрозмовника. Наприклад, як тільки ваш опонент захоче перевести дух, ви починайте говорити, приводячи свої доводи, факти. Так ваш співрозмовник буде вимушений вас, щонайменше, вислухати (культурна людина не перебиватиме інших), а далі все у ваших руках.

• Для того, щоб переконати інших, необхідно знати й розуміти їх точку зору, передбачити їх можливі заперечення та запитання, і вже в ході бесіди постаратися прокоментувати ці заперечення, підкріплюючи фактами і власними коментарями.

• В ході розмови використовуйте якомога більше фактів (пам’ятайте, що вони необхідні, особливо скептикам). Як докази вашої правоти підійдуть реальні історії з реальними свідками, імена, дати, цифри, інформаційні ресурси, фотографії, відео. Факти слід подавати прямо, не використовуючи для цього надто довгі фрази.

• Для того, щоб комусь щось довести, необхідно в ході вашої розмови повторювати ваші доводи й аргументи кілька разів.