4. Типи поведінки людини в організації

Різна поведінка людей в організації дозволяє виділити типи темпераменту, характери, враховуючи їх в управлінні. Визначивши психологічний тип партнера, керівник може вибрати правильні дії.

Можна виділити чотири типи поведінки людини в організації.

Перший тип поведінки (відданий і дисциплінований член організації) характеризується тим, що людина повністю приймає цінності та норми поведінки, намагається поводитися так, щоб її дії не суперечили інтересам організації. Вона щиро намагається бути дисциплінованою, виконувати свою роль відповідно до норм і форм поведінки в організації. Результати дій такої людини в основному залежать від її особистих можливостей і здібностей і від того, наскільки вірно визначено зміст її ролі. Для цих людей керівництво та підпорядкування є усвідомленою необхідністю, зокрема такою, що виходить з почуття обов'язку.

Другий тип поведінки («пристосуванець») характеризується тим, що людина не сприймає цінностей організації, однак намагається поводитися, дотримуючись норм і форм поведінки в організації. Вона робить все за правилами, але її не можна вважати надійним членом організації, оскільки вона, хоча і є хорошим і старанним працівником, може в будь-який момент покинути організацію або вчинити дії, що суперечать її інтересам. Для цих людей керівництво або підпорядкування внутрішньо бажані, приносять певне задоволення (у керівників це обумовлено можливістю проявити себе, продемонструвати власну владу, отримати насолоду від цього відчуття; підлеглі звільняються від необхідності думати, ухвалювати самостійні рішення).

Третій тип поведінки («оригінал») характеризується тим, що людина сприймає цінності організації, але не приймає наявні в ній норми поведінки. В цьому випадку у неї може бути багато труднощів у взаєминах з колегами і керівництвом. Коли організація може відмовитися від усталених норм поведінки щодо таких її членів і забезпечити їм свободу вибору форм поведінки, вони можуть знайти своє місце в організації, успішно пристосуватися до організаційного оточення.

Четвертий тип поведінки («бунтар») характеризується тим, що людина не сприймає ні норм поведінки, ні цінностей організації, постійно конфліктує з оточення. Така поведінка є вимушеною, зовні нав'язаною, що обумовлено як нерозумінням необхідності цінностей і норм поведінки в організації, так і відсутністю відповідних навичок і звичок.

Основні правила індивідуальної та групової поведінки встановлює сама організація: обов'язки, права та повноваження, ступінь відповідальності, стандарти ділового спілкування

4. Психологічна угода

Психологічна угода дещо схоже до стандартного юридичного контракту, однак вона менша формально і не настільки визначена.

Психологічна угода - це сукупність очікувань особи відповідно до її внеску в організації, а також те, що організація надає їй самій.

Суть психологічної угоди виявляється з двох сторін:

Внески працівників: Зусилля Вміння Здібності Час Компетентність Лояльність

Стимули збоку організації: Заробітна плата Гарант зайнятості Додаткове матеріальне заохочення Кар’єрний ріст Статус Можливості підвищення на посаді Відповідність посаді

Аспект психологічної угоди – ступень адекватності внеску працівника стимулам організації. Теоретично кожен працівник має конкретні потреби які він прагне задовольнити, а також певний набір рис що можуть знадобитись організації. Отже якщо організація зможе як найповніше скористатися цими рисами і повністю задовольнити потребу працівника то відповідність посаді буде забезпечена.