
- •1. Психологічні характеристики особистості.
- •3.Вплив зовнішніх чинників на поведінку людини
- •Типи поведінки людини в організації
- •Психологічна угода
- •Відповідність посаді
- •7. Природа індивідуальних рис. „Велика п'ятірка індивідуальних рис”
- •8.Вплив індивідуальних рис на роботу
- •9.Позиція та індивідуальна поведінка
- •10.Головні процеси сприйняття
- •11, Сприйняття та обґрунтування
- •12, Формування особистості
- •13, Типологія особистості
- •14, Фрустрація. Реакція на фрустрацію
- •15, Уявлення особистості про себе: самоповага, самоефективність
- •16, Етапи розвитку особистості в процесі соціалізації
- •17, Принципи ефективного управління поведінкою в організації
- •18. Основні етапи процесу управління організаційною поведінкою
- •19, Когнітивні та біхевіористичні підходи до управління організаційною поведінкою
- •20, Суть і різновиди дисципліни
- •21.Механізми та методи управління дисципліною
- •22. Управління трудовою дисципліною й поведінкою персоналу
- •23.Переконання як метод управління дисципліною
- •24. Заохочування в системі управління
- •25. Причини порушення трудової дисципліни
- •26. Етапи розвитку груп
- •27. Характеристики груп та команд.
- •28. Причини об’єднання людей в групи та команди
- •29. Компоненти структури групи: формування, ролі, норми, статус, розмір, склад
- •30. Згуртованість групи та ефективність її роботи
- •31. Чинники які впливають на згуртованість груп.
- •32 Поняття команди
- •33 Види команди в організаціях
- •34.Соціально-психологічний клімат : суть фактори його формування
- •35 Вплив соціально-психологічного клімату на продуктивність ,дисципліну, плинність та інші показники.
- •36 Спостереження групових процесів
- •38 Аналіз процесів взаємодії
- •39 Розвиток та ефективне використання влади
- •40 Формування і використання тактики впливу.
- •41. Співвідношення влади, повноважень і впливу
- •42. Лідерство як вплив
- •43. Політична поведінка в організаціях
- •44. Форми політичної поведінки: стимулювання, переконання, створення зобов'язань, примус
- •45. Імпресійний менеджмент
- •46. Принципи управління політичною поведінкою
- •47. Природа конфлікту, його складові та види конфліктів
- •48. Причини конфліктів
- •49. Позитивні та негативні наслідки конфлікту
- •3. Негативні наслідки конфліктів
- •50. Методи заохочення конфліктів
- •51 Контролювання конфліктів
- •52 Cтиль і тактика проведення переговорів
- •53 Особиста поведінка в конфліктних ситуаціях
- •54 Способи розв’язання конфліктних ситуацій
- •55 Cтрес та індивідуальна поведінка
- •1)Поведінкові:
- •56 Управління стресом.Шляхи уникнення стресів
- •57 Загальний адаптаційний синдром зас
- •58 Причини і наслідки стресів
- •59 Модель процесу комунікації
- •60 Основні форми комунікацій
- •61.Елементи комунікаційного процесу.
- •62.Комунікаційні бар’єри.
- •63. Спілкування як частина ділової діяльності.
- •64. Рівні спілкування.
- •65. Форми неформальних комунікацій в організаціях.
- •66. Емоції та їх вплив на процес спілкування.
- •67. Вміння слухати та вміння переконувати.
- •68. Шляхи підвищення ефективності комунікацій.
- •69. Переговори.
- •70. Етапи процесу переговорів.
- •71. Поняття і значення корпоративної культури
- •72. Філософія та етика організації
- •73. Етика особи в організації
- •74. Характеристика основних типів організаційної культури
- •75. Принципи формування організаційної культури
- •76. Управління культурою організації
- •77. Поняття соціалізації
- •78. Засоби пізнання організаційної культури: легенди, ретуали, символи могутності організації, мова і символічний менеджмент
- •79. Умови зміни організаційної культури.
- •80. Методи проведення змін.
- •81.Поняття міжкультурного менеджменту
- •82.Національні особливості організаційних культур
- •83.Проблема універсальності методів організаційної поведімки стосовно різних національних орг.Культур
- •Фактори ефективної міжкультурної комунікації
- •87.Усунення культурних бар’єрів
- •88.Особливості комунікаційного процесу в інтернаціональних командах
- •89.Особливості створення інтернаціональних команд
- •90.Основні етапи розвитку інтернаціональної команди
- •91. Ефективність діяльності інтернаціональних команд
- •92. Природа організаційних змін
- •93. Напрямки організаційних змін
- •94. Етапи організаційних змін
- •95. Опір змінам в організації: причини, способи їх подолання, реакції людей, психологічні бар’єри.
- •96. Сфери організаційних змін
- •97. Організаційні інновації. Підтримка інновацій персоналом організації.
- •98. Організаційний розвиток: суть, передумови і цінності організаційного розвитку, участь в організаційному розвитку
- •99. Інноваційний потенціал, його реалізація
- •100. Створення інноваційного клімату в організації
- •101 Якими факторами визначається етична інтенсивність в організації?
- •102. Опишіть етичні принципи прийняття рішень в організації.
- •103. Моделі прийняття рішень в організації.
- •104. Раціональна модель прийняття рішень в організації.
- •105. Модель обмеженої раціональності прийняття рішень в організації.
- •106. Політична модель прийняття рішень в організації.
- •107. Фази прийняття адміністративних рішень в організації.
- •108. Як відбувається стимулювання творчості в організаціях?
- •109. Метод горизонтального мислення.
- •110. Метод «адвоката диявола»
- •112.Аналіз проблем виконання за допомогою моделі перфоманс менеджменту
- •115. Функції самоменеджменту в процесі виконання роботи.
- •118. Опишіть елементи системи перфоманс менеджменту та їх взаємозв'язок.
- •119. Назвіть рівні перфоманс менеджменту та охарактеризуйте їх
- •120. Опишіть чинники, що впливають на перфоманс на рівні організації.
- •121. Чинники, що впливають на організацію роботи індивіда
- •122. Що таке проектування роботи? Які цілі враховуються при проектуванні робіт?
- •123. Назвіть кілька елементів організації роботи індивіда
- •124. Що таке мотиваційний потенціал роботи індивіда?
- •125. Що таке кар’єра? Які етапи кар’єри проходить індивід за життя?
36 Спостереження групових процесів
Спостереження групових процесів дозволяє нам подивитися на групу в її динаміці, відповісти на ряд важливих і цікавих питань: що відбувається в малій групі? як вона розвивається? які найважливіші шляхи і чинники, що визначають процес зміни групи в часі? як забезпечує група свою внутрішню єдність?
До власне групових процесів належать: утворення та розвиток групи, нормоутворення, диференціація в групі, інтеграція групи, прийняття групових рішень.
1. Утворення та розвиток групи. Процес групоутворення мас певні стадії, що розглядаються як рівні групового розвитку. Він відбувається в різних сферах нерівномірно. Розвиток групи - це процес, що відповідає становленню можливостей групи виконувати свої завдання.
2. Нормоутворення. Норми групи - це правила, які визначають, що є можливим, а що ні у межах групи. Почасти норми виявляють, порушуючи їх. Розвиток групи передбачає становлення системи норм і нормативну регуляцію формування "Ми-почуття", певну стандартизацію оцінок, процедур, установок, якими керуються члени групи. "Ми-почуття" зумовлене формуванням та функціонуванням групових норм. Головне призначення групових норм – це забезпечення існування групи як цілісної системи діяльності та певної уніфікації поведінки, забезпечення стабільності існування групи. Індивід хоче бути членом групи, якщо він приймає норми як стандарти власної поведінки.
3. Інтеграція групи (формування групової згуртованості). Згуртованість може розглядатись як емоційна єдність членів групи (безпосередні емоційні особистісні стосунки), як спільність цін-пісних орієнтації (ціннісно-орієнтаційна єдність). Це характеристика системи внутрішньогрупових зв'язків, яка показує міру збігу оцінок, установок, позицій членів групи щодо об'єктів, найбільш значущих для групи взагалі, тобто зближення оцінок і позицій щодо цілей і завдань спільної діяльності, наприклад, цілі групової діяльності (предметно-цільова єдність групи).
4. Диференціація в групі. Це процес розподілу позицій із метою максимального ефекту групової діяльності та спілкування, досягнення групової мети, створення умов відносин домінування та підпорядкування у системі особистісного спілкування. Здатність впливати на групу її членів є неоднаковою, як і можливості сприяти досягненню групової мети.
5. Прийняття групових рішень. Групове рішення - це атрибут групи. Для аналізу групових процесів мас велике значення тип завдань, що стоять перед групою. Найважливішим чинником групової динаміки є діяльність групи: вона є джерелом групового процесу. Але навіть коли ми знаємо діяльність групи, це не відкидає важливості опису та класифікації групових завдань, що мають чітко встановлені характеристики та вимоги до групової поведінки, кінцевого продукту, групових дій, які можуть забезпечити успішне досягнення мети.
38 Аналіз процесів взаємодії
Взаємодія — це процес безпосереднього чи опосередкованого впливу об'єктів (суб'єктів) один на одного, що породжує їх взаємні зумовленість і зв'язок
У взаємодії реалізується відношення людини до іншої людини як до суб'єкта, в якого є власний світ. Під взаємодією в соціальній філософи та психології, а також теорії менеджменту, крім того, розуміється не лише вплив людей один на одного, а й безпосередня організація їх спільних дій, що дає змогу групі реалізувати спільну для її членів діяльність. Взаємодія людини з людиною в суспільстві — це також взаємодія їх внутрішніх світів: обмін думками, ідеями, образами, вплив на цілі та потреби, дія на оцінки іншого індивіда, його емоційний стан.
Міжособистісна взаємодія в організації — це тривалі чи короткочасні, вербальні або невербальні контакти між працівниками всередині груп, відділів, команд, які викликають взаємні зміни їх поведінки, діяльності, відносин і настанов. Чим більше контактів відбувається між їх учасниками і чим більше часу вони проводять разом, тим узгодженішою є робота всіх підрозділів і організації в цілому.
Міжгрупова взаємодія — процес безпосередньої чи опосередкованої дії множини суб'єктів (об'єктів) один на одного, що породжує їх взаємозумовленість і своєрідний характер відносин. Зазвичай вона наявна між цілими групами організації (а також їх частинами) і є інтегруючим її фактором.
Міжособистісні відносини (взаємовідносини ) — це взаємозв'язки між людьми, що суб'єктивно переживаються і в яких виявляється система їх міжособистісних настанов, орієнтацій, очікувань, сподівань, котрі визначаються змістом спільної діяльності1. В організації вони виникають і розвиваються у процесі спільної діяльності та спілкування.
У процесі добору кадрів, формування виробничих груп і команд менеджеру слід ураховувати низку психологічних особливостей поведінкових реакцій індивідів з початкового етапу розвитку їх взаємодії.
Будь-який контакт починається з конкретно-чуттєвого сприйняття зовнішнього вигляду, особливостей діяльності та поведінки інших людей. У цей момент, як правило, домінують емоційно-поведінкові реакції індивідів один на одного.
Відносини прийняття — неприйняття виявляються у міміці, жестах, позі, погляді, інтонації, намаганні закінчити або продовжити спілкування. Вони свідчать про те, подобаються люди один одному чи ні. Якщо ні, то настають взаємні або однобічні реакції відторгнення (ковзання погляду, відсмикування руки при потисканні, відвертання голови, тіла, відгороджу-вальні жести, "кисла міна", метушливість, утікання тощо). І навпаки, люди звертаються до тих, хто посміхається, дивиться прямо і відкрито, повертається обличчям, відповідає бадьорою і веселою інтонацією, як до тих, хто заслуговує на довіру і з ким можна розвивати подальше співробітництво на основі спільних зусиль.