78. Мінімальна заробітна плата як державна соціальна гарантія. Процедури та порядок встановлення мінімальної заробітної плати.

З\п – це винагорода, або заробіток, обчислений у грошовому виразі, що його за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано. Одним з основних елем. державного регулювання з/п є визначення і гарантування мінімального її рівня. Мінімальна з/п — це законодавчо встановлений розмір з/п за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може оплачуватися виконана працівником місячна (погодинна) норма праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.У разі, коли працівникові, який виконав місячну (годинну) норму праці, нараховано заробітну плату нижче законодавчо встановленого її розміру, підприємство проводить доплату до належного рівня. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання.

Розмір мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про оплату праці» визначається з урахуванням: вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни; загального рівня середньої заробітної плати; продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати встановлюється ВРУ на подання Кабінету Міністрів один раз на рік під час затвердження Держ бюджету з урахуванням пропозицій, вироблених на переговорах представників проф спілок, власників або вповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди. Розмір мін з/п переглядається залежно від зростання індексу цін на споживчі товари й тарифів на послуги за згодою сторін колективних переговорів.

79.Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст.

З/п – це винагорода, або заробіток, обчислений у грошовому виразі, що його за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано.

Для забезпечення об’єктивної диференціації з/п важливе знач. Має процедура формування базової її частини. Ця процедура – ключова в організації з\п. Формування осн. з\п є фундаментом для розроблення всії політики оплати праці на під-ві. Осн. з\п визнач. На основі тарифного нормування з\п працівників різних категорій.

Тарифне нормування з\п – це основа тарифної моделі організації з/п, котра застосовується на більшості під-в не бюджетного і на всіх під-вах бюджетного сектору ек. Тарифне нормування з/п передбачає використання сукупності норм праці та норм оплати.

Головне призначення тарифного нормування з\п – диференціація з/п за низкою об’єктивних чинників. Основними тарифоутворювальними чинниками є складність робіт і уміння працівників виконувати ці роботи, тобто їхня кваліфікація. Тарифне нормування з\п має забезпечувати установлення обґрунтованих відмінностей в оплаті працівників залежно від даних чинників. До цих чинників відносять значимість певного виду діяльності чи в-ва для п-ва, галузі тощо. Для окремих професійних груп працівників, робота яких має вирішальне знач. Для забезпеч. Інноваційного розвитку певного під-ва, можуть установлюватись підвищені розміри тарифних ставок і посадових окладів.

Отже, тарифне нормування з/п має на меті розроблення суку. Нормативних документів, за допомогою яких установлюється р-нь осн. з/п працівників п-ва залежно від їхньої кваліфікації, складності обов’язків і робіт, умов праці і значимості діяльності.

На п-вах може застосовуватись підхід, згідно з яким відмінності в умовах та інтенсивності праці ураховуються не способом диференціації тарифних ставок працівників, а через установлення доплат.

Крім забезпеч. Об’єктивної диференціації з\п працівників залежно від осн. Тарифоутво. Чинників, тарифне нормування з\п має забезпеч. Відтвор. Здатності до праці працівників. Осн. Частина з/п має постійний, стабільний характер. Визначаючи рівень тарифу, треба орієнтуватись на певний стандарт життя, ураховувати держ. Соц.. гарантії та норми колективних угод різних рівнів.