Екзаменаційний білет № 10

1. Тестові -завдання

1. Сертифікація бухгалтерів за програмою СІРА включає:

а) один кваліфікаційний рівень;

б) два кваліфікаційні рівні;

в) три кваліфікаційні рівні.

2. На позабалансова них рахунках відображається:

а) вся дебіторська заборгованість;

б) лише списана дебіторська заборгованість;

в) не списана дебіторська заборгованість.

3. Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності для загальної категорії працівників:

а) залежить від трудового стажу; залежить від страхового стажу;

не залежить ні від трудового, ні від страхового стажу.

4. До доходів від інвестиційної діяльності відносять:

а) одержані штрафи, пені, неустойки;

б) дохід від реалізації оборотних активів;

в) дохід від реалізації майнових комплексів.

5. Платники збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства повинні подавати звіт про суму нарахованого збору до податкового органу:

а) щомісячно;

б) щоквартально;

в) щорічно.

Б. Дайте відповіді на теоретичне питання.

1. Організація синтетичного та аналітичного обліку запасів.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, запасних частин, тарних матеріалів, відходів основного виробництва Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, призначено рахунок 20 “Виробничі запаси”. За його дебетом відображають наявність та надходження запасів на підприємство, їх дооцінку, а за кредитом — витрачання на виробництво, переробку, відпуск на сторону, уцінку та інше.

Рахунок 20 має такі субрахунки:

— 201 «Сировина й матеріали»;

— 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»;

— 203 «Паливо»;

— 204 «Тара і тарні матеріали»;

— 205 «Будівельні матеріали»;

— 206 «Матеріали, передані в переробку»;

— 207 «Запасні частини»;

— 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;

— 209 «Інші матеріали».

Субрахунок 201 призначено для відображення наявності та руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні.

На субрахунку 202 відображають наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів, придбаних для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не входить до собівартості продукції цього підприємства, відображається на рахунку 28 “Товари”.

Субрахунок 203 використовують для обліку наявності палива, що купується або заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель.

Субрахунок 204 призначено для відображення наявності та руху всіх видів тари, крім тари, що використовується як господарський інвентар, а також матеріалів і деталей, які використовуються для виготовлення тари і її ремонту.

На 205 субрахунку підприємства-забудовники показують рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт. На даному субрахунку не обліковується обладнання, яке не потребує монтажу.

Субрахунок 206 використовують для обліку матеріалів, які передано в переробку на сторону та які надалі входять до складу собівартості отриманих із них виробів.

Субрахунок 207 призначено для обліку придбаних чи виготовлених запчастин, готових деталей, вузлів агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни запчастин машин, обладнання, двигунів тощо.

Субрахунок 208 застосовують для обліку мінеральних добрив, отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепаратів і медикаментів, хімікатів. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми, що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 ведуть облік відходів виробництва, невиправного браку, матеріальних цінностей, що одержано від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, палива, зношених шин тощо.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури – цінника. Аналітичні рахунки групують за групами матеріалів, місцями зберігання матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують рахунки аналітичного обліку для контролю за зберігання і рухом запасів, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для проведення підсумків інвентаризації.

2. Організація складання та подання консолідованої фінансової звітності.

Відповідно до “Загальних вимог до фінансової звітності” консолідована фінансова звітність — це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Вона містить консолідовані:

1)баланс;

2)звіт про фінансові результати;

3)звіт про рух грошових коштів;

4)звіт про власний капітал;

5)примітки до консолідованої звітності.

Для формування консолідованої звітності материнське та дочірні підприємства подають свої фінансові звіти, складені за однаковий період і на ту саму дату балансу.

Складання консолідованої звітності базується на певних принципах, крім загальних принципів підготовки фінансової звітності, визначених П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Основні принципи консолідованої звітності відповідно до стандарту "Консолідована фінансова звітність" зводяться до таких.

1.Консолідовану фінансову звітність готує і подає материнське підприємство.

2.До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності всіх дочірніх підприємств, за винятком показників фінансової звітності тих дочірніх підприємств, які не включаються з певних причин.

3.Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої звітності, якщо:

а)контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;

б)дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти материнському підприємству.

4.Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при скла данні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу. Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 року № 419, визначено, що підприємства, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

4.Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій. Якщо облікова політика одного із дочірніх підприємств відрізняється від політики, що вико­ристовується для складання консолідованої звітності, то до об'єднання такої звітності зі звітністю материнського підприємства вона приводиться у відповідність з обліковою політикою, яка використовується для складання консолідованої фінансової звітності.