- •Аврам абчук
- •Мойсей альтман
- •Кесар андрійчук
- •Борис антоненко-давидович
- •Василь атаманюк
- •Іван багмут
- •Рива балясна
- •Василь басок
- •Степан бен
- •Олесь бердник
- •Василь бобинський
- •Сава божко
- •Дмитро борзяк
- •Гордій брасюк
- •Юрій будяк
- •Дмитро бузько
- •Микола булатович
- •Kость буревій
- •Йосип бухбіндер
- •Ханан вайнерман
- •Петро ванченко
- •Абрам веледницький
- •Іван вирган
- •Остап вишня
- •Олекса влизько
- •Марко вороний
- •Микола вороний
- •Василь вражливий
- •Юрій вухналь
- •Денис галушка
- •Мечислав гаско
- •Юхим ґедзь
- •Володимир гжицький
- •Іван гнатюк
- •Микита годованець
- •Лесь гомін
- •Дмитро гордієнко
- •Давид гофштейн
- •Кузьма гриб
- •Григорій григор’єв
- •Айзик губерман
- •Веніамін гутянський
- •Аркадій добровольський
- •Олесь досвітній
- •Михайло драй-хмара
- •Ірма друкер
- •Ілля дубинський
- •Михайло дубовик
- •Микола дукин
- •Григорій епік
- •Сергій єфремов
- •Олена журлива
- •Натан забара
- •Дмитро загул
- •Микола зеров
- •Володимир зорін
- •Іван іванов
- •Михайло івченко
- •Мирослав ірчан
- •Майк йогансен
- •Абрам каган
- •Аркадій казка
- •Яків кальницький
- •Іван калянник
- •Пилип капельгородський
- •Ганна касьяненко
- •Іван кириленко
- •Ісаак кіпніс
- •Мелетій кічура
- •Борис коваленко
- •Олександр ковінька
- •Марко кожушний
- •Михайло козоріс
- •Петро колесник
- •Павло кононенко
- •Володимир коряк
- •Григорій косинка
- •Анатоль костенко
- •Кость котко
- •Гордій коцюба
- •Григорій кочур
- •Агатангел кримський
- •Антін крушельницький
- •Іван крушельницький
- •Володимир кузьмич
- •Іван кулик
- •Микола куліш
- •Іван лакиза
- •Максим лебідь
- •Петро лісовий
- •Юхим лойцкер
- •Ноте лур’є
- •Яків майстренко
- •Григорій майфет
- •Федір малицький
- •Іван маловічко
- •Мойсей мижирицький
- •Іван микитенко
- •Василь мисик
- •Андрій михайлюк
- •Михайло мороз
- •Василь нефелін
- •Григорій овчаров
- •Андрій панів
- •Андрій патрус-карпатський
- •Анатолій патяк
- •Панько педа
- •Сергій пилипенко
- •Валер’ян підмогильний
- •Михайло пінчевський
- •Люціанна піонтек
- •Євген плужник
- •Валер’ян поліщук
- •Григорій полянкер
- •Дмитро рудик
- •Іван савич
- •Яків савченко
- •Григорій саченко
- •Володимир свідзинський
- •Михайль семенко
- •Іван семиволос
- •Лев скрипник
- •Микола скуба
- •Олекса слісаренко
- •Олександр соколовський
- •Мирослава сопілка
- •Олександр сорока
- •Людмила старицька-черняхівська
- •Матвій талалаєвський
- •Борис тенета
- •Іван ткачук
- •Зінаїда тулуб
- •Дмитро фальківський
- •Павло филипович
- •Микола філянський
- •Микола хвильовий
- •Гнат хоткевич
- •Дмитро чепурний
- •Микола чернявський
- •Вероніка черняхівська
- •Василь чечвянський
- •Віталій чигирин
- •Борис чичибабін
- •Євген шабліовський
- •Гео шкурупій
- •Михайло шмушкевич
- •Володимир штангей
- •Іван щербина
- •Самійло щупак
- •Григорій яковенко
- •Фелікс якубовський
- •Михайло яловий
- •Володимир ярошенко
Борис чичибабін
Полушин Борис Олексійович (літ. псевдонім — Борис Чичибабін) народився 3 січня 1923 р. у Кременчуці на Полтавщині в сім’ї військовослужбовця. В червні 1941 р. закінчив Чугуївську середню школу. З літа сорок першого працював токарем ремонтних майстерень Батайського авіаучилища. В листопаді 1942 р. призваний до армії. Після закінчення школи молодших командирів служив в авіаційних частинах Закавказького військового округу. Б серпні 1945 р. був демобілізований за станом здоров’я і одразу ж поступив на навчання в Харківський університет на філологічний факультет. Проте закінчити його не пощастило. «В червні 1946 р. я був арештований за брехливим звинуваченням,— стверджує Борис Олексійович у своїй автобіографії.— Слідство велося в столиці нашої Батьківщини — Москві, де я близько року провів у камерах лубянської тюрми. Одного разу мене від-конвоювали в якийсь бокс і дали прочитати «бомагу», з якої я збагнув, що так званою «трійкою» Особливої наради, яку я, природно, в очі не бачив, засуджений до п’яти років ув’язнення за антирадянську пропаганду. Свій строк я повністю відбув у таборах Вятлагу. В 1957 р. мене викликали куди слід і вручили «бомажку», в якій було сказано про припинення мого «діла» за відсутністю складу злочину». «Роки із дня звільнення (червень 1951) по день реабілітації були найтяжчими і найстрашнішими в моєму житті,— з гіркотою згадує поет.— 3 величезними труднощами мені вдалося прописатися в Харкові, де жили мати й вітчим. Друзів не було, роботи не було, про поновлення в університеті годі було й думати. Якийсь час я працював чорноробом сцени в Харківському російському драматичному театрі, завдяки чому переглянув весь його тодішній репертуар. Закінчив бухгалтерські шестимісячні курси і став працювати бухгалтером». І потай писав вірші, не сподіваючись, що вони коли-небудь побачать світ. Дебют опального поета в літературі відбувся за хрущовської «відлиги», 1958 р., коли на сторінках листопадового номера ж. «Знамя» була опублікована добірка із 4 віршів, підписана дівочим прізвищем його матері Наталі Миколаївни Чичибабіної. Відтоді поезіям Бориса Чичибабіна надали свої шпальти журнали «Новьій мир», «Юность», «Радуга». А 1963 р. вийшли друком майже одночасно в Москві і Харкові дві збірки його віршів «Молодость» і «Мороз и солнце». Затим до читача дійшли книжки «Гармония» (1965) і «Пльївет «Аврора» (1967). А після цього в долі поета настала двадцятирічна вимушена мовчанка. В червні 1973 р. під тиском впливових інстанцій, де добре пам’ятали «плями» в біографії поета, він був виключений із Спілки письменників, як записано в протоколі № 12 засідання Президії Правління СПУ, «за дії, які суперечать вимогам Статуту СП СРСР, що проявилися в антигромадських вчинках і написанні антирадянських віршів». А точніше: за написання віршів, в яких поет бив на сполох, спостерігаючи, як вражає суспільство саркома неосталінщини. Після цього перед Чичибабіним наглухо зачинилися двері редакцій і видавництв. Працюючи майстром у Харківському міському тролейбусно-трамвайному управлінні, він стійко зносив новий удар долі, продовжував писати вірші і чекав свого часу. Друге народження поета Бориса Чичибабіна відбулось в 1987 р., коли на сторінках «Огонька», «Нового мира», «Литературной газетьі» були опубліковані цикли його віршів. Того ж року він був поновлений у Спілці письменників. А 1990 р. удостоєний Державної премії СРСР у галузі літератури.
