- •Аврам абчук
- •Мойсей альтман
- •Кесар андрійчук
- •Борис антоненко-давидович
- •Василь атаманюк
- •Іван багмут
- •Рива балясна
- •Василь басок
- •Степан бен
- •Олесь бердник
- •Василь бобинський
- •Сава божко
- •Дмитро борзяк
- •Гордій брасюк
- •Юрій будяк
- •Дмитро бузько
- •Микола булатович
- •Kость буревій
- •Йосип бухбіндер
- •Ханан вайнерман
- •Петро ванченко
- •Абрам веледницький
- •Іван вирган
- •Остап вишня
- •Олекса влизько
- •Марко вороний
- •Микола вороний
- •Василь вражливий
- •Юрій вухналь
- •Денис галушка
- •Мечислав гаско
- •Юхим ґедзь
- •Володимир гжицький
- •Іван гнатюк
- •Микита годованець
- •Лесь гомін
- •Дмитро гордієнко
- •Давид гофштейн
- •Кузьма гриб
- •Григорій григор’єв
- •Айзик губерман
- •Веніамін гутянський
- •Аркадій добровольський
- •Олесь досвітній
- •Михайло драй-хмара
- •Ірма друкер
- •Ілля дубинський
- •Михайло дубовик
- •Микола дукин
- •Григорій епік
- •Сергій єфремов
- •Олена журлива
- •Натан забара
- •Дмитро загул
- •Микола зеров
- •Володимир зорін
- •Іван іванов
- •Михайло івченко
- •Мирослав ірчан
- •Майк йогансен
- •Абрам каган
- •Аркадій казка
- •Яків кальницький
- •Іван калянник
- •Пилип капельгородський
- •Ганна касьяненко
- •Іван кириленко
- •Ісаак кіпніс
- •Мелетій кічура
- •Борис коваленко
- •Олександр ковінька
- •Марко кожушний
- •Михайло козоріс
- •Петро колесник
- •Павло кононенко
- •Володимир коряк
- •Григорій косинка
- •Анатоль костенко
- •Кость котко
- •Гордій коцюба
- •Григорій кочур
- •Агатангел кримський
- •Антін крушельницький
- •Іван крушельницький
- •Володимир кузьмич
- •Іван кулик
- •Микола куліш
- •Іван лакиза
- •Максим лебідь
- •Петро лісовий
- •Юхим лойцкер
- •Ноте лур’є
- •Яків майстренко
- •Григорій майфет
- •Федір малицький
- •Іван маловічко
- •Мойсей мижирицький
- •Іван микитенко
- •Василь мисик
- •Андрій михайлюк
- •Михайло мороз
- •Василь нефелін
- •Григорій овчаров
- •Андрій панів
- •Андрій патрус-карпатський
- •Анатолій патяк
- •Панько педа
- •Сергій пилипенко
- •Валер’ян підмогильний
- •Михайло пінчевський
- •Люціанна піонтек
- •Євген плужник
- •Валер’ян поліщук
- •Григорій полянкер
- •Дмитро рудик
- •Іван савич
- •Яків савченко
- •Григорій саченко
- •Володимир свідзинський
- •Михайль семенко
- •Іван семиволос
- •Лев скрипник
- •Микола скуба
- •Олекса слісаренко
- •Олександр соколовський
- •Мирослава сопілка
- •Олександр сорока
- •Людмила старицька-черняхівська
- •Матвій талалаєвський
- •Борис тенета
- •Іван ткачук
- •Зінаїда тулуб
- •Дмитро фальківський
- •Павло филипович
- •Микола філянський
- •Микола хвильовий
- •Гнат хоткевич
- •Дмитро чепурний
- •Микола чернявський
- •Вероніка черняхівська
- •Василь чечвянський
- •Віталій чигирин
- •Борис чичибабін
- •Євген шабліовський
- •Гео шкурупій
- •Михайло шмушкевич
- •Володимир штангей
- •Іван щербина
- •Самійло щупак
- •Григорій яковенко
- •Фелікс якубовський
- •Михайло яловий
- •Володимир ярошенко
Андрій патрус-карпатський
Патрус-Карпатський Андрій Михайлович народився 29 березня 1917 р. у с. Теребовля Тячівської округи на Закарпатті (кол. Австро-Угорщина) в сім’ї хлібороба. По закінченні місцевої початкової та дворічної сільськогосподарської школи (1930 р.) поступив до Хустської гімназії, звідки 1935 р. був виключений за приналежність до підпільної комсомольської групи. Переїхавши до Мукачева, влаштувався на навчання в реальну російську гімназію, яку екстерном закінчив у 1937 р. Того ж року обраний членом підпільного крайового комітету комсомолу, який направив його на роботу в редакцію газети «Голос молоді». Відтоді Патрус-Карпатський назавжди пов’язав своє життя з журналістикою. Редагував газету «Русский народний голос», що виходила в Ужгороді, затим — «Нову свободу» (Хуст), в яких друкував свої вірші, оповідання, нариси. 29 вересня 1939 р., після окупації Закарпаття хортистськими військами, рятуючись од переслідування угорських фашистів, нелегально перебрався на Велику Україну. Як члена Комуністичної партії, ЦК КП(б)У направив його на роботу в редакцію газети «Червоний кордон» (Кам’янець-Подільський), де він працював до початку Великої Вітчизняної війни. 26 червня 1941 р. Патрус-Карпатський добровільно вступив у ряди Червоної Армії. Закінчивши курси удосконалення командного складу (КУКС), воював у чині техніка-інтенданта на Південно-Західному фронті. В жовтні під час відступу з України в районі Лохвиці був поранений, а через місяць під Богодуховом контужений, після чого тривалий час перебував на лікуванні. Влітку 1942 р. при формуванні Чехословацького армійського корпусу був направлений, як колишній громадянин Чехословаччини, в розпорядження генерала Свободи, який призначив його своїм перекладачем-ад’ютантом. У складі Чехословацького корпусу пройшов бойовий шлях від Бузулука до Праги. В травні 1945 р. за рішенням ЦК КП(б)У направлений на роботу в редакцію газети «Закарпатська правда». Літературну діяльність Патрус-Карпатський розпочав у 1934 р. Першу збірку віршів «Плетью по сердцу» видав у 1927 р. в Ужгороді. Затим побачили світ його поетичні книжки «Мой клич» (Нью-Йорк, 1938), «Батьківщина кличе до бою» (Куйбишев, 1943), «Однієї матері ми діти» (Ужгород, 1946), «У сім’ї радянській» (Ужгород, 1947). Після цього в творчості поета настала вимушена тривала перерва. В жовтні 1947 р. він був заарештований як соціально підозрілий елемент. На підставі вигаданих звинувачень отримав від сталінських «правоохоронців» 10 років ув’язнення в таборах особливого режиму. Незаслужене покарання відбував на Воркуті, працюючи в шахті прохідником, потім був переведений в Озерлаг у район Тайшета, де опанував професії лісоруба і електропильщика. На початку грудня 1956 р. був випущений з-під охорони із довідкою МВС за № 043035, в якій стверджувалося, що він «содержался в местах заключения МВД с 12.Х.1947 г. по 24.ХІ.1956 г., откуда освобожден по прекращению дела за недоказанностью обвинения». 6 грудня 1956 р. президія Правління СПУ своїм рішенням поновила Патруса-Карпатського в своїх рядах «у зв’язку з його реабілітацією», виплативши компенсацію за дев’ять змарнованих по тюрмах та концтаборах літ у розмірі двомісячного заробітку — 6000 (тодішніх!) карбованців. Останні роки життя письменник віддав творчій роботі. Помер 19 квітня 1980 р.
