- •Аврам абчук
- •Мойсей альтман
- •Кесар андрійчук
- •Борис антоненко-давидович
- •Василь атаманюк
- •Іван багмут
- •Рива балясна
- •Василь басок
- •Степан бен
- •Олесь бердник
- •Василь бобинський
- •Сава божко
- •Дмитро борзяк
- •Гордій брасюк
- •Юрій будяк
- •Дмитро бузько
- •Микола булатович
- •Kость буревій
- •Йосип бухбіндер
- •Ханан вайнерман
- •Петро ванченко
- •Абрам веледницький
- •Іван вирган
- •Остап вишня
- •Олекса влизько
- •Марко вороний
- •Микола вороний
- •Василь вражливий
- •Юрій вухналь
- •Денис галушка
- •Мечислав гаско
- •Юхим ґедзь
- •Володимир гжицький
- •Іван гнатюк
- •Микита годованець
- •Лесь гомін
- •Дмитро гордієнко
- •Давид гофштейн
- •Кузьма гриб
- •Григорій григор’єв
- •Айзик губерман
- •Веніамін гутянський
- •Аркадій добровольський
- •Олесь досвітній
- •Михайло драй-хмара
- •Ірма друкер
- •Ілля дубинський
- •Михайло дубовик
- •Микола дукин
- •Григорій епік
- •Сергій єфремов
- •Олена журлива
- •Натан забара
- •Дмитро загул
- •Микола зеров
- •Володимир зорін
- •Іван іванов
- •Михайло івченко
- •Мирослав ірчан
- •Майк йогансен
- •Абрам каган
- •Аркадій казка
- •Яків кальницький
- •Іван калянник
- •Пилип капельгородський
- •Ганна касьяненко
- •Іван кириленко
- •Ісаак кіпніс
- •Мелетій кічура
- •Борис коваленко
- •Олександр ковінька
- •Марко кожушний
- •Михайло козоріс
- •Петро колесник
- •Павло кононенко
- •Володимир коряк
- •Григорій косинка
- •Анатоль костенко
- •Кость котко
- •Гордій коцюба
- •Григорій кочур
- •Агатангел кримський
- •Антін крушельницький
- •Іван крушельницький
- •Володимир кузьмич
- •Іван кулик
- •Микола куліш
- •Іван лакиза
- •Максим лебідь
- •Петро лісовий
- •Юхим лойцкер
- •Ноте лур’є
- •Яків майстренко
- •Григорій майфет
- •Федір малицький
- •Іван маловічко
- •Мойсей мижирицький
- •Іван микитенко
- •Василь мисик
- •Андрій михайлюк
- •Михайло мороз
- •Василь нефелін
- •Григорій овчаров
- •Андрій панів
- •Андрій патрус-карпатський
- •Анатолій патяк
- •Панько педа
- •Сергій пилипенко
- •Валер’ян підмогильний
- •Михайло пінчевський
- •Люціанна піонтек
- •Євген плужник
- •Валер’ян поліщук
- •Григорій полянкер
- •Дмитро рудик
- •Іван савич
- •Яків савченко
- •Григорій саченко
- •Володимир свідзинський
- •Михайль семенко
- •Іван семиволос
- •Лев скрипник
- •Микола скуба
- •Олекса слісаренко
- •Олександр соколовський
- •Мирослава сопілка
- •Олександр сорока
- •Людмила старицька-черняхівська
- •Матвій талалаєвський
- •Борис тенета
- •Іван ткачук
- •Зінаїда тулуб
- •Дмитро фальківський
- •Павло филипович
- •Микола філянський
- •Микола хвильовий
- •Гнат хоткевич
- •Дмитро чепурний
- •Микола чернявський
- •Вероніка черняхівська
- •Василь чечвянський
- •Віталій чигирин
- •Борис чичибабін
- •Євген шабліовський
- •Гео шкурупій
- •Михайло шмушкевич
- •Володимир штангей
- •Іван щербина
- •Самійло щупак
- •Григорій яковенко
- •Фелікс якубовський
- •Михайло яловий
- •Володимир ярошенко
Яків майстренко
Майстренко Яків Васильович народився 12 жовтня 1903 р. у м. Опішні на Полтавщині в селянській сім’ї. Закінчив Вище початкове училище, педкурси, а 1926 р. юридичний факультет Харківського інституту народного господарства. Працював завідувачем підвідділу економіки праці при кондитерському тресті, народним слідчим прокуратури, інструктором Харківського окружкому партії. 1930 р. поступив в аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Після закінчення займав різні посади в Горлівському і Харківському міськкомах партії, в Українській філармонії, Київській і Дніпропетровській операх. В члени ВКП(б) вступив 1929 р. Але в 1435-му на підставі наклепу колишнього колеги по аспірантурі був виключений. Невдовзі поновлений парткомісією, але знову виключений «за націоналізм». «Повторне моє виключення з партії було пов’язане із братом — Майстренком Іваном Васильовичем, якого наприкінці 1935 р. органи арештували й осудили за антирадянську діяльність»,— скаже Майстренко на одному з допитів у лютому 1949 р. Яків Майстренко — відомий український драматург, котрий створив добрих два десятки п’єс. Серед них — «Синочок», «Тарапуньська гребля», «У негодоньку лиху», «Відважна Маринка», «Поема про любов», «Дев’яте коло пекла», «Знай наших», «У добру путь». Він автор повістей «Земле моя!», «Скарб старійшини Пермяти». Заарештували Я. В. Майстренка 9 січня 1949 року. У постанові про арешт старший уповноважений V управління МДБ УРСР майор Єгоров стверджував: «Майстренко в минулому був учасником антирадянської організації під назвою «Українська націоналістична юнацька спілка»... В період 1928—1933 рр., працюючи секретарем редакції журналу «Большевик Украины», проявляв себе українським націоналістом. У цей період він перебував у близьких зв’язках з ворогами народу Любченком та Хвилею і всіляко сприяв їх прагненню використати цей журнал для протаскування антирадянських націоналістичних установок... Майстренко також був одним із наближених націоналіста Скрипника, якого інформував про становище в письменницьких колах. ...У період німецької окупації України, будучи адміністратором театру, Майстренко проявив себе активним німецьким посібником і українським націоналістом... Упродовж багатьох років і до останнього часу систематично висловлював антирадянські погляди, зводив наклепи на вождя радянського народу, керівників партії та Радянського уряду...» Окремо була прийнята постанова про вилучені в обвинуваченого матеріали: 270 сторінок особистого листування, один записник і шість фотокарток — «...піддати знищенню шляхом спалення». Шістнадцять допитів (деякі продовжувалися з вечора і до світанку), дві очні ставки пережив Яків Васильович, але жодного з обвинувачень, жодного свідчення не підтвердив. І все ж його слідча справа була направлена на розгляд Особливої наради при МДБ СРСР із пропозицією: ув’язнити письменника «...у виправно-трудовий табір строком на 10 років без конфіскації майна через цілковиту відсутність такого». Особлива нарада погодилася з такою пропозицією, і подальший життєвий шлях Якова Майстренка проліг в суворорежимний Озерний табір (Озерлаг) м. Братська. Із Прибайкалля український драматург невтомно писав скарги і заяви до Генерального прокурора СРСР, Президії ЦК КПРС про безпідставне звинувачення і несправедливе покарання. Але тільки після смерті Сталіна, 19 грудня 1955 р., Центральна комісія в справі перегляду справ ухвалить: «На зміну постанови Особливої наради при МДБ СРСР від 6 серпня 1949 р. обвинувачення Майстренка Я. В. ...через недостатність доказів... припинити... зменшити міру покарання до фактично відбутого строку і з-під варти звільнити...» Опинившись на волі, Яків Майстренко не перестає турбувати Генерального прокурора СРСР і Парткомісію ЦК КПРС. Як же так: зі сталінського табору звільнений, але не реабілітований?.. 14 листопада 1956 р. Військова колегія при МДБ СРСР ухвалила: «Постанову Особливої наради... від 6 серпня 1949 р. щодо Майстренка Я. В. скасувати і справу припинити за відсутністю складу злочину». Діяльну участь у звільненні і реабілітації письменника взяв Максим Рильський. Помер Яків Майстренко 4 квітня 1987 р.
