Володимир ярошенко

Ярошенко Володимир Мусійович (літ. псевдонім — Воляр) народився 23 травня 1898 р. в с. Яхники нині Лохвицького району на Полтавщині в сім’ї вчителя. Закінчив сільську, потім — реальну школу. Вчився в Київському комерційному інституті, якийсь час вчителював, завідував Будинком літератора, літчастиною цирку, художнім відділом на кінофабриці. Писати почав російською мовою (збірка «Стихи» 1917 р.). Виступав як прозаїк і поет. Окремими виданнями вийшли збірки його поезій і байок: «Світодень», «Луни», «Що й до чого», «Через решето», «Божа кооперація», «Добре роби, добре й буде», «Байки»; книги оповідань і повістей — «Кримінальна історія», «Гробовище». В театрі «Березіль» в 1922— 1923 рр. ставилася п’єса Ярошенка «Шпана». Входив до літературних організацій «МАРС», «Плуг», «Ланка». Із 1919-го по 1921 р. був членом Української Комуністичної партії (боротьбистів). ...Вперше Володимир Ярошенко був заарештований органами ДПУ 26 лютого 1933 р. Обвинувачення: участь в якійсь міфічній українській націоналістичній контрреволюційній організації. Але через «відсутність складу злочину» його через два з половиною місяці звільнили із-під варти. Вдруге письменник потрапив за грати 3 листопада 1936 р. В обвинуваченні, яке скомпонував на основі доносів оперуповноважений IV відділу УДБ НКВС УРСР молодший лейтенант Держбезпеки Акімов (Егідес), сказано: Володимир Ярошенко — «...учасник української контрреволюційної націоналістичної фашистської терористичної організації, яка зв’язана з контрреволюційною троцькістсько-зінов’євською організацією, що здійснила 1 грудня 1934 р. злодійське вбивство т. Кірова і готувала в наступні роки терористичні акти проти керівників ВКП(б) і Радянського уряду; проводив контрреволюційну фашистську агітацію і терористичну пропаганду, по контрреволюційній роботі був зв’язаний з учасником організації Ковтуном-Вухналем та ін.». Військова колегія Верховного Суду СРСР 13 липня 1937 р. на закритому засіданні в Києві засудила Володимира Ярошенка до розстрілу. Вирок виконано того ж дня. У липні 1962 р. Правління Спілки письменників України звернулося до КДБ при Раді Міністрів УРСР з клопотанням розглянути справу про реабілітацію письменника. 13 вересня 1962 р. Військова колегія Верховного Суду СРСР винесла ухвалу: «Вирок Військової колегії Верховного Суду СРСР від 13 липня 1937 р. щодо Ярошенка В. М. за нововиявленими обставинами скасувати і справу щодо нього припинити за відсутністю складу злочину». Володимир Ярошенко реабілітований посмертно.