5. Сутність, природа та роль принципів менеджменту і взаємозв’язку між ними.

Принцип – це є правило (положення), сукупність правил та норми поведінки, якими керуються органи в процесі управління з огляду на існуючі соціально-економічні умови.

Принципи повинні базуватися на законах розвитку суспільства і управління.

Принципи повинні відображати основні властивості, зв’язки та відносини управління, які складаються в організації.

Принципи повинні мати правове оформлення, тобто бути закріпленими в нормативних документах

Основні положення: Застосування певних принципів менеджменту гарантує ефективний менеджмент у певному місці за певних умов і протягом певного часу; Принципи менеджменту забезпечують ефективні результати за умови їх системного використання;

Принципи менеджменту не слід догматизувати;Науковому узагальненню підлягають ті принципи менеджменту, які стабільно гарантують очікуваний результат.

6. Характеристика принципів менеджменту і взаємозв’язок між ними.

Анрі Файоль в 1916 році виклав уперше повну теорію менеджменту, сформував її основні принципи.

Основні принципи теорії менеджмента:Технічний, тобто до вдосконалення технологічного процесу;Комерційний, що передбачає закупку, продаж, обмін факторів і результатів виробництва;Фінансовий, пов’язаної з накопиченням, пошуком і ефективним використанням грошових засобів;Захисту життя, особи і власності людей; Бухгалтерський, що полягає в проведенні статистичних спостережень, інвентаризацій, складанні балансів тощо;Адміністративний, що покликана впливати на працівників.

Файоль сформулював 14 принципів адміністративного управління, які зберігають своє значення і сьогодні.

Принципи адміністративного управління: Невіддільність влади від відповідальності;

Поділ праці (однак у цього процесу є межа, за якою його ефективність падає); Єдність розпорядження і єдиноначальність; Дисципліна, що обов’язкова для всіх і що передбачає взаємоповагу керівництва і підлеглих; Єдність керівництва за принципом „один керівник і єдиний план для сукупності операцій, що мають загальну мету” Підпорядкованість індивідуальних інтересів загальним; Справедлива для всіх винагорода; Розумна спеціалізація, що послаблюється із збільшенням масштабів підприємства; Ієрархія, що передбачає мінімізацію управлінських ступенів і корисність горизонтальних зв’язків; Порядок, в основі якого принцип „кожному своє місце і кожен на своєму місці”; Справедливість, що забезпечується відданістю персоналу і об’єктивністю адміністрації; Сталість персоналу, тому плинність – наслідок поганого управління; Ініціатива, що потребує від керівника повного стимулювання і приборкання власної пихи; Корпоративний дух, тобто спільність інтересів працівників і колективізм у праці.

Принципи, що запропоновані Г. Фордом Строго побудована по вертикалі організація управління кількома підприємствами, управління всіма частинами і етапами виробництва з одного центра. Масове виробництво, що забезпечує мінімальну вартість і задоволення масового покупця і максимальне прибуткове. Розвиток стандартизації, що дозволяє швидко і без зайвих витрат переходити на випуск нових видів продукції. Конвеєр з глибоким поділом праці. Постійне вдосконалення управління.

Кібернетичні принципи – системність, ієрархічність, необхідність різноманіття, обов’язковість зворотного зв’язку.

Принципи продуктивності, що запропоновані Емерсоном : Вихідний пункт управління – чітко поставлена мета;Здоровий глузд, що полягає у визначенні помилок і пошуку їх причини;Компетентна консультація на основі залучення професіоналів з метою вдосконалення управління;Дисципліна, забезпечення чіткою регламентацією діяльності, контролем, своєчасним заохоченням; Справедливе ставлення до персоналу; Швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік; Диспетчерезація за принципом „краще диспетчерезувати хоч би не плановану роботу, ніж планувати роботу, не диспетчерезуючи її”; Норми і розклади, що сприяють пошуку і реалізації резервів; Нормалізація умов праці; Нормування операцій, що полягає в стандартизації засобів їх виконання, регламентуванні часу;Письмові стандартні інструкції;Нагорода за продуктивність.

До числа основних принципів менеджменту, що застосовуються в умовах ринкової в Україні економіки, відносяться: Цілеспрямованість (Відповідно до цього принципу будь-яка діяльність в організації повинна спрямовувати на досягнення конкретних виробничо-господарських цілей та виконання поставлених завдань); Урахування потреб та інтересів(Покликаний задовольняти потреби та інтереси працівників з метою досягнення цілей організації на засадах застосування мотивування.);Ієрархічність (Передбачає розташування управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого.); Взаємозалежність (Згідно з ним кожна організація складається із взаємозалежних внутрішніх змінних (цілі, структура, технологія, працівники, завдання, ресурси). При цьому фактори зовнішнього середовища постійно впливають на організацію (відповідно і на її внутрішнє середовище) та викликають відповідну реакцію з її боку.);Динамічна рівновага (Передбачає безперервний розвиток організації та утримання загальної рівноваги на кожному етапі цього розвитку.); Економічність (Формує засади функціонування організації щодо збалансованості витрат, надходжень, забезпечує розвиток бюджетних відносин.);

Активізація (Спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку впровадження інновацій тощо.); Системність (Відповідно до цього принципу організація розглядається як відкрита система, що складається із взаємодіючих взаємопов’язаних елементів.);

Єдиновладдя (Передбачає наявність єдиного відповідального центру, який здійснює керівництво та координацію діяльності організації з метою досягнення її цілей.).