2. Рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

Корпускулярні властивості світла проявляються у фотоелектричному ефекті (фотоефекті). Фотоефект - явище висилання електронів речовиною під впливом світла.

У 1905 р. А. Ейнштейн довів, що всі закономірності фотоефекту легко пояснюються, якщо припустити, що світло поглинається такими ж порціями (квантами) , якими воно за припущеннями Планка висипається. На думку Ейнштейна, енергія, отримана електроном, доставляється йому у вигляді кванта , який засвоюється електроном цілком. Частина цієї енергії, що дорівнює роботі виходу А (найменшій енергії, яку необхідно надати електрону для того, щоб видалити його з твердого тіла або рідини у вакуум), витрачається на те, щоб електрон міг залишити тіло. Залишок енергії утворює кінетичну енергію Е_к електрона, що залишив тіло. Отже, повинно виконуватися співвідношення що має назву формула Ейнштейна.

3. Дати визначення сили.

Одне із фундаментальних понять фізики – це поняття сили. Силою називають векторну величину, що характеризує дію на дане тіло інших тіл. Сила є мірою взаємодії матеріальних тіл. Одиницею сили в системі СІ є 1 ньютон ( 1 Н). Один ньютон дорівнює силі, що тілу з масою в 1 кг надає прискорення в 1 м/с .

4. Постійної Планка - Дж*с чи МэВ*м.Частоти коливань - Гц (Герц).

5. Описати метод вимірювання затримуючого потенціалу при фотоефекті.

Мета роботи: оволодіти експериментальним методом перевірки основних законів внутрішнього фотоефекту; встановити відповідність теоретичного матеріалу із експериментальними даними; побудувати і встановити відповідність отриманих залежностей з теоретичними даними та лекційним матеріалом. Прилади та обладнання: вакуумний фотоелемент Ф-26; гальванометр; освітлювач з тумблером для вмикання лампи освітлювача; джерело постійного струму; реостат; набір світлофільтрів.

Одним із явищ, яке підтверджує гіпотезу існування фотонів, є фотоелектричний ефект.

• Для початку потрібно зніти вольамперну характеристику фотоелемента.

• Встановити фотоелемент на оптичну лаву, досягти максимального освітлення фотоелемента, при цьому положенні зафіксувати максимальний струм і відстань між освітлювачем і фотоелементом, занести його покази до таблиці

• Віддаляючи фотоелемент від освітлювача на _______см (вказує викладач) знімати покази гальванометра та заносити їх до таблиці .

• Розрахувати значення L² та 1/L² , та занести до таблиці .

• За результатами обрахунків побудувати графік залежності фотоструму від освітленості фотоелемента I = f ( 1/L²) .

• Побудувати графік та зробити висновки.

Білет

1. Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея.

Електромагнітна індукція — виникнення електрорушійної сили у провіднику, що перебуває у змінному магнітному полі. Явище електромагнітної індукції відкрив Майкл Фарадей.

Фарадей становив кількісний закон електромагнітної індукції, описавши його рівнянням: де - електрорушійна сила (ЕРС), яка виникає в котушці, що перебуває у змінному магнітному полі, у вольтах; N — кількість витків у котушці; Φ — магнітний потік у веберах.

Закон ,де - довільний замкнений контур; S – довільна поверхня, яка спирається на контур L називають ос­новним законом електромагнітної індукції Фарадея: при всякій зміні в часі потоку магнітного поля в точках простору, де є така зміна, збуджується вихрове електричне поле, циркуляція напру­женості якого по довільному замкненому контуру L дорівнює швид­кості зміни потоку магнітної індукції крізь довільну поверхню S, яка спирається на контур L.