
- •Місце фізики у сучасному житті.
- •Підрозділи фізики та предмети їх досліджень.
- •Основні типи взаємодій. Їх роль у формуванні всесвіту.
- •Гравітаційна взаємодія, закон всесвітнього тяжіння.
- •Джерело гравітаційної взаємодії. Напруженість та потенціал поля точкової маси.
- •6. Гравітаційна взаємодія поблизу поверхні Землі
- •Електрична взаємодія. Закон Кулона.
- •Джерело електричної взаємодії. Потенціал і напруженість поля точкового заряду.
- •Принцип суперпозиції для гравітаційного та кулонівського поля.
- •Фізичні властивості твердих тіл та рідин.
- •Маса. Зв'язок маси тіла з його вагою. Одиниці виміру маси та ваги.
- •Терези. Типи терезів та вимірювання ваги.
- •13.Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона.
- •14.Густина, як фізична характеристика речовини. Методи визначення густини.
- •Закон Архімеда. Вплив сили Архімеда на результати вимірів ваги тіла.
- •Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •Сила. Одиниці виміру сили. Прояви дії сили. Другий закон Ньютона.
- •Імпульс мт та повний імпульс механічної системи. Закон збереження імпульсу.
- •Третій закон Ньютона.
- •Пружна деформація. Закон Гука. Модуль Юнга. Енергія деформованої пружини.
- •Робота та потенціальна енергія. Зв'язок сили з потенціальною енергією мт. Розрахунок роботи.
- •Закон збереження енергії.
- •Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
- •Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині.
- •Поступальний та обертальний рухи твердого тіла (тт). Кутова швидкість та кутове прискорення.
- •Правило важелів Архімеда.
- •Гідростатика. Фізичні властивості рідини.
- •Закон Паскаля.
- •Закон Архімеда
- •Принцип дії гідравлічного пресу.
- •Гідродинаміка. Теорема про неперервність течії.
- •40. Рівняння Бернуллі та його наслідки
- •41.Підйомна сила крила
- •Рух реальної рідини. Сили внутрішнього тертя, коефіцієнт в’язкості.
- •Рух рідини по трубах. Пропускна спроможність труб.
- •Визначення коефіцієнту в’язкості.
- •Ламінарна та турбулентна течія. Число Рейнольда. Умови ламінарності течії.
- •Предмет дослідження молекулярної фізики. Будова речовин. Визначення вуглецевих одиниць.
- •Моль речовини. Число Авогадро. Характерний розмір молекул.
- •Температура. Визначення температури газовим термометром.
- •Шкала Цельсія та абсолютна шкала температури.
- •50. Рівняння Клапейрона.
- •Ізопроцеси. Закон Бойля-Маріотта
- •Закон Гей-Люссака.
- •53.Закон Шарля.
- •Парціальний тиск. Закон Дальтона.
- •55. Молекулярно-кінетична теорія газового тиску
- •Розподіл середньої енергії молекул за ступенями вільності.
- •Внутрішня енергія ідеального газу.
- •Перший початок термодинаміки. Робота газу при сталому тиску.
- •Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
- •Закон Дюлонга та Пті.
- •Барометрична формула.
- •Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •Теплові властивості реальних середовищ. Температурна діаграма процесу нагрівання речовини.
- •Питома теплота плавлення та пароутворення речовини.
- •66. Рівняння Ван-дер-Ваальса. Ізотерми Ван-дер-Ваальса.
- •Класифікація матеріалів за електричними властивостями. Провідники, діелектрики, напівпровідники та надпровідники.
- •Капілярні явища. Сила поверхневого натягу, висота підняття рідини в капілярі.
- •Поле точкового заряду. Силові лінії електричного поля. Геометрична інтерпретація полів силовими лініями.
- •Електричний диполь. Дипольний момент. Поле диполя.
- •Теорема Гауса.
- •Полярні і неполярні молекули. Поляризація речовини.
- •73. Вплив речовини діелектрика на електричне поле
- •П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •Поведінка провідників в електричному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
- •Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори).
- •Конденсатори. Ємність плаского конденсатора.
- •Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів.
- •79.Енергія плоского конденсатора
- •Постійний електричний струм. Середня швидкість спрямованого руху електронів.
- •Густина струму. Закон Ома у локальній формі.
- •Провідність та питомий опір речовини.
- •Електроопір лінійних провідників. Закон Ома для ділянки кола.
- •Закон Джоуля-Лєнца.
- •Паралельне та послідовне з’єднання резисторів.
- •Перше та друге правила Кірхгофа на прикладах.
- •Термоелектричні явища. Ефекти Зеєбека та Пельт’є.
- •Явища термоелектронної емісії.
- •Електровакуумна лампа діод. Вольт-амперна характеристика вакуумного діоду.
- •90.Електронна лампа тріод
- •Магнітне поле. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •Сила Ампера.
- •Закон циркуляції магнітного поля.
- •96.Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •97. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.
- •Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •Класифікація матеріалів за магнітними властивостями. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •Принципи мас спектрометрії.
- •Поведінка провідників у змінному полі.
- •Електричні прилади і їх використання.
- •Променева трубка. Принцип роботи осцилографа. Фігури Ліссажу.
- •У мови виникнення періодичного руху.
- •Найпростіші коливальні системи. Математичний, пружинний та фізичний маятники.
- •Енергія маятників. Рівняння руху маятників.
- •Власні частоти коливань математичного, пружинного та фізичного маятників.
- •Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •Згасаючі електричні коливання.
- •Активний та реактивний опори.
- •Вимушені коливання. Явище резонансу.
- •Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
- •Рівняння електромагнітного поля.
- •Принцип радіозв’язку. Модульований радіосигнал
- •Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
- •Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість – визначення та одиниці виміру
- •Геометрична оптика. Променеве наближення Чотири закони геометричної оптики.
- •Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи.
- •Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіює.
- •Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи.
- •Інтерференція світла і її умови.
- •Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •Інтерференція світла на тонких плівках. Просвітлення оптики.
- •Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •Дифракція світла. Дифракційна гратка.
- •Елементи квантової фізики. Принцип невизначеності.
- •Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •Серії випромінювання. Умови квантування.
- •Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •Потенціальний бар’єр.
- •Ефект Компотна.
- •Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •Будова атому. Досліди Резерфорда.
- •Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
- •Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •Взаємозв’язок маси та енергії матерії. Атомний розпад. Ланцюгова реакція.
- •Атомна енергетика
Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
Матеріа́льна то́чка — в фізиці, зокрема в механіці, тіло, розмірами якого можна знехтувати в умовах даної задачі.
Наприклад, Земля — велике небесне тіло, але у вивченнї механічної взаємодії із Сонцем, вона може бути прийнятою за матеріальну точку, адже її радіус ~ 6400 км, а відстань до Сонця ~ 150 мільйонів км, що набагато перевищує радіус Землі.
Положення об'єкта (матеріальної точки) визначається відносно фіксованої точки в просторі, яка називається початком координат. Воно може бути задано координатами цієї точки (наприклад, в Декартовій системі координат) або радіус-вектором r, проведеним з початку координат в цю точку. В реальності, матеріальна точка може рухатись з плином часу, тому радіус-вектор в загальному випадку є функцією часу. В класичній механіці, на відміну від релятивістської, вважається, що плин часу є однаковим в усіх системах відліку.
Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
Основними характеристиками руху э швидкість та прискорення.
Шви́дкість — фізична величина, що відповідає відношенню переміщення тіла до проміжку часу, за який це переміщення відбувалось. Швидкість — величина векторна, тобто вона має абсолютну величину і напрямок.
У системі СІ швидкість (точніше її абсолютна величина) вимірюється в метрах за секунду — м/с. Швидкість тіла найлегше визначити тоді, коли воно здійснює рівномірний прямолінійний рух, тобто долає однакові відстані за однакові проміжки часу. В такому випадку швидкість визначається як відношення віддалі до часу:
,
де Δx — відстань, пройдена тілом за проміжок часу Δt.
Середня швидкість довільного руху за інтервал часу Δt — це векторна величина
,
де
-
переміщення тіла за час Δt
Після застосування граничного переходу вводиться означення миттєвої швидкості.
Миттєва швидкість нерівномірного руху — це вектор в точці, який є границею середніх швидкостей, коли інтервал часу прямує до нуля. Розкриваючи означення, швидкість — це відношення переміщення матеріальної точки за інтервал часу, коли цей інтервал прямує до нуля, тобто похідна:
Вектор швидкості спрямований по дотичній до траєкторії руху.
В свою чергу, похідна від швидкості дає миттєве прискорення тіла у момент часу t.
Приско́ренням називається зміна швидкості тіла за одиницю часу. Математично прискорення описується як похідна від швидкості за часом.
Прискорення позначається зазвичай латинською літерою a і його абсолютна величина вимірюється в системі СІ в метрах за квадратну секунду (м/с2). прискорення також вимірюють, вибираючи за одиницю прискорення вільного падіння, яке позначають латинською літерою g. Оскільки швидкість - похідна від координати, то прискорення можна записати, як другу похідну від координати.
Прискорення векторна величина. Його напрямок не завжди збігається із напрямком швидкості. У випадку обертання вектор прискорення перпендикулярний до вектора швидкості. В загальному випадку вектор прискорення можна розкласти на дві складові. Складова вектора прискорення, яка направлена паралельно до вектора швидкості, називається тангенціальним прискоренням. Складова вектора прискорення, що направлена перпендикулярно до вектора швидкості, називається нормальним прискоренням.