
- •Місце фізики у сучасному житті.
- •Підрозділи фізики та предмети їх досліджень.
- •Основні типи взаємодій. Їх роль у формуванні всесвіту.
- •Гравітаційна взаємодія, закон всесвітнього тяжіння.
- •Джерело гравітаційної взаємодії. Напруженість та потенціал поля точкової маси.
- •6. Гравітаційна взаємодія поблизу поверхні Землі
- •Електрична взаємодія. Закон Кулона.
- •Джерело електричної взаємодії. Потенціал і напруженість поля точкового заряду.
- •Принцип суперпозиції для гравітаційного та кулонівського поля.
- •Фізичні властивості твердих тіл та рідин.
- •Маса. Зв'язок маси тіла з його вагою. Одиниці виміру маси та ваги.
- •Терези. Типи терезів та вимірювання ваги.
- •13.Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона.
- •14.Густина, як фізична характеристика речовини. Методи визначення густини.
- •Закон Архімеда. Вплив сили Архімеда на результати вимірів ваги тіла.
- •Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •Сила. Одиниці виміру сили. Прояви дії сили. Другий закон Ньютона.
- •Імпульс мт та повний імпульс механічної системи. Закон збереження імпульсу.
- •Третій закон Ньютона.
- •Пружна деформація. Закон Гука. Модуль Юнга. Енергія деформованої пружини.
- •Робота та потенціальна енергія. Зв'язок сили з потенціальною енергією мт. Розрахунок роботи.
- •Закон збереження енергії.
- •Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
- •Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині.
- •Поступальний та обертальний рухи твердого тіла (тт). Кутова швидкість та кутове прискорення.
- •Правило важелів Архімеда.
- •Гідростатика. Фізичні властивості рідини.
- •Закон Паскаля.
- •Закон Архімеда
- •Принцип дії гідравлічного пресу.
- •Гідродинаміка. Теорема про неперервність течії.
- •40. Рівняння Бернуллі та його наслідки
- •41.Підйомна сила крила
- •Рух реальної рідини. Сили внутрішнього тертя, коефіцієнт в’язкості.
- •Рух рідини по трубах. Пропускна спроможність труб.
- •Визначення коефіцієнту в’язкості.
- •Ламінарна та турбулентна течія. Число Рейнольда. Умови ламінарності течії.
- •Предмет дослідження молекулярної фізики. Будова речовин. Визначення вуглецевих одиниць.
- •Моль речовини. Число Авогадро. Характерний розмір молекул.
- •Температура. Визначення температури газовим термометром.
- •Шкала Цельсія та абсолютна шкала температури.
- •50. Рівняння Клапейрона.
- •Ізопроцеси. Закон Бойля-Маріотта
- •Закон Гей-Люссака.
- •53.Закон Шарля.
- •Парціальний тиск. Закон Дальтона.
- •55. Молекулярно-кінетична теорія газового тиску
- •Розподіл середньої енергії молекул за ступенями вільності.
- •Внутрішня енергія ідеального газу.
- •Перший початок термодинаміки. Робота газу при сталому тиску.
- •Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
- •Закон Дюлонга та Пті.
- •Барометрична формула.
- •Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •Теплові властивості реальних середовищ. Температурна діаграма процесу нагрівання речовини.
- •Питома теплота плавлення та пароутворення речовини.
- •66. Рівняння Ван-дер-Ваальса. Ізотерми Ван-дер-Ваальса.
- •Класифікація матеріалів за електричними властивостями. Провідники, діелектрики, напівпровідники та надпровідники.
- •Капілярні явища. Сила поверхневого натягу, висота підняття рідини в капілярі.
- •Поле точкового заряду. Силові лінії електричного поля. Геометрична інтерпретація полів силовими лініями.
- •Електричний диполь. Дипольний момент. Поле диполя.
- •Теорема Гауса.
- •Полярні і неполярні молекули. Поляризація речовини.
- •73. Вплив речовини діелектрика на електричне поле
- •П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •Поведінка провідників в електричному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
- •Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори).
- •Конденсатори. Ємність плаского конденсатора.
- •Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів.
- •79.Енергія плоского конденсатора
- •Постійний електричний струм. Середня швидкість спрямованого руху електронів.
- •Густина струму. Закон Ома у локальній формі.
- •Провідність та питомий опір речовини.
- •Електроопір лінійних провідників. Закон Ома для ділянки кола.
- •Закон Джоуля-Лєнца.
- •Паралельне та послідовне з’єднання резисторів.
- •Перше та друге правила Кірхгофа на прикладах.
- •Термоелектричні явища. Ефекти Зеєбека та Пельт’є.
- •Явища термоелектронної емісії.
- •Електровакуумна лампа діод. Вольт-амперна характеристика вакуумного діоду.
- •90.Електронна лампа тріод
- •Магнітне поле. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •Сила Ампера.
- •Закон циркуляції магнітного поля.
- •96.Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •97. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.
- •Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •Класифікація матеріалів за магнітними властивостями. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •Принципи мас спектрометрії.
- •Поведінка провідників у змінному полі.
- •Електричні прилади і їх використання.
- •Променева трубка. Принцип роботи осцилографа. Фігури Ліссажу.
- •У мови виникнення періодичного руху.
- •Найпростіші коливальні системи. Математичний, пружинний та фізичний маятники.
- •Енергія маятників. Рівняння руху маятників.
- •Власні частоти коливань математичного, пружинного та фізичного маятників.
- •Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •Згасаючі електричні коливання.
- •Активний та реактивний опори.
- •Вимушені коливання. Явище резонансу.
- •Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
- •Рівняння електромагнітного поля.
- •Принцип радіозв’язку. Модульований радіосигнал
- •Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
- •Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість – визначення та одиниці виміру
- •Геометрична оптика. Променеве наближення Чотири закони геометричної оптики.
- •Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи.
- •Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіює.
- •Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи.
- •Інтерференція світла і її умови.
- •Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •Інтерференція світла на тонких плівках. Просвітлення оптики.
- •Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •Дифракція світла. Дифракційна гратка.
- •Елементи квантової фізики. Принцип невизначеності.
- •Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •Серії випромінювання. Умови квантування.
- •Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •Потенціальний бар’єр.
- •Ефект Компотна.
- •Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •Будова атому. Досліди Резерфорда.
- •Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
- •Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •Взаємозв’язок маси та енергії матерії. Атомний розпад. Ланцюгова реакція.
- •Атомна енергетика
Вимушені коливання. Явище резонансу.
Вимушені коливання гармонічного осцилятора із частотою ω0 під дією сили з частотою ωописуються рівнянням
.
Гармонічний
осцитор під дією зовнішньої сили здійснює
гармонічні коливання з амплітудою
.
При
амплітуда
вимушених коливань прямує до нескінченості.
Це явище називається резонансом.
Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
Щоб добути електромагнітні хвилі, Герц скористався простим пристроєм, який тепер називається вібратором Герца. Цей пристрій є відкритим коливальним контуром.
До відкритого контура можна перейти від закритого, якщо поступово розсувати пластини конденсатора, зменшуючи їх площу і одночасно зменшувати кількість витків котушки. Врешті матимемо просто прямий провід. Це і є відкритий коливальний контур. Ємність і індуктивність вібратора Герца малі. Тому частота коливань досить велика. У відкритому контурі заряди не зосереджені на кінцях, а розміщені по всьому провіднику. Струм у даний момент часу в усіх перерізах провідника має однаковий напрям, але сила струму в різних перерізах провідника не однакова. На кінцях вона дорівнює нулю, а посередині досягає максимального значення.
Створювані окремими ділянками вібратора електричні й магнітні поля не компенсуються на великих відстанях од вібратора. Коливання в контурі будуть затухаючими з двох причин: по-перше, внаслідок наявності активного опору; по-друге, через те, що вібратор випромінює електромагнітні хвилі й втрачає при цьому енергію.
Рівняння електромагнітного поля.
Електромагнітне поле не потребує для себе якого-небудь носія типа твердого, рідкого або газоподібного тіла, воно само є матеріальним полем і може поширювати обурення у вакуумі і з кінцевою швидкістю.
Проте вона унаслідок своєї внутрішньої противоречивості нагадувала Максвеллу Вавилонську башту. Відмовившись від деяких законів, зберігши і обоб¬щив інші, наділивши кожну математичну операцію фізичним сенсом і в той же час давши кожній фізичній величині чітку математичну характеристику, Максвелл прийшов до свого знаменитого рівнянням електромагнітного поля:
де Е — вектор напруженості електричного поля; D — вектор електричної індукції; B — вектор магнітної індукції; Н — вектор напруженості магнітного поля; р — щільність заряду; j — струм зсуву.
Принцип радіозв’язку. Модульований радіосигнал
Радіозв'яз́ок — різновид зв'язку, у котрому носієм інформації є радіохвилі.
Розповсюдження радіохвиль від джерела до приймача може відбуватися декількома шляхами одночасно. Таке розповсюдження має назву багатопроменевістю. Як наслідок багатопроменевості та зміни параметрів середовища, виникають завмирання (англ. fading) — зміна рівня отримуємого сигналу у часі. При багатопроменевості зміна рівня сигналу відбувається внаслідок інтерференції, тобто у точці прийому електромагнітне поле є сумою зміщених у часі радіохвиль одного й того ж сигналу.
Модульований радіосигнал - радіосигнал, що є результатом модуляції.