Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-30.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
129.93 Кб
Скачать

32. Суть та економічне значення витрат виробництва. Класифікація витрат.

витрати — це не просто витрати, а ви­трати ресурсів, що набувають на ринку вартісної форми.

Економічні витрати — це ті виплати, які підприємство по­винне зробити, або ті доходи, які підприємство повинно забезпе­чити постачальнику ресурсів для того, щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах. Неявні витрати пов’язують із втраченою (упущеною) вигодою при зайнятості саме даною підприємницькою діяльністю, а не іншою. Явні поділяються на зовнішні і внутрішні, які обліковує бухгалтерія.Зовнішні витрати являють собою плату постачальникам ре­сурсів які не є власністю даного підприємства. нормальний прибуток — мінімальна плата, необхідна для утри­мання підприємницького таланту в межах даного підприємства. Постійні витрати (ПВ) — це витрати, величина яких не за­лежить від зміни обсягу продукції. Змінні витрати (ЗВ) — це витрати, величина яких у корот­костроковому періоді змінюється залежно від зміни обсягу про­дукції. Граничні витрати виробництва— це додаткові витрати на виробництво однієї додаткової одиниці обсягу продукції:Згідно із законом спадної віддачі продукт кожної додаткової одиниці фактора виробництва буде зменшуватися, якщо величи­на витрат цього фактора збільшується, а інші фактори зали­шаються сталими.Середні витрати — це витрати на одиницю випуску продук­ції, які дорівнюють валовим витратам, поділеним на вироблену кількість товару,

33. Поняття собівартості продукції, її види

собівартістю продукції розуміється виражена в грошовій формі сукупність витрат, які пов’язані з виробництвом і збутом продукції на кожному конкретному підприємстві. Складовими со­бівартості є такі основні витрати: вартість спожитих у процесі виробництва матеріалів, сировини, палива, електроенергії тощо, тобто предметів праці; перенесена вартість засобів праці (амортизаційні відрахування); виплати на оплату праці; видатки на реалізацію продукції. Фактична собівартість відображає дійсний рівень затрат, що скалався за підсумковий період. Цехова собівартість включає виробничі витрати, пов’язані з виготовленням продукції на рівні цеху (як структурного підрозділу підприємства).Виробнича собівартість містить виробничі затрати підприємства в цілому, тобто це цехова собівартість з доданими загальнозаводськими і цільовими видатками.Повна собівартість — це сума витрат підприємства на виготовлення і реалізацію продукції.Індивідуальна собівартість включає витрати на виробництво і реалізацію продукції в умовах окремого підприємства. Середньогалузева собівартість характеризує витрати на виготовлення і збут продукції в середньому по галузі. Це дає змогу зіставляти ефективність роботи підприємств відповідної галузі.Кошторисна – визначають за кошторисними нормами споживчих виробничих ресурсів. Планова – витрати, які господарюючі суб’єкти встановлюють на певний період їхньої діяльності виходячи з конкретних, реальних умов виробництва. У сільському господарстві, крім індивідуальної собівартості, обчислюють зональну собівартість, що дозволяє аналізувати раціональність спеціалізації господарств щодо відповідних природно-кліматичних зон.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]