- •Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності
- •Сутність категорій «управління» та «менеджмент»
- •Рівні управління та сфери менеджменту
- •Основні закони і закономірності менеджменту
- •Сутність, природа та роль принципів менеджменту і взаємозв’язку між ними.
- •Характеристика принципів менеджменту і взаємозв’язок між ними.
- •Принципи управління за Анрі Файолем
- •Історія розвитку управлінської науки в світі та в Україні
- •Класичні теорії менеджменту, їх зміст, особливості та сфера застосування.
- •Наукові школи менеджменту:
- •Особливості менеджменту в економічно розвинутих країнах
- •Характеристика сучасних підходів до управління організаціями.
- •Поняття організації та її внутрішнього і зовнішнього середовища
- •Загальні риси організації та їх типи
- •Організація, як об’єкт управління
- •Еволюція організації та її концепції життєвого циклу
- •Організаційна(корпоративна культура) та її складові
- •Зміст понять “культура” і “організаційна культура”.
- •Поняття функцій менеджменту
- •Класифікація функцій менеджменту.
- •Сутність і зміст планування як функції менеджменту.
- •Етапи процесу планування та їх характеристика.
- •Загальна характеристика бізнес-планування
- •Поняття місії в управління та класифікація цілей організації
- •Сутність функції організування та її місце в системі управління.
- •Процес делегування повноважень і відповідальності.
- •Сутність та види організаційної структури управління.
- •Поняття мотивування та його роль в досягненні мети організації.
- •Взаємозв’язок потреб, спонукань, цілей і винагород персоналу в процесі мотивації.
- •Сучасні теорії і моделі процесів мотивування.
- •Поняття контролювання та його місце в системі управління.
- •Етапи процесу контролювання.
- •Види управлінського контролювання.
- •Поняття регулювання та його місце в системі управління
- •Види регулювання
- •Етапи процесу регулювання та їх характеристика
- •Сутність та класифікація методів
- •Економічні методи
- •Організаційно-розпорядчі методи
- •Соціально-психологічні методи
- •Сутність управлінських рішень та їх роль в досягненні мети організації.
- •Класифікація управлінських рішень:
- •Моделі та сучасні підходи до прийняття управлінських рішень.
- •Основні вимоги до управлінських рішень та критерії їх оцінки.
- •Інформація, її види та роль в менеджменті
- •Комунікаційний процес та його організація.
- •Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •Сучасні теорії лідерства та їх зміст.
- •Класифікація стилів керівництва та їх характеристика.
- •Сутність відповідальності та етики у менеджменті.
- •Преваги та недоліки соціальної відповідальності.
- •Заходи щодо етичної поведінки.
- •55. Сутність та основні параметри організаційних перетворень.
- •Моделювання процесу організаційних перетворень.
- •Комплексний підхід до удосконалення управління організаційними змінами та визначення ефективності менеджменту.
- •Ефективність менеджменту та його критерії
- •Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності
Поняття контролювання та його місце в системі управління.
Контролювання – це вид управлінської діяльності щодо забезпечення процесу, з допомогою якого керівництво організації визначає, наскільки правильні його управлінські рішення, а також потребу у здійсненні певних коректив.
Контролювання – одна з основних функцій менеджменту. Без надійної системи контролю не може успішно функціонувати жодна організація. Безперервність господарської діяльності потребує, щоб контроль був не одиничним актом, а безперервним процесом.
Об’єктом контролю є організація та її складові елементи внутрішнього середовища
Контроль можна визначити як процес оцінки відповідності і виявлення невідповідності й досягнутими результатами.
Психологічне значення контролювання
Оцінка співробітників і пов’язані з нею заохочення, покарання, просування по службі
Контролювання за певною сферою діяльності означає, що вона є пріоритетною для організації і тому за неї треба триматися
Підсумки контролю, за звичай, широко висвітлюються в колективі, а додаткова старанність проявляється через честолюбство.
Усі цілі, що стоять перед працівниками організації і її підрозділами, формалізуються у систему нормативів, відхилення від яких, що виявлені в результаті контролю, слугують основою прийняття управлінських рішень.
Діапазон управління скорочується в міру переходу до вищих рівнів управління де вища і відповідальність.
Основним завданням контролювання є забезпечення досягнення цілей і місії організації, виявлення відхилень та недоліків, подолання організаційних проблем, надання допомоги працівникам у вирішенні завдань, які поставлені перед персоналом.
Етапи процесу контролювання.
Функцію контролювання виконує кожний керівник і вона є невід’ємною частиною його посадових обов’язків.
Процес контролю складається із 4 взаємопов’язаних етапів:
Встановлення цілей контролю
Визначення фактичних результатів роботи
Порівняння фактичних результатів із запланованою нормою або стандартом
Розробка управлінських заходів для виправлення виявлених відхилень від планових норм і стандартів
Ціль контролювання-це встановлення вимог, стандартів
Стандарт контролю-це вимога(параметр), якому повинна відповідати, задовольняти що-небудь за своїми ознаками, властивостями, якостями.
Процес контролю заснований на проведені спостережень та вимірювань, порівнянь зі стандартними показниками і коригування невідповідностей в діяльності організації.
Процес контролювання в організації.
Для організації процесу контролю в першу чергу потрібно визначити мету контролю або використати планові показники. Ці операції відносяться до першого етапу контролю.
На другому етапі процесу контролю обов’язково проводяться спостереження і вимірюються фактичні показники.
На третьому етапі процесу контролю менеджер визначає, наскільки досягнуті результати відповідають його очікуванням.
На четвертому і заключному етапі процесу контролю здійснюється коригування діяльності за результатами контролю, тобто регулювання
Види управлінського контролювання.
Вітчизняні і зарубіжні вчені в галузі менеджменту виділяють такі види контролю.
Попередній контроль передує активній діяльності організації, задача полягає в перевірці готовності до початку роботи виробничого апарату, управлінської системи персоналу.
Поточний контроль: стратегічний і оперативний. Оперативний спрямовано на поточну виробничу і господарську діяльність організації.
Підсумковий контроль – оцінка виконання організацією своїх планів. Вимагає всеохоплюючого аналізу результатів діяльності та визначення сильних і слабких сторін діяльності з метою отримання додаткової інформації для складання нових планів.
В організації також розрізняють зовнішній і внутрішній контроль.
Зовнішній контроль – ґрунтується на тому, що люди краще виконують свої обов’язки, якщо знають, що за ними спостерігає керівник або його представник.
Внутрішній контроль – виконавці самі слідкують за своєю роботою або її результатами і вносять в міру необхідності корективи у власну діяльність.
У процесі здійснення контролю необхідно дотримуватися таких вимог:дієвість, гнучкість, зрозумілість, своєчасність, гласність, системність, комплексність, економічність.
До основних чинників, які зумовлюють діапазон контролювання, відносяться:
Діапазон контролю – чисельність підлеглих, яка оптимально повинна бути у даного керівника
Ступінь складності і важливості задач, що вирішуються: чим він вище, тим діапазон контролю менше; керівник повинен мати можливість приділяти багато часу роботі з підлеглими, які відповідають за їх вирішення
Різноманітність задач вимагає значних витрат часу на навчання і інструктурування персоналу, спільний пошук рішень.
Територіальне розміщення виконавців: компактне – діапазон контролю може бути великим; розсіяне, відірване від керівника і один від одного – діапазон контролю звужується.
Чіткість постановки задач перед підлеглими
Особистісні можливості і здібності керівника і підлеглих – чим вони вище, тим діапазон контролю більше.