28. Сутність та види організаційної структури управління.

Організаційні структури – це впорядкована система підрозділів, які складають ту або іншу організацію: відділи, дільниці, цехи і служби, органи управління цілих підприємств і їх комплексів. Вони вирізняються характером, різноманітністю, технічним рівнем виробничих процесів, масштабами діяльності, її диверсифікацією (розгалуженням), специфікою продукції або послуг.

Л інійна структура управління- це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії. За лінійної структури кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному підрозділі. Перевагами структури лінійного типу є: чіткість взаємовідносин, несуперечливість команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, надійний контроль. Але керівник при цьому має бути висококваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які питання підпорядкованих йому ланок.

Функціональна структура управління- Основу функціональної організаційної структури управління становить поділ функцій управління між окремими підрозділами апарату управління. За функціональної структури управління кожний виробничий підрозділ отримує розпорядження одночасно від кількох керівників функціональних підрозділів підприємства. Отже виконавці одночасно підпорядковані всім функціональним керівникам.

використовується в тих випадках, коли особливо важливим є професійний аналіз проблем і апробація управлінських рішень. Основним недоліком є складність переплетіння функціональних зв’язків і, як результат, труднощі з дотриманням принципу єдиночальності

Лінійно-функціональна структура управління спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління та прийняття рішень по вертикалі. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою (директор ~ начальник цеху — майстер), а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам функціональних відділів апарату управління.

є компромісним поєднанням Лінійної структури управління і Функціональної структури управління. Дозволяє поєднувати сильні сторони лінійної і функціональної структури з одночасним взаємним зменшенням впливу їх недоіків

Дивізіональна (продуктова або територіальна) структура управління –

в икористовуються великими підприємствами зі значною кількістю виробничих відділень, які функціонують в умовах динамічного середовища.

орієнтована на вирішення комплексних проблем погодженням діяльності підлеглих функціональних ланок. Основним недоліком є можливість втрати зв’язків з основною - материнською структурою за надмірне розширення масштабів управління

Матрична структура управління - структура, побудована за функціональним принципом; вона передбачає, що за кожною службою закріплено певні функції (роботи, проекти, обов'язки).

За матричної організаційної структури управління поряд з лілійними керівниками підприємства та функціональним апаратом управління виділяють ще й тимчасові предметно-спеціалізовані ланки — проектні групи.

28.1 . Проектування організаційних структур управління.

Необхідність проектування організаційних структур виникає у двох випадках:для нових організацій, які створюються;для діючих організацій, коли відбуваються серйозні зміни в оточуючому середовищі та змінюються місія і цілі підприємства.

Способи оцінювання ефективності організаційних структур управління.

Структуризація цілей і завдань, Аналогії ,Структурні еволюційні порівняння

Експертний ,Організаційного моделювання

Принципи побудови організаційних структур

Кількісний принцип структуризації - Підрозділи в організаціях створюються виходячи з кількості працівників, необхідних для виконання тієї чи іншої задачі.

Часовий - Вахтові бригади

Технологічний - Основна закінчена технологія (виділення дільниць у рамках цехів)

Професійний - Об’єднує спільна професія (кафедри в навчальних закладах)

За стратегічними цілями - Переважно в інноваційній сфері

Функціональний - Підрозділи будують у відповідності з функціями підприємства (виробництво, фінанси, збут, маркетинг тощо)

Фірмовий - Об’єднано десятки і сотні підприємств глобальним принципом їх побудови стали: територіальний, ринковий, продуктивний, інноваційний. Ці типи організаційних структур отримали загальну назву – дивізіон альні. Особливість – значна автономність їх підрозділів, кожен з яких має статус юридичної особи. Реальну єдність їй придають тісні фінансові, виробничі, інформаційні та інші зв’язки.

Ефективність організаційних структур визначається ступенем реального внеску до досягнення мети за умови мінімізації пов’язаних з цим витрат та небажаних наслідків. Необхідними умовами ефективного функціонування організаційних структур вважаються:

• наявність оптимальної чисельності співробітників, їх відповідність задачам, що вирішує організація;

• чіткість розподілу між ними конкретних функцій і належна їх координація, визначеність цілей, гнучкість, внутрішня і зовнішня рівновага.

Структура повинна відповідати місії і цілям організації і, якщо такої відповідності немає, то її необхідно реорганізувати або змінити на нову.

При формуванні структури враховуються розміри підприємства, технології здійснення виробництва продукції та її реалізації, надан­ня послуг споживачам, персонал організації та його професійний склад, територіальне розташування організації, наявність (чи відсутність філій в інших регіонах, рівень автоматизації та комп'ю­теризації функцій менеджменту, процесів виробництва та реалізації продукції й ін.

Структура організації повинна сприяти випуску продукції, надан­ню послуг споживачам (покупцям), які задовольняли б потреби споживачів.

Формування структури організації здійснюється шляхом поділу її на виробничі (комерційні) підрозділи (блоки). Виробничі (ко­мерційні) підрозділи (блоки) можуть об'єднуватися в більш крупні підрозділи (блоки).

Такий процес називається департаментизацією.

Департаментизапія — це процес поділу організації на блоки. Розрізняють такі основні види департаменталізації:

• функціональну;

• продуктову;

• географічну;

• за клієнтами (споживачами).

Функціональна департаментизація — організаційна структура, відповідно до якої поділ організації на блоки відбувається за вико­нуваним функціям.

Продуктова департаментизація - організаційна структура, відпо­відно до якої поділ організації на блоки відбувається асортимені ними групами продукції.

Географічна департаментизація – організаційна структура, відповідно до якої поділ організації на блоки відбувається за графічною або територіальною ознакою.

Департаментизація за клієнтами (споживачами) - організаційна структура, відповідно до якої поділ організації на блоки відбуваєть­ся на основі орієнтації на клієнтів (споживачів) визначеного типу.

Виходячи з тенденцій сучасного менеджменту, при побудові органі­зації необхідно враховувати наступне:

Збільшення впливу на ефективність управління інтеграційних процесів як все­редині системи управління, так і її зв'язків із зовнішнім середовищем, мінімізація ієрархічних рівнів управління, орієнтування горизонтальних структур на управління бізнес-системи, Головним критерієм оцінювання будь-якої організації є не тільки прибутковість, а й ступінь наближення результатів діяльності до очікувань споживачів (покуп­ців) продукції