65. Конституційно-правовий статус уряду Великобританії (порядок утворення, повноваження, функції, структура, акти, відповідальність).

Згідно зі статутним правом, вищим органом виконавчої влади у Великобританії є Монарх. Водночас на практиці, за конституційною угодою, країною керує "Уряд її Величності", в якому головну роль грає Прем'єр-міністр. Прем'єр-міністром призначається лідер партії, яка після виборів має більшість у Палаті громад.

Уряд Великобританії має досить своєрідну структуру: Кабінет (власне Уряд) та офіційний Уряд не збігаються. Кабінет існує на основі конституційної угоди та складається з 20—22 міністрів найважливіших міністерств. До Кабінету входить так званий "внутрішній кабінет" — неформальне об'єднання З—5 міністрів, які користуються довірою Прем'єр-міністра. Офіційний Уряд формується Прем'єр-міністром з депутатів правлячої партії у кількості близько 100 чоловік і складається з чотирьох груп.

До першої групи входять міністри, які займають ключові позиції і є членами Кабінету. Друга група — це міністри без портфелів, члени Уряду, які займають традиційні посади — лорд-голова Ради, лорд-охоронець печатки та інші. Міністри третьої групи називаються державними міністрами та є заступниками у найбільших міністерствах. Четверта група складається з молодших міністрів, які призначаються для забезпечення зв'язку між міністрами і Парламентом. У рамках Уряду створюють допоміжні органи — комітети. Як правило, вони формуються Прем'єр-міністром за напрямами діяльності Уряду.

Уряд має можливість впливати на діяльність законодавчого органу: складати порядок денний засідання палат Парламенту, визначати процедуру розгляду біллів, регулювати час проведення дебатів тощо.

Відповідно до конституційної угоди, Уряд не збирається на засідання у повному складі, тому всі питання внутрішньої та зовнішньої політики вирішуються Кабінетом, який фактично здійснює вищу виконавчу владу. Компетенція Кабінету не залежить від його політичної орієнтації та була визначена ще в урядовій доповіді 1918 p.:

а)  визначення політичного курсу держави, який затверджується Парламентом;

б)  реалізація контролю за виконанням актів Парламенту;

в) здійснення постійної координації діяльності органів виконавчої влади.

У зв'язку з тим, що члени Кабінету є й членами Парламенту, Уряд має можливість впливати на діяльність законодавчого органу: складати порядок денний засідання палат Парламенту, визначати процедуру розгляду біллів, регулювати час проведення дебатів тощо.

З метою здійснення своїх функцій Уряд займається нормотворчою діяльністю. Акти Уряду можна розділити на дві групи:

а)  акти підзаконного характеру;

б)  акти делегованого законодавства, яких щорічно приймається у 18 разів більше, ніж парламентських законів

66. Конституційно-правовий статус уряду Польської Республіки (порядок утворення, повноваження, функції, структура, акти, відповідальність).

Право формування уряду до­ручається тій політичній партії або партійній коаліції, яка пе­ремогла на виборах і дістала більшість депутатських манда­тів у Сеймі (парламентський спосіб формування Уряду).

Президент доручає сформувати Уряд лідеру партії або партійної коаліції, яка має більшість депутатів у Сеймі, — майбутньому кандидату на посаду Голови Ради мі­ністрів. Утворений Уряд подає Сейму програму своєї діяль­ності, яка повинна бути схвалена абсолютною більшістю де­путатів. Якщо уряд не дістав вотуму довіри, призначення кандидатури на посаду Голови Ради міністрів, якому доруча­ється формування Уряду, переходить від Президента до Сей­му. Склад такого Уряду також вимагає абсолютної більшості голосів депутатів. А якщо й цей Уряд не дістав вотуму дові­ри, право рекомендувати кандидатуру на посаду Голови Ра­ди міністрів знову переходить до Президента. Утворений в такий спосіб Уряд може бути затверджений не абсолютною, а простою більшістю голосів депутатів.

Сейм за пропозицією не менш як 46 депутатів може прийняти вотум недовіри Уряду абсолютною більшості голосів й одночасно обрати но­вого Голову Ради міністрів, якому Президент доручає ство­рити Уряд. Президент, приймаючи відставку Ради міністрів, доручає голові виконувати обов'язки до часу призначення нової Ради міністрів.

Рада міністрів здійснює внутрішню та зовнішню політи­ку, керує всією державною адміністрацією, схвалює рішення з питань державної політики, якщо Конституція не відносить останні до компетенції Президента або іншого державного органу чи територіальних органів самоврядування; забезпе­чує виконання законів; приймає постанови і т. п.