13.Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.

Абсолютна монархія (від лат. absolutus - Безумовний) - різновид монархічної форми правління, при якій вся повнота державної (законодавчої, виконавчої, судової), а іноді й духовної (релігійної) влади юридично і фактично знаходиться в руках монарха. Необмежена монархія — це така монархічна форма правління, за якої влада монарха ніким і нічим не обмежена. За такою монархією, монарх ні з ким не ділить верховну владу, сам видає закони, призначає чиновників на вищі посади, здійснює правосуддя і керує державою на свій розсуд. Інакше кажучи, у країні не існує законів, державних органів або інших організацій, які могли б якоюсь мірою змінити або відмінити волю монарха. Абсолютна монархія характерна для рабовласницьких та феодальних держав. Для абсолютної монархії характерною є відсутність конституційних актів, які обмежують повноваження монарха, будь-яких представницьких органів. На цей час абсолютна монархія зустрічається дуже рідко (існує у Саудівській Аравії - король та в ОманІ СултанКабус бін Саїд аль-Саїд). Монархи в Саудівській Аравії і Омані вважаються також вищими духовними особами, що ще більше посилює їхню владу. Проте все ж таки ця влада не безмежна: особлива роль належить правлячій сім'ї, яка на своїй раді вирішує, зокрема, питання престолонаслідування (успадковує не обов'язково син колишнього монарха), може примусити монарха відректися від престолу. Для абсолютної монархії характерний авторитарний політичний режим, а державний режим іменується абсолютизмом. Жодних обмежень його влади немає, принаймні юридично, хоча політичні, морально-етичні, релігійні і інші чинники можуть бути присутні. Не несе відповідальність. Різновидами необмеженої монархії є: 1) деспотична монархія — це така монархія, в якій владу монарха обожнюють, а його самого визнають божеством. За такою формою монархії вся влада зосереджується в руках однієї люди­ни — монархадеспота, який здійснює необмежене, свавільне володарювання, спираючись при цьому на могутній військовобюрократичний апарат. Деспотичні монархії були поширені у державах рабовласницького типу (Єгипет, Вавілон, Ассірія тощо);2) абсолютна монархія — це така монархія, в якій сам монарх не обожнюється, але який, при відсутності представницьких органів, зосередив у своїх руках усю повноту державної та духовної (релігійної) влади. Такі монархії були розповсюдженні у рабовласницькому і феодальному суспільствах. У теперішній час абсолютна монархія рідкісна форма правління. Практично у чистому вигляді вона існує лише в Омані, де немає представницького органу, відсутня конституція, а султан є одночасно і верховним суддею, і вищою духовною особою країни. Зберегли основні риси абсолютної монархії такі країни, як Бахрейн, Бруней, Катар, ОАЄ. Різновидом абсолютної монархії є теократична монархія, у якій державна влада належить церковній ієрархії. Державою з такою формою правління є Ватикан, де законодавча, виконавча і судова влада належить Папі, який водночас є главою католицької церкви.

Конституційна (обмежена) монархія — різновид монархічної форми правління, при якій влада монарха обмежена конституцією, існує виборний законодавчий орган — парламент і незалежні суди. Конституційна (обмежена) монархія вперше виникла у Великобританії наприкінці ХVІІ ст. у результаті буржуазної революції. Конституційна монархія буває дуалістична і парламентська. Правові обмеження на владу монарха можуть ути закреплены в высших законах, таких, как конституция или статуты, либо в прецедентных решениях, вынесенных верховными судебными инстанциями. Существенным признаком конституционной монархии является то, что статус монарха ограничен не только формально-юридически, но и фактически. Конституционные монархии делятся на два вида: дуалистические и парламентарные. И в тех, и в других, монарх делит власть с парламентом, но в то время как в первых за ним остается вся виконавча власть, во вторых она осуществляетсяурядом, ответственным перед парламентом.

Примеры дуалистической монархии: Кувейт, ОАЭ, Люксембург, Лихтенштейн, Монако, Иордания, Марокко.

Парламентарные монархии: Великобритания, Нидерланды, Бельгия, Дания, Норвегия, Швеция, Испания, Андорра, Япония, Камбоджа, Таиланд, Бутан, Лесото, Канада, Австралия, Новая Зеландия, Папуа - Новая Гвинея, Тонга, Соломоновы Острова, Гренада, Ямайка, Сент-Винсент и Гренадины, Сент-Китс и Невис.

Залежно від прав жінок на престолонаслідування розрізняють такі типи прімогенітури: салічну систему : жінки цілком виключаються від права спадкування.(Японія). австрійську або "полусаліческую": жінки допускаються до спадкоємства лише по скоєному припинення всіх нащадків чоловічої статі даної династії ( Австрія, Російська імперія, Греція, Баварія); кастильська (англійську): жінки усуваються від спадкування лише в межах однієї лінії, наприклад, молодший брат усуває старшу сестру, але дочка старшого брата виключає дядька ( Іспанія, Монако, раніше також Португалія). шведську (рівну прімогенітури), тобто спадкоємцем є старша дитина монарха незалежно від статі (тобто взагалі скасовано перевагу чоловічої статі перед жіночим). Це самий новий тип престолонаслідування, вперше введений в Швеції в 1980 і з тих пір прийнято також в Норвегії, Бельгії, Нідерландах і Данії. 28.10.2011 в Великобританія був змінений закон про престолонаслідування від 1701 року, зрівнявши в правах спадкоємців обох статей.