
- •1.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романо-германської системи права
- •3.Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права
- •3. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •4.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •7. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •8.Громадянство у зарубіжних країнах: поняття і зміст, співвідношення із категоріями «підданство» та «національність».
- •10.Способи припинення громадянства у зарубіжних країнах.
- •13.Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.
- •14.Парламентська монархія: характерні риси.
- •15.Дуалістична монархія:характерні риси(навести приклади).
- •16.Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18.Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •20 . Cуперпрезидентська та монокритична республіки
- •21. Нетипові форми правління
- •22. Унітарна держава, її різновиди. Поняття та види сучасних федерацій.
- •23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії, політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
- •27. Поняття виборів. Види виборів за опосередкованістю волі виборців (навести приклади).
- •28. Принцип свободи виборів. Зобов’язуючий вотум (навести приклади).
- •29. Поняття та зміст виборчого права. Виборчі цензи.
- •30. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи. Загальна характеристика виборчих систем.
- •31. Мажоритарна виборча система, її різновиди (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •33. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж, інші.
- •34. Поняття та сутність глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •35. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести приклади).
- •36. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних монархій (навести приклади).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав)
- •39. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах дуалістичної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •40. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах президентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •41. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •42. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах змішаної республіки (на прикладі сучасних держав).
- •43. Поняття парламенту, його сутність. Вихідні засади концепції народного представництва.
- •44. Види парламентів зарубіжних країн за структурою. Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •45. Відповідальність урядів зарубіжних держав. Інститут парламентської відповідальності уряду.
- •46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •48. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •50. Особливості конституційно-правового статусу уряду за умов парламентської та президентської форм правління.
- •51. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах.
- •52. Конституційно-правовий статус Парламенту Великобританії (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •53. Конституційно-правовий статус Конгресу сша (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •54. Конституційно-правовий статус парламенту Франції (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •55. Конституційно-правовий статус парламенту Республіки Польща (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •56. Конституційно-правовий статус парламенту фрн (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти)
- •57. Конституційно-правова природа та особливості федералізму у Росії.
- •58. Конституційно-правова природа та особливості федералізму у сша.
- •59. Конституційно-правова природа федералізму та особливості у фрн.
- •60. Конституційно-правовий статус президента сша (порядок обрання,функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •61. Конституційно-правовий статус президента фрн (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти)
- •Функції та повноваження
- •Вибори і присяга
- •Вибір кандидата
- •62. Конституційно-правовий статус президента Польщі (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •63. Конституційно-правовий статус президента Росії (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •71. Конституція Польщі: особливості структури, прийняття, зміни, класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Польщі.
- •72. Конституція Франції: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Франції.
- •73. Конституція фрн: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у фрн.
- •75. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях фрн.
- •76. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях Польщі.
75. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях фрн.
В адміністративному відношенні Німеччина поділяється на 16 земель (3 з яких — міста: Берлін, Гамбург та Бремен). У конституційному праві Німеччини підкреслюється, що землі не є адміністративними одиницями ФРН (тобто є похідними від федерації), а навпаки, ФРН є об’єднанням земель. У адміністративно-територіальному відношенні ФРН складається з таких земель: Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-передня Померанія, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц. Саар, Саксонія, Саксонія-Ангальт, Північний Рейн-Вестфалія, Тюрінгія і Шлезвіг-Гольштейн. Федеральні землі – це не провінції, а держави зі своєю Конституцією, що відповідає принципам республіканської, демократичної, правової і соціальної держави, і органами влади. Наслідком федерального пристрою є те, що громадянин не протистоїть єдиною, неділимою, а значить і всесильній, центральній державній владі У адміністративно-територіальному відношенні землі діляться на адміністративні округи ("регирунгсбецирки"), округи – на адміністративні райони ("крайзи") і міста зовні-районного підпорядкування; низова одиниця – община ("гемайнде"). У компетенцію 16 земель входять законодавство і управління в області культури і освіти. У їх руках поліція, комунальне право, право земляного планерування, регулювання і будівництва, дорожнє і водне право. Законодавчі права земель витікають з Основного закону, де записано, що землі володіють правом на законодавство у випадках, де воно не потрапляє в законодавчу компетенцію федерації. Також у всіх землях є парламенти, що обираються строком від чотирьох до п'яти років. У парламентах 16 земель представлено різна кількість депутатів. В парламентів різні найменування – ландтаг, цивільні збори, палата депутатів
У земельних конституціях не передбачений пост президента як глави держави. Прем'єр-міністри (буквально: міністри-президенти) земельних урядів обираються парламентами земель і поєднують функції глави уряду і представницькі прерогативи глави держави, тобто землі. У так званих містах-державах (Берлін, Бремен, Гамбург) глави урядів називаються правлячими бургомістрами уряди - сенатами, а міністри - сенаторами. Також в землях функціонує власна судова система. У кожній землі (за винятком Шлезвіг-Гольштейна) існує свій орган конституційного контролю. В межах декількох сотень округів діють міські, комунальні і сільські органи місцевої самоврядності, що обираються населенням на основі пропорційного представництва. Податки на нерухомість і виробництво, так само як і прибуткові податки, йдуть на різні операції місцевих властей, але більшість общин і муніципалітетів отримують додаткові субсидії від федерального уряду [10]. Основний закон не містить докладних постанов про місцеве управління та самоврядування. Він вказує, що громадам повинно бути гарантоване право регулювати в рамках закону під свою відповідальність всі справи місцевого співтовариства Кожна земля самостійно визначає структуру й повноваження органів місцевого управління та самоврядування: загалом - у земельних конституціях, а більш докладно - у спеціальних законах. Система місцевого керування й управління та самоврядування будується відповідно до адміністративно-територіального розподілу земель. Більшість земель ФРН (Баварія, Баденвюртемберг, Гессен, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц, Саксонія, Північний Рейн-Вестфалия) в адміністративному відношенні діляться на округи, повіти й громади; більша частина нових земель (Бранденбург, Мекленбург- Верхня Померанія, Саксонія-Ангальт, Тюрінгія), а також дві невеликі західні землі (Саар, Шлезвиг-Гольштейн) - тільки на повіти й громади [9]. Система місцевого управління створюється в округах. Вона формується урядовими закладами землі, діє по їхніх прямих вказівках і підкоряється їм у всій своїй діяльності.
Органом управління в окрузі є урядовий президент, призначуваний урядом або прем'єр-міністром землі й підпорядковується міністрові внутрішніх справ землі. При урядовому президенті утвориться урядова президія, що є не колегіальним органом управління, а апаратом урядового президента, тобто групою чиновників, що відають окремими адміністративними питаннями.
Урядовим президентам підлеглі голови місцевої адміністрації в повітах – ландрати, або повітових директорівПаралельно з ними в повітах існують і органи місцевого самоврядування. Там утворяться виборні органи, що представляють населення повіту.
Що стосується громад, то відповідно до законодавства ФРН громада є корпорацією публічного права, що володіє правом самоврядування в місцевих справах.