75. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях фрн.

В адміністративному відношенні Німеччина поділяється на 16 земель (3 з яких — міста: Берлін, Гамбург та Бремен). У конституційному праві Німеччини підкреслюється, що землі не є адміністративними одиницями ФРН (тобто є похідними від федерації), а навпаки, ФРН є об’єднанням земель. У адміністративно-територіальному відношенні ФРН складається з таких земель: Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-передня Померанія, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц. Саар, Саксонія, Саксонія-Ангальт, Північний Рейн-Вестфалія, Тюрінгія і Шлезвіг-Гольштейн. Федеральні землі – це не провінції, а держави зі своєю Конституцією, що відповідає принципам республіканської, демократичної, правової і соціальної держави, і органами влади. Наслідком федерального пристрою є те, що громадянин не протистоїть єдиною, неділимою, а значить і всесильній, центральній державній владі У адміністративно-територіальному відношенні землі діляться на адміністративні округи ("регирунгсбецирки"), округи – на адміністративні райони ("крайзи") і міста зовні-районного підпорядкування; низова одиниця – община ("гемайнде"). У компетенцію 16 земель входять законодавство і управління в області культури і освіти. У їх руках поліція, комунальне право, право земляного планерування, регулювання і будівництва, дорожнє і водне право. Законодавчі права земель витікають з Основного закону, де записано, що землі володіють правом на законодавство у випадках, де воно не потрапляє в законодавчу компетенцію федерації. Також у всіх землях є парламенти, що обираються строком від чотирьох до п'яти років. У парламентах 16 земель представлено різна кількість депутатів. В парламентів різні найменування – ландтаг, цивільні збори, палата депутатів

У земельних конституціях не передбачений пост президента як глави держави. Прем'єр-міністри (буквально: міністри-президенти) земельних урядів обираються парламентами земель і поєднують функції глави уряду і представницькі прерогативи глави держави, тобто землі. У так званих містах-державах (Берлін, Бремен, Гамбург) глави урядів називаються правлячими бургомістрами уряди - сенатами, а міністри - сенаторами. Також в землях функціонує власна судова система. У кожній землі (за винятком Шлезвіг-Гольштейна) існує свій орган конституційного контролю. В межах декількох сотень округів діють міські, комунальні і сільські органи місцевої самоврядності, що обираються населенням на основі пропорційного представництва. Податки на нерухомість і виробництво, так само як і прибуткові податки, йдуть на різні операції місцевих властей, але більшість общин і муніципалітетів отримують додаткові субсидії від федерального уряду [10]. Основний закон не містить докладних постанов про місцеве управління та самоврядування. Він вказує, що громадам повинно бути гарантоване право регулювати в рамках закону під свою відповідальність всі справи місцевого співтовариства Кожна земля самостійно визначає структуру й повноваження органів місцевого управління та самоврядування: загалом - у земельних конституціях, а більш докладно - у спеціальних законах. Система місцевого керування й управління та самоврядування будується відповідно до адміністративно-територіального розподілу земель. Більшість земель ФРН (Баварія, Баденвюртемберг, Гессен, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц, Саксонія, Північний Рейн-Вестфалия) в адміністративному відношенні діляться на округи, повіти й громади; більша частина нових земель (Бранденбург, Мекленбург- Верхня Померанія, Саксонія-Ангальт, Тюрінгія), а також дві невеликі західні землі (Саар, Шлезвиг-Гольштейн) - тільки на повіти й громади [9]. Система місцевого управління створюється в округах. Вона формується урядовими закладами землі, діє по їхніх прямих вказівках і підкоряється їм у всій своїй діяльності.

Органом управління в окрузі є урядовий президент, призначуваний урядом або прем'єр-міністром землі й підпорядковується міністрові внутрішніх справ землі. При урядовому президенті утвориться урядова президія, що є не колегіальним органом управління, а апаратом урядового президента, тобто групою чиновників, що відають окремими адміністративними питаннями.

Урядовим президентам підлеглі голови місцевої адміністрації в повітах – ландрати, або повітових директорівПаралельно з ними в повітах існують і органи місцевого самоврядування. Там утворяться виборні органи, що представляють населення повіту.

Що стосується громад, то відповідно до законодавства ФРН громада є корпорацією публічного права, що володіє правом самоврядування в місцевих справах.