
- •1.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романо-германської системи права
- •3.Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права
- •3. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •4.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •7. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •8.Громадянство у зарубіжних країнах: поняття і зміст, співвідношення із категоріями «підданство» та «національність».
- •10.Способи припинення громадянства у зарубіжних країнах.
- •13.Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.
- •14.Парламентська монархія: характерні риси.
- •15.Дуалістична монархія:характерні риси(навести приклади).
- •16.Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18.Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •20 . Cуперпрезидентська та монокритична республіки
- •21. Нетипові форми правління
- •22. Унітарна держава, її різновиди. Поняття та види сучасних федерацій.
- •23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії, політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
- •27. Поняття виборів. Види виборів за опосередкованістю волі виборців (навести приклади).
- •28. Принцип свободи виборів. Зобов’язуючий вотум (навести приклади).
- •29. Поняття та зміст виборчого права. Виборчі цензи.
- •30. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи. Загальна характеристика виборчих систем.
- •31. Мажоритарна виборча система, її різновиди (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •33. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж, інші.
- •34. Поняття та сутність глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •35. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести приклади).
- •36. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних монархій (навести приклади).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав)
- •39. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах дуалістичної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •40. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах президентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •41. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •42. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах змішаної республіки (на прикладі сучасних держав).
- •43. Поняття парламенту, його сутність. Вихідні засади концепції народного представництва.
- •44. Види парламентів зарубіжних країн за структурою. Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •45. Відповідальність урядів зарубіжних держав. Інститут парламентської відповідальності уряду.
- •46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •48. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •50. Особливості конституційно-правового статусу уряду за умов парламентської та президентської форм правління.
- •51. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах.
- •52. Конституційно-правовий статус Парламенту Великобританії (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •53. Конституційно-правовий статус Конгресу сша (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •54. Конституційно-правовий статус парламенту Франції (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •55. Конституційно-правовий статус парламенту Республіки Польща (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •56. Конституційно-правовий статус парламенту фрн (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти)
- •57. Конституційно-правова природа та особливості федералізму у Росії.
- •58. Конституційно-правова природа та особливості федералізму у сша.
- •59. Конституційно-правова природа федералізму та особливості у фрн.
- •60. Конституційно-правовий статус президента сша (порядок обрання,функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •61. Конституційно-правовий статус президента фрн (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти)
- •Функції та повноваження
- •Вибори і присяга
- •Вибір кандидата
- •62. Конституційно-правовий статус президента Польщі (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •63. Конституційно-правовий статус президента Росії (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •71. Конституція Польщі: особливості структури, прийняття, зміни, класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Польщі.
- •72. Конституція Франції: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Франції.
- •73. Конституція фрн: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у фрн.
- •75. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях фрн.
- •76. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях Польщі.
34. Поняття та сутність глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
Глава держави – це посадова особа чи орган, який займає верховне місце в системі органів держави, є найвищим представником країни на її території та поза її межами, символ єдності нації і держави.
Тобто це конституційний орган і одночасно вища посадова особа, яка здійснює верховне представництво держави у міжнародних відносинах і внутрішньополітичному житті країни.
В системі вищих органів державної влади глава держави займає провідне місце, оскільки він очолює всю державну систему і має широкі повноваження. Тобто глава держави очолює і представляє державу.
Конституційно-правовий статус глави держави залежить від форми правління і характеру політичного режиму в тій чи іншій державі.
Навіть в країнах з однією і тою ж формою правління політична роль і об’єм повноважень глави держави можуть серйозно відрізнятися.
Глава держави може очолювати виконавчу владу (США, Єгипет), бути частиною представницького органу (Великобританія, Індія) та не належати до жодної із гілок влади (Німеччина, Італія).
Глава держави може бути символом державності (Японія), владним арбітром по відношенню до інших інститутів держави (Франція) та одноособовим повновладним главою (Оман, Саудівська Аравія).
В якості глави держави можуть виступати:
1. Спадковий монарх (король, цар, імператор, султан, шах, герцог, великий герцог і т.д.)
- у країнах з монархічною формою правління;
- монарх має право на особливий титул, кий носить лише одна особа в державі, право на особливі ритуали і титули влади, право на утримання з бюджету, в тому числі на утримання свого королівського двору, в багатьох країнах монархи не платять податків;
- влада монарха юридично вважається непохідною від будь-якого іншого органу;
- монарх здійснює свою державну владу за власним правом і вважається джерелом всієї державної влади (суверен);
- ця прерогатива монарха пронизує все державне управління, тобто, жоден акт державної влади не здійснюється проти або мимо влади монарха;
- в деяких країнах монарх фактично обмежений у здійсненні влади в державі, це зокрема стосується парламентських монархій, тобто монарх є лише символом держави, який не має реальних повноважень;
- рідко, але зустрічаються інститути виборного монарха, який обирається на певний строк (Малайзія, ОАЕ).
2. Виборний президент
- Це є посадова особа, яка законно обіймає цю посаду протягом певного терміну, обрана на прямих чи непрямих виборах;
- На пост глави держави може бути обраним будь-який громадянин, який відповідає встановленим в конституції і законі вимогам;
- Відомий інститут пожиттєвого президентства, але це виняток із загального правила.
3. Колегіальний орган
- Главою держави може бути не лише одна особа, оскільки, наприклад у Швейцарії функції глави держави і уряду здійснює Федеральна Рада Швейцарії, яка складається із 7 чоловік, які обираються на 4 роки. Головує на Федеральних зборах Швейцарії Президент, який обирається з числа 7-ми членів Федеральної Ради на 1 рік.
4. Глава держави за сумісництвом
- Таку функцію виконує, наприклад, глава уряду в – прем’єр-міністр в землях ФРН.
5. Генерал губернатор
- Прерогативи глави держави можуть здійснюватися посадовими особами, які діють від імені монарха в одній із держав, що входять в унію (наприклад в Австралії, Новій Зеландії, які утворюють унію із Великобританією, ці функції виконує генерал-губернатор і лейтенант-губернатор, які призначаються монархом за рішенням парламенту кожної із цих держав);
- Тобто він представляє монарха і, таким чином, «ніби являється» главою держави з певними застереженнями.
6. Узурпатор
- Особо, яка здійснює функції глави держави без правових на це основ чи в силу свавільних основ;
- Як правило ними виступають військові, які очолюють військовий переворот та проголошують себе верховним начальником, главою держави ...
7. Племінний вождь
- Є главою держави легально, за традицією народу.
Функції глави держави при спадкуванні престолу чи під час тимчасової недієздатності монарха можуть бути передані регенту чи регентській раді.