
- •1.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романо-германської системи права
- •3.Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права
- •3. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •4.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •7. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •8.Громадянство у зарубіжних країнах: поняття і зміст, співвідношення із категоріями «підданство» та «національність».
- •10.Способи припинення громадянства у зарубіжних країнах.
- •13.Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.
- •14.Парламентська монархія: характерні риси.
- •15.Дуалістична монархія:характерні риси(навести приклади).
- •16.Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18.Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •20 . Cуперпрезидентська та монокритична республіки
- •21. Нетипові форми правління
- •22. Унітарна держава, її різновиди. Поняття та види сучасних федерацій.
- •23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії, політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
- •27. Поняття виборів. Види виборів за опосередкованістю волі виборців (навести приклади).
- •28. Принцип свободи виборів. Зобов’язуючий вотум (навести приклади).
- •29. Поняття та зміст виборчого права. Виборчі цензи.
- •30. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи. Загальна характеристика виборчих систем.
- •31. Мажоритарна виборча система, її різновиди (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •33. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж, інші.
- •34. Поняття та сутність глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •35. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести приклади).
- •36. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних монархій (навести приклади).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав)
- •39. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах дуалістичної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •40. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах президентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •41. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •42. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах змішаної республіки (на прикладі сучасних держав).
- •43. Поняття парламенту, його сутність. Вихідні засади концепції народного представництва.
- •44. Види парламентів зарубіжних країн за структурою. Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •45. Відповідальність урядів зарубіжних держав. Інститут парламентської відповідальності уряду.
- •46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •48. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •50. Особливості конституційно-правового статусу уряду за умов парламентської та президентської форм правління.
- •51. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах.
- •52. Конституційно-правовий статус Парламенту Великобританії (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •53. Конституційно-правовий статус Конгресу сша (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •54. Конституційно-правовий статус парламенту Франції (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •55. Конституційно-правовий статус парламенту Республіки Польща (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •56. Конституційно-правовий статус парламенту фрн (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти)
- •57. Конституційно-правова природа та особливості федералізму у Росії.
- •58. Конституційно-правова природа та особливості федералізму у сша.
- •59. Конституційно-правова природа федералізму та особливості у фрн.
- •60. Конституційно-правовий статус президента сша (порядок обрання,функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •61. Конституційно-правовий статус президента фрн (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти)
- •Функції та повноваження
- •Вибори і присяга
- •Вибір кандидата
- •62. Конституційно-правовий статус президента Польщі (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •63. Конституційно-правовий статус президента Росії (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •71. Конституція Польщі: особливості структури, прийняття, зміни, класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Польщі.
- •72. Конституція Франції: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Франції.
- •73. Конституція фрн: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у фрн.
- •75. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях фрн.
- •76. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях Польщі.
33. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж, інші.
Сутність змішаної виборчої системи полягає в тому, що одна частина де-
путатських мандатів розподіляється на основі принципів мажоритарної системи,
а інша — відповідно до принципів пропорційної системи. Представництво будь-
якої політичної партії складається з суми мажоритарних і пропорційних мандатів,
вибори проходять в один тур. Мета змішаної виборчої системи полягає в тому,
щоб створити правлячі більшості, забезпечити оптимальне представництво різних
політичних течій і зберегти зв’язок між виборцями та обраними представниками,
що не завжди можливе під час жорсткого застосування системи мажоритарного
або пропорційного представництва. Отже, змішана виборча система — це систе-
ма, за якою одна частина депутатів обирається за мажоритарною виборчою сис-
темою, а інша — за пропорційною, або ж вибори відбуваються за однією систе-
мою, а переможці визначаються за іншою.
Сучасна світова виборча практика має достатньо прикладів застосування
змішаної виборчої системи як у розвинутих демократичних країнах, так і у «пере-
хідних» країнах, демократичні традиції яких тільки формуються. Так, ефективно й
результативно працює така виборча система у ФРН, що є парламентською респу-
блікою: п’ятивідсотковий виборчий поріг (його іноді називають «п’ятивідсотковою
гільйотиною») не дає можливості дрібним партіям дестабілізувати роботу парла-
менту; більшість мандатів отримують великі і впливові на федеральному рівні пар-
тії, що дозволяє формувати достатньо стабільний уряд. Світовій виборчій практиці відомі кілька різновидів змішаної виборчої систе-
ми, серед яких найбільш поширеним є лінійне змішування, за яким одна частина
парламенту обирається за мажоритарним, а інша — за пропорційним принципом.
Лінійне змішування застосовують такі країни, як Німеччина, Литва, Грузія, Слове-
нія, Україна 1998 р. та 2002 р.
Преференційна виборча система застосовується у багатомандатних округах, де виборець самостійно виводить рейтинг усіх кандидатів. Якщо жоден із кандидатів не отримує абсолютної більшості з усього списку кандидатів, то виключається той, хто набрав найменше перших місць. Ця процедура виключення кандидатів, які набрали найменшу кількість перших місць, може охоплювати декілька етапів і тривати доти, доки необхідна кількість кандидатів не набере абсолютної кількості голосів.
Система єдиного неперехідного голосу - це виборча система, заснована на пропорційному представництві і преференційному виборі виборця. У разі використання системи єдиного неперехідного голосу, голос виборця спочатку поданий за найкращого кандидата, потім після того, як кандидати були обрані або виключені, залишилися "зайві" або невикористані голоси перерозподіляються згідно найбільшим уподобанням виборців. Система мінімізує втрати голосів, які слідують виходячи з особливостей пропорційної виборчої системи, і надає можливість оцінки кандидатів більшою мірою, ніж це припускають закриті партійні списки. Використовувалась виборах до нижньої палати в Японії в 1947–1996 рр.
В межах системи « панашаж» виборець має
право висловитися стосовно певної кількості кандидатів незалежно від
їхньої партійної належності, «змішуючи» кандидатів від різних партій.
«Панашаж» дозволяє виборцю проголосувати за партію, що йому подо-
бається, також віддати перевагу кандидатам з інших партій. «Панашаж» використовується у Швейцарії та Люксембурзі, і виборцям надане пра-
во накопичувати переваги – віддавати найбільш бажаним кандидатам
одразу декілька голосів, таким чином ранжуючи кандидатів за ступенем
переваги.