16.Республіка як форма правління та її різновиди.

Респу́бліка (від лат. res publica —народна справа) — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноважень, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову. -це така форма правління, за якої всі виші органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональною представницькою установою. Республіці властиві такі риси:Існування одноосібного і колегіального глави держави — президента і парламенту,Парламент представляє законодавчу владу, Завдання президента — очолювати виконавчу владу, але це характерно не для всіх типів республік,Виборність на певний термін голови держави і інших верховних органів державної влади. Так, президент і парламент повинні обиратися народом на певний термін,Юридична відповідальність голів держави. Наприклад, згідно із більшістю конституцій, у парламенту є право звільнення від посади президента за тяжкі злочини проти держави (імпічмент).,У випадках, передбачених конституцією, право представляти і виступати від імені держави має президент.

Існують три основних різновиди республіканської форми правління:президентська республіка;парламентська республіка;республіка змішаного типу.

У президентській республіці президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Швейцарія, Іран, Ірак). Класичною президентською республікою вважають США. Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом.

У парламентській республіці глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або ширшою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина)

Однією з сучасних форм державного правління є так звана змішана (парламентсько-президентська, або президентсько-парламентська) форма республіканського правління. Типовою ознакою такої форми правління є поєднання елементів президентської і парламентської республік, сильної президентської влади та ефективного контролю парламенту за діяльністю уряду. Уряд формується спільно президентом і парламентом, а та чи інша назва змішаної республіки визначається тим, у кого з них більше повноважень щодо формування та функціонування уряду. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом. Класичним зразком змішаної республіканської форми правління є Франція за конституцією 1958 року. В Європі — Австрія, Румунія, Польща, Фінляндія, Україна та ін..

На відміну від монархії при республіканській формі правління єдиним джерелом влади за законом є народна більшість. Саме походження терміну республіка пов'язана з народом. «Respublica est res populi», - підкреслював Цицерон, вважаючи державу – справою народу. Республіканська форма правління остаточно установилася у Франції лише з прийняттям Конституції 1875 року після дворазової реставрації монархії. Швейцарія і Сан-Маріно мають цю форму правління споконвічно. Більшість же сучасних європейських республік прийшли до неї після військових і революційних потрясінь ХХ століття, пов'язаних насамперед зі світовими війнами. В Америці успішна збройна національно-визвольна боротьба колишніх колоній проти монархічних метрополій також, як правило, породжувало республіканську форму правління. Так само й в Африці й Азії розпад колоніальної системи в середині ХХ століття привів, за одиничним виключенням, до утворення республік. За інших рівних умов республіка - найбільш демократична форма правління, оскільки припускає, що повноваження будь-якої гілки влади, будь-якого вищого її органа, включаючи главу держави, у кінцевому рахунку ґрунтується на мандаті народу.

Республіка — найпоширеніша сьогодні форма державного правління. Монархія в деяких країнах — лише данина традиції.