- •1.Інженерна екологія,як складова біологічної науки,її об'єкт, предмет, завдання і методи.
- •2)Екологічна паспортизація обєктів її зміст, завдання та умови складання екологічного паспорта.
- •3)Інженерні особливості технології очищення відвідних газів від оксидів азоту із застосуванням методу каталітичного відновлення.
- •4)Екологічно збалансований сталий розвиток та умови його забезпечення.
- •5)Право екологічної безпеки і охорони повітря
- •6)Класифікація і загальна характеристика систем промислового водопостачання і водовідведення
- •7) Особливості взаємодії еко, виробничої та продукційної системи
- •8) Моніторинг та його об’єкти та практичні напрями
- •9) Хімічний метод очищення стічних вод
- •10) Екологічна, виробнича та продукційні системи та особливості їх взаємодії.
- •11. Екологічна сертифікація, її класифікація і основні завдання.
- •12. Інженерні особливості технології очищення стічних вод із застосуванням електрохімічних методів.
- •13. Інженерно-екологічні основи екологізації виробництва та механізм формування екологічних витрат і прибутків.
- •14. Основні функціональні блоки систем екологічного моніторингу та їх загальна характеристика.
- •15. Інженерні особливості методів термічного спалювання відвідних газів для знешкодження шкідливих газоподібних компонентів.
- •16. Основи планування процесів рециклування і комбінованих систем та засади вибору найефективніших технологій.
- •17. Класифікація і загальна характеристика природних водних ресурсів за ступенем мінералізації, переважанням аніонів, жорсткістю і цільовим призначенням води.
- •18. Інженерні особливості та екологічне значення технології очищення відвідних газів від оксидів азоту із застосуванням окислювальних методів.
- •19. Екологічно чисті технології та екологічні аспекти інноваційного розвитку.
- •20. Абсорбційні методи очищення відвідних газів від газоподібних компонентів та їх інженерні особливості і екологічне значення.
- •31. Методи оцінювання характеристик виробничої діяльності.
- •32.Біохімічні і конденсаційні методи очищення відвідних газів від газоподібних компонентів їх інженерні особливості та екологічне значення.
- •33.Загальна характеристика та інженерні особливості обладнання для очищення стічних вод методом іонного обміну.
- •34.Основні класифікації систем екологічного моніторингу та їх загальна екологічна характеристика.
- •35.Некаталітичні хімічні методи очищення відвідних газів від газоподібних компонентів і їх інженерні особливості і екологічне значення.
- •36. Загальна інженерно-екологічна характеристика основних видів обладнання ,що застосовується для екстракції забруднюючих промислових стічних вод.
- •37.Земельне водне і лісове право як підгалузі екологічного права.
- •38. Реалізація інженерних рішень в технологіях очищення відвідних газів від диоксиду вуглецю із застосуванням цеолітів та їх екологічне значення.
- •39.Загально інженерно-екологічна характеристика і особливості застосування методу електродіалізу стічних вод.
- •40. Надрове,фауністичне і заповідне право як підгалузі екологічного права.
- •41. Інженерні особливості та екологічні значення технологій фізичної абсорбції сірко-водню та сірко органічних сполук з відвідних газів.
- •43. Екологічна експертиза її мета,і порядок проведення
- •44. Інженерні особливості та її екологічне значення технології очищення відвідних газів від оксиду вуглецю із застосуванням методу очищення.
- •45.Класифікація основних методів очищення стічних вод та їх загальна характериска і екологічне значення.
- •46. Основні етапи оцінювання характеристик екологічності промислових об’єктів та їх загальна характеристика.
- •47. Переваги застосування «Флюор» і «Пурізол» процесів в очищенні відвідних газів від сірководню та їх екологічне значення.
- •48. Загальна інженерно-екологічна характеристика методів анодного окислення і катодного відновлення процесу електролізу стічних вод.
- •49. Загальна характеристика і фізико-хімічні особливості методу рідинної екстракції забруднюючих речовин з стічних вод.
- •50.Застосування конденсаційних методів видалення забруднюючих сумішей з відвідних газів та їх екологічне значення.
- •51.Інженерні особливості та екологічне значекння методу радіаційного окислення стічних вод.
- •52.Інженерні особливості «Сиборд-процесу»,його переваги серед інших окислювальних методів очищення відвідних газів від сірководню та екологічне значення.
- •53.Інженерні особливості і еко значення технології видалення високо окисних оксидів азоту з відвідних газівіз застосуванням сірчаної кислоти.
- •54.Дифузіофорез та інженерно-екологічні особливості його застосування в технологіях очищення повітря від аерозолів.
- •55.Загальна характеристика і екологічне значення основних джерел потрапляння оксидів азоту в атмосферне повітря.
- •56.Метод абсорбції диоксиду вуглецю з відвідних газів із застосуванням води та його основні переваги і екологічне значення.
- •57. Інженерні особливості та екологічне значення очищення відвідних газів від Сірководню методом Клауса.
- •58.Класифікація і загальна характеристика основних забруднювачів атмосферного повітря за масштабом.
- •59. Інженерні особливості та екологічне значення методу очищення відвідних газів від забруднюючих речовин гідратом оксиду заліза.
- •60. Технології термічного очищення газів із застосуванням регенеративного обладнання та їх екологічне значення.
- •62. Інженерні особливості, екологічне значення і перспективність застосування біохімічних методів очищення стічних вод.
- •63. Гомогенний метод окислення оксиду азоту в нітрозних промислових відвідних газах та його екологічне значення.
- •66. Загальна інженрно-екологічна характеристика основних видів адсорбції забруднюючих речовин з відвідних газів без супроводу хімічної реакції .
- •69. Загальна характеристика та еко значення методу ректифікації стічних промислових вод.
- •70. Загальна характеристика основних груп стічних вод промислових підприємств.
- •73. Методи системних екологічних досліджень:
- •74. Еколого-господарський баланс території:
- •75. Застосування обладнання для очищення стічних вод на основі іонного обміну:
- •78. Екологічне значення, переваги і недоліки методу очищення відвідних газів активованим вугіллям у порівнянні із застосуванням гідрату оксиду заліза.
- •80. Інженерні особливості та екологічне значення методу фільтрування промислових стічних вод.
- •86.Основні види іонітів, їх загальна характеристика та екологічне значення.
- •88. Загальна інженерно – екологічна характеристика методу евапорації стічних промислових вод.
- •90. Ιнженерні особливості та еклогічне значення деструктивних і регенеративних методів очищення стічних вод.
19. Екологічно чисті технології та екологічні аспекти інноваційного розвитку.
Інновації за традиційним визначенням як нововведенням – це нове застосування наукових і технічних знань, яке призводить до підвищення ефективності того чи іншого виробничого процесу , або це сукупність технічних, виробничих і комерційних заходів, які обумовлюють появу на ринку більш ефективних виробничих процесів. Результатом інновацій є зміна продуктивності або поява нового продукту. Планове довготривале впровадження нової техніки або технологій не вважається інновацією оскільки інноваційний процес орієнтований на стрибкоподібні (швидкі) зміни технологій продуктів. Основним екологічним аспектом інноваційного розвитку вважаються екологічно чисті технології, які знижують ресурсомісткість кінцевої продукції. До екологічно чистих технологій належать технології переробки в кінці виробничого циклу або технології очищення, які призначені для усунення забруднення.
20. Абсорбційні методи очищення відвідних газів від газоподібних компонентів та їх інженерні особливості і екологічне значення.
Абсорбція – процес вибіркового поглинання одного або кількох компонентів з газових сумішей рідинними поглиначами. Газову фазу в якій знаходиться компонент, який необхідно виділити з суміші називається газоносієм, а компонент що поглинається називається абсорбтивом. При цьому поглинач в рідкому стані називається абсорбентом.
В в залежності фізико-хімічної основи, процес розрізняє фізичну та хімічну абсорбцію. До фізичної абсорбції зазвичай застосовують воду або органічні розчинники(неелектроліти, які не реагують з розчиненим газом). При фізичній абсорбції не відбувається сильної взаємодії молекул газу і розчинника при цьому теплота розчинення незначна; здебільшого розчинення легкорозчинних газів зменшується з підвищенням температури, а розчинність важкорозчинного газу зростає при збільшенні температури.
Хімічна абсорбція: до процесів хімічної абсорбції відвідних газів належать моноетаноламінова кислота і лужна очистка газів від диоксида вуглеводню. При проходженні в рідинній фазі реакції між розчиненими газоподібними компонентами частина компонента переходить в газовий стан, тому концентрація вільного компонента в рідині знижується. Характерною особливістю розчинених газів в хемосорбентах полягає в дуже повільному зростанні розчинності зі збільшенням тиску.
Виділяють в межах хімічної абсорбції циркуляційні процеси(абсорбція-десорбція). Вони характеризуються наявністю замкнутого кола – абсорбента. Розчинник розчиняється в абсорбері розчиненим газом потрапляє в десорбер, де здійснюється зворотний процес виділення розчиненого газу, після чого абсорбент знову надходить на абсорбцію.
Десорбція знижується за рахунок порушення рівноваги газ-рідина в сторону зменшення розчиненого газу.
21. Інженерні особливості технології очищення стічних вод із застосуванням гідромеханічних методів. Ці методи застосовуються з метою підготовки виробничих стічних вод до біологічних, фізикохімічних та інших методів. Серед гідромеханічних методів очищення стічних вод застосовують проціджування. Проціджування крізь решітки застосовують для виділення значних за розміром забруднювачів (папір, уламки деревини, каміння, тощо), потрапляння яких в наступні очищуванні споруди може викликати засмічення туб та каналів. Решітки в спорудах поділяються на : нерухомі; рухомі; і поєднанні з подрібнювачами ( комінутори) Вони можуть бути з механічним або ручним очищенням. Здебільшого решітки встановлюються під кутом 60˚. Виготовляють решітки з металевих стрижнів різноманітної форми, здебільшого круглої або прямокутної. Ширина зазорів між стрижнями становить 15-20 мм. Очищення решіток здійснюється вручну, якщо кількість забруднення не перевищує 0,1 м₃ за добу, при цьому очищення здійснюється спеціальними граблями.