- •1.Інженерна екологія,як складова біологічної науки,її об'єкт, предмет, завдання і методи.
- •2)Екологічна паспортизація обєктів її зміст, завдання та умови складання екологічного паспорта.
- •3)Інженерні особливості технології очищення відвідних газів від оксидів азоту із застосуванням методу каталітичного відновлення.
- •4)Екологічно збалансований сталий розвиток та умови його забезпечення.
- •5)Право екологічної безпеки і охорони повітря
- •6)Класифікація і загальна характеристика систем промислового водопостачання і водовідведення
- •7) Особливості взаємодії еко, виробничої та продукційної системи
- •8) Моніторинг та його об’єкти та практичні напрями
- •9) Хімічний метод очищення стічних вод
- •10) Екологічна, виробнича та продукційні системи та особливості їх взаємодії.
- •11. Екологічна сертифікація, її класифікація і основні завдання.
- •12. Інженерні особливості технології очищення стічних вод із застосуванням електрохімічних методів.
- •13. Інженерно-екологічні основи екологізації виробництва та механізм формування екологічних витрат і прибутків.
- •14. Основні функціональні блоки систем екологічного моніторингу та їх загальна характеристика.
- •15. Інженерні особливості методів термічного спалювання відвідних газів для знешкодження шкідливих газоподібних компонентів.
- •16. Основи планування процесів рециклування і комбінованих систем та засади вибору найефективніших технологій.
- •17. Класифікація і загальна характеристика природних водних ресурсів за ступенем мінералізації, переважанням аніонів, жорсткістю і цільовим призначенням води.
- •18. Інженерні особливості та екологічне значення технології очищення відвідних газів від оксидів азоту із застосуванням окислювальних методів.
- •19. Екологічно чисті технології та екологічні аспекти інноваційного розвитку.
- •20. Абсорбційні методи очищення відвідних газів від газоподібних компонентів та їх інженерні особливості і екологічне значення.
- •31. Методи оцінювання характеристик виробничої діяльності.
- •32.Біохімічні і конденсаційні методи очищення відвідних газів від газоподібних компонентів їх інженерні особливості та екологічне значення.
- •33.Загальна характеристика та інженерні особливості обладнання для очищення стічних вод методом іонного обміну.
- •34.Основні класифікації систем екологічного моніторингу та їх загальна екологічна характеристика.
- •35.Некаталітичні хімічні методи очищення відвідних газів від газоподібних компонентів і їх інженерні особливості і екологічне значення.
- •36. Загальна інженерно-екологічна характеристика основних видів обладнання ,що застосовується для екстракції забруднюючих промислових стічних вод.
- •37.Земельне водне і лісове право як підгалузі екологічного права.
- •38. Реалізація інженерних рішень в технологіях очищення відвідних газів від диоксиду вуглецю із застосуванням цеолітів та їх екологічне значення.
- •39.Загально інженерно-екологічна характеристика і особливості застосування методу електродіалізу стічних вод.
- •40. Надрове,фауністичне і заповідне право як підгалузі екологічного права.
- •41. Інженерні особливості та екологічні значення технологій фізичної абсорбції сірко-водню та сірко органічних сполук з відвідних газів.
- •43. Екологічна експертиза її мета,і порядок проведення
- •44. Інженерні особливості та її екологічне значення технології очищення відвідних газів від оксиду вуглецю із застосуванням методу очищення.
- •45.Класифікація основних методів очищення стічних вод та їх загальна характериска і екологічне значення.
- •46. Основні етапи оцінювання характеристик екологічності промислових об’єктів та їх загальна характеристика.
- •47. Переваги застосування «Флюор» і «Пурізол» процесів в очищенні відвідних газів від сірководню та їх екологічне значення.
- •48. Загальна інженерно-екологічна характеристика методів анодного окислення і катодного відновлення процесу електролізу стічних вод.
- •49. Загальна характеристика і фізико-хімічні особливості методу рідинної екстракції забруднюючих речовин з стічних вод.
- •50.Застосування конденсаційних методів видалення забруднюючих сумішей з відвідних газів та їх екологічне значення.
- •51.Інженерні особливості та екологічне значекння методу радіаційного окислення стічних вод.
- •52.Інженерні особливості «Сиборд-процесу»,його переваги серед інших окислювальних методів очищення відвідних газів від сірководню та екологічне значення.
- •53.Інженерні особливості і еко значення технології видалення високо окисних оксидів азоту з відвідних газівіз застосуванням сірчаної кислоти.
- •54.Дифузіофорез та інженерно-екологічні особливості його застосування в технологіях очищення повітря від аерозолів.
- •55.Загальна характеристика і екологічне значення основних джерел потрапляння оксидів азоту в атмосферне повітря.
- •56.Метод абсорбції диоксиду вуглецю з відвідних газів із застосуванням води та його основні переваги і екологічне значення.
- •57. Інженерні особливості та екологічне значення очищення відвідних газів від Сірководню методом Клауса.
- •58.Класифікація і загальна характеристика основних забруднювачів атмосферного повітря за масштабом.
- •59. Інженерні особливості та екологічне значення методу очищення відвідних газів від забруднюючих речовин гідратом оксиду заліза.
- •60. Технології термічного очищення газів із застосуванням регенеративного обладнання та їх екологічне значення.
- •62. Інженерні особливості, екологічне значення і перспективність застосування біохімічних методів очищення стічних вод.
- •63. Гомогенний метод окислення оксиду азоту в нітрозних промислових відвідних газах та його екологічне значення.
- •66. Загальна інженрно-екологічна характеристика основних видів адсорбції забруднюючих речовин з відвідних газів без супроводу хімічної реакції .
- •69. Загальна характеристика та еко значення методу ректифікації стічних промислових вод.
- •70. Загальна характеристика основних груп стічних вод промислових підприємств.
- •73. Методи системних екологічних досліджень:
- •74. Еколого-господарський баланс території:
- •75. Застосування обладнання для очищення стічних вод на основі іонного обміну:
- •78. Екологічне значення, переваги і недоліки методу очищення відвідних газів активованим вугіллям у порівнянні із застосуванням гідрату оксиду заліза.
- •80. Інженерні особливості та екологічне значення методу фільтрування промислових стічних вод.
- •86.Основні види іонітів, їх загальна характеристика та екологічне значення.
- •88. Загальна інженерно – екологічна характеристика методу евапорації стічних промислових вод.
- •90. Ιнженерні особливості та еклогічне значення деструктивних і регенеративних методів очищення стічних вод.
2)Екологічна паспортизація обєктів її зміст, завдання та умови складання екологічного паспорта.
Щоб забезпечити розвиток виробництва сільсько-господарської продукції необхідно впроваджувати інвентерізацію шкідливих викидів,впливів стоків,твердих побутових відходів це перший і обов’язковий підхід проведення екологічної паспортизації об’єкта .
Екологічний природоохоронний паспорт містить загальні відомості про підприємство використовану сировину, опис техніко-технологічних схем, різноманітних викидів ,та їх характеристик після очищення .
Зміст екологічного паспорту повинен відображати:
1)Причини екологічних негараздів;2)Перехід від загального об’єму викидів до питомих показників, віднесених до одиниці виробленої продукції;3)Еко паспорт-це система показників,що вказують на ступінь впливу навколишнього середовища –атмосферу,гідросферу,літосферу.4)Екологічний паспорт розробляє кожне підприємство за власні кошти. І узгоджує з органами екологічної безпеки. За правильність і достовірність даних несе власник екологічного паспорту.
Щоб скласти екологічний паспорт необхідно:1) Розрахувати допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря. 2) Гранично допустимі стоки(очищені не очищені) які потрапляють у поверхневі води або на поверхню грунту. 3) Обчислити ГДК(гранично допустимі концентрації) та ГДВП (гранично допустимі впливи)полів випромінення,фізико-механічних параметрів(теплових,шумових,електро магнітних)Інвентерізувати джерела забруднення довкілля.
3)Інженерні особливості технології очищення відвідних газів від оксидів азоту із застосуванням методу каталітичного відновлення.
Оксиди азоту э найпоширенішим забруднювачем атмосфери. Джерелами є гази, які утворюються при спалюванні різних видів палива в стаціонарному обладнанні:
1)Вихлопні гази двигунів внутрішнього згорання.2)Відвідні або відходні гази виробництва азотної кислоти.3)гази які утворилися при виробництві каталізаторів і різних солей,при протравлені металів.В загальному кількість оксидів азоту ,які потрапляють в атмосферу:
-60%-з джерела стаціонарного обладнання .
-39%- автомобілі
-1%- підприємство хімічної промисловості.
Найефективнішим способом знешкодження нітрозних газів виробництва розбавленої азотної кислоти є каталітичне відновлення оксидів азоту до елементарного азоту. Процес відновлення оксидів азоту здійснюється на поверхні каталізатора в присутності газу відновника. Каталізаторами є сплави з металів платинової групи: паладій, рутеній, платина. Менш дорогоцінні:цинк, ванадій. Ефективність процесу каталітичного відновлення оксидів азоту визначається активністю каталізаторів ,який застосовується. Найефективнішим каталізаторами є каталізатори створені на основі платини , радія, паладія.
В якості носіїв для каталізаторів використовується оксид алюмінію ,кераміку, металеву стрічку. В якості відновників можуть використовувати метан,керосин,коксовий газ. При застосуванні відновника аміаку,здійснюється процес селективного каталітичного відновлення. Таким чином,аміак вступає в реакцію лише з оксидами азоту, відновлюючи їх до нешкідливих речовин. При цьому методі підтримується робоча t*200-300*С
А) Термічні методи розкладання оксидів азоту. Відновлення оксидів азоту, можливе без каталізаторів під дією високих t* в присутності відновлювачів. При цих методах повне розкладання оксидів азоту здійснюеться при t*-600-1000*C. З цією метою використовується газоподібні, рідинні, і тверді відновники.
Б)Газоподібні-природний газ ,води, оксид вуглецю.
В)Рідинні-керосин ,бензин.
Г)Тверді-кокс,графіт,вугілля.
До недоліків каталітичних методів очистки газів від оксидів азоту відносять високу ціну дефіцитність каталізаторів. Цей метод застосовується лише тоді, коли вміст оксидів азоту у відвідних газах не перевищює 0,5% від загального об’єму ,а вміст кисню не перевищює 5% та відсутності сполук сірки.
