46. Основні етапи оцінювання характеристик екологічності промислових об’єктів та їх загальна характеристика.

Будь-якій корпорації вигідно докладати все більших зусиль для досягнення й демонстрації нормативних характеристик навколишнього середовища як свідчення сприятливого впливу її діяльності на довкілля.

Оцінка характеристик екологічності — це внутрішня корпоративна процедура, що може забезпечувати різні рівні управління надійною, об'єктивною й перевіреною інформацією, допомагає керівникові зосередити увагу на тенденціях зміни характеристик екологічності та причинах таких змін. Оцінка характеристик екологічності базується на безперервному збиранні, обробці та аналізі даних і враховує як оцінку поточного стану, так і оцінку тенденцій змін цього стану в часі. Така оцінка передбачає облік усієї діяльності корпорації від використання ресурсів, реалізації технологічних процесів, виробленої продукції, наявності відходів, а також облік діяльності наданих послуг.

Оцінку характеристик екологічності рекомендується впроваджувати згідно з міжнародним стандартом ISO 14031.

Процес оцінки характеристик екологічності складається з етапів планування, здійснення, використання та аналізу стану й вдосконалення методології. Планування процесу оцінки характеристик екологічності охоплює:

· визначення екологічних аспектів діяльності корпорації, її продукції, послуг;

· вибір характеристик екологічності;

· збирання необхідної інформації;

· аналіз поглядів зацікавлених сторін;

· уточнення цілей і завдань;

· визначення складу інформації для управління;

· визначення елементів оцінки характеристик екологічності;

· вибір процедур оцінки характеристик екологічності.

Здійснення процесу оцінки характеристик екологічності включає:

· збирання даних;

· аналіз даних;

· обробку та узагальнення інформації;

· оцінку інформації.

47. Переваги застосування «Флюор» і «Пурізол» процесів в очищенні відвідних газів від сірководню та їх екологічне значення.

Флюор процес: фірма «Флюор» розробила промисловий процес застосування органічних розчинників, які мають в області низький тиск пару . В якості абсорбентів використовують пропілен карбонат. Основна перевага цього процесу полягає в тому, що десорбція кислих газів здійснюється лише за рахунок зниження тиску газів, тому енергія витрачається лише на перекачування абсорбенту.

Процес «Пурізол»: технологічно схожий на попередній , але в якості абсорбенту використовують метил піролідон. Цей процес є надзвичайно ефективним для очищення газів від меркаптанів.

48. Загальна інженерно-екологічна характеристика методів анодного окислення і катодного відновлення процесу електролізу стічних вод.

Окиснення промислових стічних вод застосовується здебільшого для знешкодження токсичних домішок(ціанідів або інших речовин, які за допомогою інших методів недоцільно вибирати з стічних вод – це органічні забруднення, сірководень, сульфіди тощо). Це води машинобудівної, целюлозно-паперової, хімічної та ін.. промисловості. Для знешкодження застосовують різноманітні окиснювачі – хлор, хлорне вапно, технічний кисень, озон. В деяких випадках пероксид і оксиди марганцю.

Метод озонування стічних вод застосовують для очищення стічних вод від фенолів, нафтопродуктів, сірководню, миш’яку, ціанідів, пестицидів і канцерогенних ароматичних вуглеводнів. Знешкоджуюча дія озону ґрунтується на високій окислювальній здатності, зумовленою легкістю віддавання активного атома кисню. Озон активніший за хлор по відношенню до вірусів. Під дією хлору бактерії помирають поступово, а під дією озону миттєво. Озон є універсальним реагентом, руйнує сполуки, які не руйнуються хлором. Озон отримують в спеціальних апаратах – озонаторах, через які пропускають повітря з певною швидкістю між електродами змінного струму і високою напругою.

Радіаційне окислення здійснюється під впливом випромінювання високих енергій. В якості джерела випромінювання зазвичай використовують радіоактивні Кобальт і Цезій. Кобальт вважають кращим випромінювачем, через його високу проникну здатність.

Відновлення стічних вод і очищення їх від токсичних сполук застосовується в тих випадках, коли ці сполуки є легко відновлювальними. Цей метод широко застосовують для видалення сполук ртуті, хрому, миш’яку тощо. Для відновлення використовують активоване вугілля, бісульфат натрію, водень та ін.. на практиці зазвичай використовують бісульфат.

Відновлення здійснюється в спеціальному, циліндричному, вертикально встановленому апараті.

У результаті цього процесу води очищуються не лише від важких металів(хром, ртуть), а й від розчинних газів( СО2 та ін.).