1. Поняття та ознаки юридичного терміна

юридичний термін – слово або словосполучення, що виражає поняття з правової сфери суспільного життя і має визначення в юридичній літературі . Ознаки терміна:

• Системність

• Точність

• Тенденція до однозначності в мажах своєї терміносистеми

• Наявність дефініції

• Нейтральність

• Відсутність синонімів

• Інтернаціональний характер

• Стислість

• Здатність утворювати похідні

2. Відмінність юридичного терміну від загальновживаного слова, професіоналізму та номенклатури

• Термін – слово

• Т. позначає спеціальне професійне,наукове,технічне поняття, а С. загальне чи побутове поняття

• Т. відповідає визначене поняття, а С.- ні

• Т. є елементом терміносистеми

• Т. є стилістично нейтральним, С. може мати відтінок

• Термін – номенклатура

- терміни утворюють єдину систему, номенклатура – сукупність внутрішньо не пов’язаних елементів

- під номенклатурою, на відміну від термінології, варто розуміти сукупність абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких − дати максимально зручні з практичного погляду засоби для позначення предметів, речей, без прямого відношення до потреб теоретичної думки, що оперує цими речами

- номенклатурні слова сполучені з поняттями, але вони практично незлічимі, більш номінативні, у той час як терміни пов'язані з поняттями науки, їх кількість обмежена для кожної науки і дефінітивні, тому що словесно відбивають систему понять визначеної науки.

• Термін – професіоналізм

1. П. належать до ненормативної спеціальної лексики на відміну від Т., які є нормативною частиною спеціальної лексики наукової мови

2. П. рідко подають у загальних та спеціальних словниках і існують переважно у сфері функціонуваня,на відміну від Т., які фіксуються словниками

3. Домінантною сферою функціонування Т. є письмове мовлення, а П. використовують переважно в усному, розмовному мовленні

4. П. виникають в умовах професійного спілкування як вторинні форми вираження термінів

5. У П. певної галузі системні зв’язки виражено меншою мірою ніж у Т.

6. П. належать до периферії відповідної термінологічної системи, а Т. до центру

3. Види юридичних термінів

1) за походженням:

- терміни, створені засобами власної (української) мови: вирок, дізнавач, суддя, слідчий розшук,

- запозичені (іншомовного походження) (наприклад, муніципальний, апеляція, криміналістика, експертиза);

- “зконструйовані” з власних і запозичених складників (наприклад, безапеляційний вирок, презумпція вини, кваліфікований злочин, ордер на обшук).

2) за значенням:

- терміни, що позначають абстрактні поняття

- терміни, що позначають конкретні поняття про особи, предмети, речовини тощо

3) за галуззю використання:

- загальнонаукові (загальновживані)

- міжгалузеві

- вузькоспеціальні (спеціальні)

4) за структурою:

- прості (однослівні):

- складні (композити):

- складені або багатокомпонентні (словосполучення):

5) За семантикою:

однозначні:

багатозначні:

6) За власне лінгвістичними показниками (характером смислових відношень між лексичними одиницями):

Родо-видові відношення

Синонімічні

Антонімічні