43.Назвіть та охарактеризуйте санітарно-гігієнічні заходи охорони праці.

Закон України «Про охорону праці» визначає соціально-еко­номічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні та лікуваль­но-профілактичні заходи щодо охорони праці.

Санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці передбачають впровадження норм та контроль за ними щодо шуму, освітлення, мікроклімату, пилу тощо, тобто дослідження впливу виробничих факторів на людину та встановлення допустимих значень цих факторів на робочих місцях, ви­значення конкретних параметрів виробничих факторів на робо­чих місцях, а також відповідності умов на робочих місцях вимо­гам нормативних документів. Для цього ств санітарно-гігієнічний відділ - це структурний підрозділ санепідустанови, призначений для здійснення санітарно-гігієнічного нагляду з метою охорони здоров’я населення і профілактики інфекційної та соматичної захворюваності на виконання Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». В своїй роботі спеціалісти відділу керуються і іншими законами України: «Про охорону навколишнього середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про основи містобудування», іншими. Санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

44.Охарактеризуйте економічний результат дотримання норм охорони праці.

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо.

Збільшення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягається шляхом зниження простоїв протягом зміни внаслідок погіршення самопочуття через умови праці та мікротравми. Збільшення фонду робочого часу досягається скороченням цілодобових втрат на виробничий травматизм та неявки на роботу. Шкідливі умови праці суттєво впливають не тільки на виникнення професійних захворювань, а й на виникнення і тривалість загальних захворювань.

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві. Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється досить часто і за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки.

Оцінка ефективності планованих і здійснюваних заходів щодо охорони праці передбачає поєднання соціальних, соціально-економічних, інженерних (технічних) і економічних показників, що характеризують виробниче середовище до і після здійснення заходів. Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.

Соціально-економічна ефективність розраховується з метою:

- економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;

- визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

- оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;

- розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;

- визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.