
- •Охарактеризуйте сутність, походження та функції політики.
- •2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи та функції.
- •3.Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи античності Платона і Аристотеля.
- •4. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи Середньовіччя Фоми Аквінського і Марсилія Падуанського.
- •5. Проаналізуйте погляди на державу, закони, французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є та ж-ж. Руссо.
- •6. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса та Дж.Локка.
- •7. Проаналізуйте становлення та розвиток політичної думки в Україні.
- •8. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явища, основні види суспільної влади та її ресурси.
- •9. Проаналізуйте сучасні теоретичні трактування політичної влади
- •10. Охарактеризуйте сутність, структуру, ознаки політичної влади.
- •11. Розкрийте поняття політична еліта, проаналізуйте її структуру,
- •12. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної ситеми
- •13. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт.
- •14. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства, охарактеризуйте типології політичного лідерства.
- •15. Охарактеризуйте поняття, стуктуру, функції політичної системи суспільства
- •16. Розкрийте поняття, принципи та форми демократії.
- •17. Охарактеризуйте тоталітарний політичний режим.
- •18. Охарактеризуйте авторитарний політичний режим.
- •19. Розкрийте поняття, ознаки та функції держави. Охарактеризуйте основні теорії походження держави.
- •20. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
- •21. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •22.Проаналізуйте форми державного територіального устрою
- •23. Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій
- •24. Розкрийте поняття, структуру, функції і типи політичної культури.
- •25. Розкрийте сутність, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей.
- •26. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології.
- •27. Охарактеризуйте консерватизм та неоконсерватизм як ідеологічну течію
- •28.Охарактеризуйте лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію.
- •29. Охарактеризуйте комунізм як ідеологічну течію.
- •30. Охарактеризуйте фашизм та неофашизм як ідеологічну течію.
- •31. Розкрийте сутність поняття політичний процес та проаналізуйте політичну участь як найважливішу характеристику політичного процесу
- •32. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
11. Розкрийте поняття політична еліта, проаналізуйте її структуру,
функції, типології.
Політична еліта - це сукупність осіб, які виділяються з політичного середовища на основі більш вищого ступеня розвитку окремих політичних якостей. Політична еліта складається з правлячої еліти та контреліти (перебуває в опозиції до правлячої верхівки).
Термін "еліта" введений на початку XX ст. французьким дослідником Ж. Сорелем та італійським ученим В. Парето. Ідеї поділу суспільства на "вищих" і "нищих", "аристократію" та "простолюдинів" знаходять своє обґрунтування у творчості Конфуція, Платана, Н. Мак'явеллі, Т. Карлейля, Ф. Ніцше та ін. Наприкінці XIX - на початку XX ст. з'являються перші концепції еліт, авторами яких були В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс. Коло політичної еліти має складну структуру, поділяється на підсистеми — кола влади: внутрішнє коло влади (лідери в ліберально-демократичних режимах або вожді, керівники в авторитарно-тоталітарних режимах); коло політично-урядової еліти; коло суспільцо-господарської еліти; коло групи натиску; коло регіонально-локальних керівників™. На нашу думку, найширше елітне коло становлять активісти політичних партій, суспільно-політичних рухів, об'єднань, які симпатизують даному політичному режимові.
• Функція політичного цілепокладання, яку іноді називають
стратегічною, полягає в розробці стратегії і тактики розвитку
суспільства, визначенні політичної програми дій. Ця функція повною мірою може бути реалізованою лише на вищому рівні політичної еліти (главою держави, парламентаріями, міністрами) з використанням фахівців і результатів наукових досліджень.
• функція соціального моніторингу, яка передбачає постійне вивчення інтересів різних соціальних груп і побудову субординації цих інтересів;
• стратегічна функція, що має на увазі ініціювання соціальних змін і вироблення політичних ідеологічних доктрин, конституцій, законів,
програм реформ;
• інтегративна функція - об'єднання суспільства на основі
сформульованих елітою цінностей, подолання між групових непорозумінь і конфліктів; у здійсненні цієї функції бере участь не тільки правляча еліта, але й опозиційна;
• організаційна функція - створення дієвого механізму втілення у життя політичних задумів; створення і корекція інститутів політичної
системи; призначення кадрового апарату органів управління;
• функція рекрутування (висування) зі свого середовища політичних лідерів: політики державного масштабу не можуть з'явитися нізвідки, вони, як правило, пов'язані з певними сегментами самої еліти: законодавчою, виконавчою, регіональною, партійною тощо.
1. Групи, які розрізняються за обсягом своїх повноважень і рівнем компетенції:
Вища еліта - провідні політичні керівники (президент, голова уряду,
парламенту, керівники найбільших партій), їхнє найближче оточення. Саме цей численно незначний прошарок людей приймає всі найважливіші рішення.Середня еліта (приблизно 3-5% населення країни) -люди, що займають виборні суспільні посади (парламентарії, сенатори), регіональні лідери (губернатори, мери великих міст).
Місцева еліта - провідні політичні фігури місцевого рівня. Нижчий
структурний рівень еліти часто позначається терміном "субеліта".
Адміністративна еліта - вищий прошарок державних службовців: чиновники міністерств, департаментів та інших державних органів. Ця еліта менш залежна від результатів виборів, а тому менш прозора для суспільного тиску і контролю.
2. Групи, які розрізняються за ступенем своєї інтегрованості у політичну систему: правляча еліта характеризується реальним володінням важелями і механізмами здійснення владних рішень;
опозиційна еліта при інтегрованості у систему влади (опозиція може бути представлена у парламенті) виражає погляди, що відрізняються від поглядів домінуючої групи; представники цієї еліти можуть бути віднесені до лояльної або помірної опозиції; контреліта - виключена з системи владних відносин і заперечує існуючу політичну систему, це так звана нелояльна, непримирима еліта.
3. Групи, які розрізняються за характером свого впливу на маси:
спадкова еліта, яка має вплив через фактор "крові";ціннісна еліта - базує свій вплив на інтелектуальному і моральному авторитеті;
функціональна еліта: джерелом впливу виступає наявність професійних знань і здібностей, необхідних для виконання управлінських функцій
4. Групи, які розрізняються за способом свого формування і методами тиску на суспільну думку:
Відкрита еліта. Цей тип еліти формується завдяки виборам, приналежність до неї визначається професіоналізмом, відомістю, політичним статусом, економічним впливом.
Закрита еліта. Відбір в еліту здійснюється з "кола собі подібних".
Головним достоїнством кандидата виступає справність і готовність
дотримування установленого кодексу поведінки. Ця еліта непроникна для суспільної думки, що неминуче відбивається на її здатності керувати суспільними процесами.