
- •Охарактеризуйте сутність, походження та функції політики.
- •2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи та функції.
- •3.Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи античності Платона і Аристотеля.
- •4. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи Середньовіччя Фоми Аквінського і Марсилія Падуанського.
- •5. Проаналізуйте погляди на державу, закони, французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є та ж-ж. Руссо.
- •6. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса та Дж.Локка.
- •7. Проаналізуйте становлення та розвиток політичної думки в Україні.
- •8. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явища, основні види суспільної влади та її ресурси.
- •9. Проаналізуйте сучасні теоретичні трактування політичної влади
- •10. Охарактеризуйте сутність, структуру, ознаки політичної влади.
- •11. Розкрийте поняття політична еліта, проаналізуйте її структуру,
- •12. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної ситеми
- •13. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт.
- •14. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства, охарактеризуйте типології політичного лідерства.
- •15. Охарактеризуйте поняття, стуктуру, функції політичної системи суспільства
- •16. Розкрийте поняття, принципи та форми демократії.
- •17. Охарактеризуйте тоталітарний політичний режим.
- •18. Охарактеризуйте авторитарний політичний режим.
- •19. Розкрийте поняття, ознаки та функції держави. Охарактеризуйте основні теорії походження держави.
- •20. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
- •21. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •22.Проаналізуйте форми державного територіального устрою
- •23. Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій
- •24. Розкрийте поняття, структуру, функції і типи політичної культури.
- •25. Розкрийте сутність, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей.
- •26. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології.
- •27. Охарактеризуйте консерватизм та неоконсерватизм як ідеологічну течію
- •28.Охарактеризуйте лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію.
- •29. Охарактеризуйте комунізм як ідеологічну течію.
- •30. Охарактеризуйте фашизм та неофашизм як ідеологічну течію.
- •31. Розкрийте сутність поняття політичний процес та проаналізуйте політичну участь як найважливішу характеристику політичного процесу
- •32. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
31. Розкрийте сутність поняття політичний процес та проаналізуйте політичну участь як найважливішу характеристику політичного процесу
Поняття «політичний процес» саме по собі складне за змістом та структурою. Зміст його об’єднує сукупність дій суб’єктів політики щодо втілення в життя їх політичних інтересів, і, насамперед, інтересів, пов’язаних з домаганням, використанням і утриманням влади. Хоча вчені не прийшли до одностайної думки щодо всеохоплюючого визначення політичного процесу, а мою думку найбільш адекватним буде таке пояснення: це процес певного масштабу, що має кінцевий результат (напр формування політ партії, проведення виборів), також характеризується реальною взаємодією суб’єктів політики, виконання кожним з них своєї ролі, а в результаті це все дає розвиток чи , можливо, занепад політичної системи(яка і є тією основоположною категорією, що охоплює політичну діяльність та відносини у межах того чи ін сус-ва)
Політична участь означає дії, за допомогою яких члени будь-якої політичної системи можуть чинити вплив або намагання впливати на результати її діяльності. М.Вебер у своїй праці "Політика як покликання і професія" виділив три, на його думку можливих рівнів участі у політиці:
професійне заняття політикою;
участь у політиці "за сумісництвом";
участь у політиці "за випадком".
1)Професійний рівень посідають політичні лідери, що зробили політику "справою життя", а також люди, які в професійному плані обслуговують політичних лідерів: партійні функціонери, державні чиновники, політтехнологи, журналісти. 2) виражений активістами партій і суспільних рухів але, хоча вони і займаються політикою, беручи участь у мітингах, виступаючи в ролі агітаторів, спостерігачів на виборах, їх політичні інтереси лежать поза політикою. 3)об'єднує більшу частину громадян, їх політична активність – участь у виборах, в акціях протесту або підтримки.
Найважливішою характеристикою політичного процесу є легальна політична участь в політичному процесі основних політичних суб'єктів, включаючи громадян. Нелегальною участю є різні форми протесту (публічні вуличні демонстрації, пікети, мітинги, не дозволені владою); протести проти "аморальних" дій політичного режиму (голодовки, спалювання і так далі); відмова покорятися несправедливим законам і політичним рішенням.
На сьогодні політичну участь класифікують за багатьма ознаками. Вона може бути: організованою або неорганізованою, епізодичною або постійною, використовуючою законні або незаконні методи, автономною і мобілізованою.
32. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
Поняття міжнародної політики не можна розглядати окремо від світового політичного процесу, який означає не тільки міжнародне життя людства, а й певний стан м/н відносин у дипломатичній, політичній, воєнній, економічній та інших галузях. «М/н політика стоїть разом з такими базисними поняттями як «світова пол», «зовнішня пол» та «геополітика», їх призначення – опис політичних явищ , які відб на м/н арені.
Отже, «міжнародна політика» означає діяльність держави в м/н справах, а також міждержавна політика взагалі, в системі загальносвітових відносин і зв’язків; до того жце поняття включає в себе діяльність усіх суб’єктів м/н відносин в т.ч. міжурядові і неурядові орган-ї, політичні партії, сусп-політ і громадські рухи, організації тощо.
Головними суб'єктами міжнародних відносин на сучасному етапі є національні держави, які для вироблення певних форм, моделей взаємодії об'єднуються у всесвітні й регіональні міжнародні організації; організації регіонального, міжрегіонального, міждержавного характеру; міжнародні урядові орг-ї та їх органи; а також недержавні суспільно-політичні, громадські організації.
Ось, наприклад, Організація Об’єднаних націй (ООН),як урядова орг-я створена для підтримки й зміцнення м/н миру й безпеки, роз-ку співробітництва мі державами й заохочення соціального прогресу.
Грінпіс, як неурядова орг-я, — міжнародна природоохоронна організація, основне завдання якої - сприяти екологічному відродженню та привертати увагу людей та владу до збереження природи.
Основними принципами м/н політики, як і зовнішньополітичної діяльності є наступні:
Рівноправність;
Повага суверенітету;
Невтручання у внут справи ін держав;
Добросовісність у виконанні державами взятих на себе міжнародних зобов’язань;
Мирне співіснування;
Незастосування сили або погрози силою;
Вирішення суперечок мирними засобами.
Звісно, щоб слідувати поставленим цілям, досягати успіхів у м/н діяльності та невтрачати позицій кожна держава повинна прагнути притримання вищеперелічених принципів, як фундаментальних положень існування у м/н просторі.