
- •Охарактеризуйте сутність, походження та функції політики.
- •2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи та функції.
- •3.Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи античності Платона і Аристотеля.
- •4. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи Середньовіччя Фоми Аквінського і Марсилія Падуанського.
- •5. Проаналізуйте погляди на державу, закони, французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є та ж-ж. Руссо.
- •6. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса та Дж.Локка.
- •7. Проаналізуйте становлення та розвиток політичної думки в Україні.
- •8. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явища, основні види суспільної влади та її ресурси.
- •9. Проаналізуйте сучасні теоретичні трактування політичної влади
- •10. Охарактеризуйте сутність, структуру, ознаки політичної влади.
- •11. Розкрийте поняття політична еліта, проаналізуйте її структуру,
- •12. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної ситеми
- •13. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт.
- •14. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства, охарактеризуйте типології політичного лідерства.
- •15. Охарактеризуйте поняття, стуктуру, функції політичної системи суспільства
- •16. Розкрийте поняття, принципи та форми демократії.
- •17. Охарактеризуйте тоталітарний політичний режим.
- •18. Охарактеризуйте авторитарний політичний режим.
- •19. Розкрийте поняття, ознаки та функції держави. Охарактеризуйте основні теорії походження держави.
- •20. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
- •21. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •22.Проаналізуйте форми державного територіального устрою
- •23. Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій
- •24. Розкрийте поняття, структуру, функції і типи політичної культури.
- •25. Розкрийте сутність, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей.
- •26. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології.
- •27. Охарактеризуйте консерватизм та неоконсерватизм як ідеологічну течію
- •28.Охарактеризуйте лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію.
- •29. Охарактеризуйте комунізм як ідеологічну течію.
- •30. Охарактеризуйте фашизм та неофашизм як ідеологічну течію.
- •31. Розкрийте сутність поняття політичний процес та проаналізуйте політичну участь як найважливішу характеристику політичного процесу
- •32. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
24. Розкрийте поняття, структуру, функції і типи політичної культури.
Політи́чна культу́ра — сукупність соціально-психологічних настанов, цінностей і зразків поведінки соціальних верств, окремих громадян, які стосуються їх взаємодії з політичною владою. Політична культура охоплює рівень знань та уявлень про політику, емоційне ставлення до неї, що мотивує політичну поведінку громадян.
Найважливіші елементи політичної культури:
-політичний досвід
-політична свідомість
-політична поведінка
-ідеологічний компонент(політичне значення,політичне переконання,політичні цінності)
-емоційно-психологічний компонент.Орієнтації і установки громадян на: політичні інститути,нормативну систему,політичні події,окремі політичні ролі,інші політичні об’єкти.
Політична культура виконує певні соціальні функції:
Пізнавальна функція-вивчає політичні уявлення,знання,міфи,чутки та політичну ідеологію
Інтегративна функція-досягнення на базі загально-прийнятих політико-культурних цінностей злагоди в межах існуючої політичної системи
Комунікативна функція-дозволяє встановити зв’зок між учасниками політичного процесу, а також передавати елементи політичної культури від покоління до покоління,накопичувати політичний досвід
Регулююча-забезпечення ефективності функціонування політичної системи на основі притаманних їй ідеалів,норм,традицій
Виховна-формування «політичної людини» на грунті цінностей і норм,які відповідають інтересами певних соціальних класів та груп
Прогностична-передбачення можливих варіантів розвитку класів,соціальних верств,націй у певних соціально-політичних ситуаціях.
Класифікація політичної культури за типами дуже різноманітна. Охарактеризуємо типологію американських політологів Г. Алмонда і С. Верби.
Патріархальний тип. Він притаманний суспільству з несформованою політичною системою, де відсутні спеціалізовані політичні ролі та інтерес громадян до політики, а їх політичні орієнтації невіддільні від релігійних і соціальних (існує переважно у відсталих племен).
Підданський тип. Йому властиве здебільшого пасивне ставлення до політичної системи: особа в дусі підданської культури шанує авторитет уряду, пасивна в політичному житті (найпоширеніший цей тип у феодальному суспільстві).
Активістський тип. Він вирізняється чіткою орієнтацією індивідів на активну роль у політичній системі, незалежно від позитивного чи негативного ставлення до її елементів або системи загалом.
У реальній політиці існують, як правило, змішані типи: піддансько-активістський, патріархально-підданський та ін.
25. Розкрийте сутність, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей.
Політична соціалізація – процес засвоєння індивідом впродовж його життя політичних знань, цінностей норм суспільства, до якого він належить. Це складний, безперервний процес, який здійснюється протягом всього життя людини. Сутність політичної соціалізації полягає у формуванні якостей, цінностей, необхідних для адаптації до даної політичної системи і виконання певних політичних ролей.
Виділяють два етапи соціалізації:
Первинна соціалізація (з 3-4 років) починається з раннього дитинства. Саме у дитинстві закладається фундамент всієї наступної соціалізації, в тому числі й політичної, причому сформовані орієнтації і політичні переваги будуть найбільш стійкими. На цьому етапі індивід набуває перших знань про світ політики, про фігури влади. Основними агентами соціалізації будуть виступати батьки, вчителі, ровесники, ЗМІ.
Вторинна соціалізація (16-18 - 40)характеризується формуванням власного ставлення до політичної системи. Людина безпосередньо включена у політичне життя, безпосередньо взаємодіє з політичними і владними структурами (партіями, органами влади, судами). На основі накопичених знань і досвіду вона здатна здійснювати відбір певних політичних цінностей, відмовлятися від попередніх (десоціалізація) і сприймати нові (ресоціалізація). Цей процес залежатиме від соціально-економічного статусу людини, її приналежності до певної професії, етнічної, конфесійної групи. Важливими агентами вторинної соціалізації виступають ЗМІ: газети, журнали, телебачення, радіо. Особливо велика роль телебачення. Існує думка, що 70% іміджу політика створюється саме за допомогою телебачення.
Зріла соціалізація від 40 років
|
|||
Установи |
Групи спілкування |
Етапи |
ЗМІК |
родина |
родичі |
дитячий |
мова |
школа |
знайомі |
юнацький |
друк |
інститут |
групи за інтересами |
Молодіж ний |
телебачення |
Підпри ємство |
Співко бітники |
зрілий |
Інтернет |
Політична соціалізація виконує ряд важливих функцій:
1) визначає політичні цілі й цінності, яких прагне досягти індивід через політичну участь;
2) формує уявлення про прийнятні способи політичної поведінки, про доречність тих або ін. дій у конкретній ситуації;
3) визначає відношення індивіда до навколишнього середовища й політичної системи;
4) виробляє певне відношення до політичної символіки;
5) формує здатність до пізнання навколишнього світу.
Відмінності в характері політичної соціалізації країн з різними політичними режимами та різним ступенем автономії політичної сфери дозволяє говорити про дві форми чи два методи політичної соціалізації:
Пряма соціалізація носить зобов'язувальний характер оволодіння політичними знаннями (контроль над нею часто здійснюється ідеологічним апаратом держави);
Непряма політична соціалізація має дорадчий, ситуативний характер, де навчання відбувається емірично-досвідним шляхом.