
- •Охарактеризуйте сутність, походження та функції політики.
- •2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи та функції.
- •3.Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи античності Платона і Аристотеля.
- •4. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи Середньовіччя Фоми Аквінського і Марсилія Падуанського.
- •5. Проаналізуйте погляди на державу, закони, французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є та ж-ж. Руссо.
- •6. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса та Дж.Локка.
- •7. Проаналізуйте становлення та розвиток політичної думки в Україні.
- •8. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явища, основні види суспільної влади та її ресурси.
- •9. Проаналізуйте сучасні теоретичні трактування політичної влади
- •10. Охарактеризуйте сутність, структуру, ознаки політичної влади.
- •11. Розкрийте поняття політична еліта, проаналізуйте її структуру,
- •12. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної ситеми
- •13. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт.
- •14. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства, охарактеризуйте типології політичного лідерства.
- •15. Охарактеризуйте поняття, стуктуру, функції політичної системи суспільства
- •16. Розкрийте поняття, принципи та форми демократії.
- •17. Охарактеризуйте тоталітарний політичний режим.
- •18. Охарактеризуйте авторитарний політичний режим.
- •19. Розкрийте поняття, ознаки та функції держави. Охарактеризуйте основні теорії походження держави.
- •20. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
- •21. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •22.Проаналізуйте форми державного територіального устрою
- •23. Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій
- •24. Розкрийте поняття, структуру, функції і типи політичної культури.
- •25. Розкрийте сутність, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей.
- •26. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології.
- •27. Охарактеризуйте консерватизм та неоконсерватизм як ідеологічну течію
- •28.Охарактеризуйте лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію.
- •29. Охарактеризуйте комунізм як ідеологічну течію.
- •30. Охарактеризуйте фашизм та неофашизм як ідеологічну течію.
- •31. Розкрийте сутність поняття політичний процес та проаналізуйте політичну участь як найважливішу характеристику політичного процесу
- •32. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
22.Проаналізуйте форми державного територіального устрою
За формою державного устрою держави поділяються на: прості та складні. Серед простих держав визначають унітарну.
Унітарна держава — це єдина держава, адміністративно-територіальні одиниці якої не мають ознак суверенітету.
Простим (унітарним) державам притаманні такі важливі риси:
— цілісність та недоторканність території у межах державного кордону;
— єдина конституція, дія якої поширюється на всю територію країни;
— єдина система державного апарату, що поширює свої повноваження на територію всієї країни, на всіх громадян (єдині глава держави, законодавчі, виконавчі та судові органи влади);
— єдина система права і система законодавства;
— єдине громадянство та державна символіка;
— адміністративно-територіальні одиниці (області, графства, воєводства, провінції) не мають основних ознак державності, у тому числі політичної самостійності;
— у міжнародних відносинах держава виступає єдиним цілим.
Залежно від характеру державних утворень прості (унітарні) держави поділяють на:
1) централізовані — держави, адміністративно-територіальні одиниці яких мають рівний правовий статус;
2) децентралізовані — держави, адміністративно-територіальні одиниці котрих наділені певними пільгами із самоврядування (місцеві органи самоврядування обираються населенням, мають значні права у вирішенні проблем місцевого економічного, соціального та іншого характеру) в певній адміністративно-територіальній одиниці; можуть створюватись автономії, які наділяються відповідною самостійністю у сфері правотворчої та адміністративної діяльності в межах своєї компетенції згідно з повноваженнями, що визначені конституцією країни.
Серед складних держав розрізняють:
1) федерацію,
2) конфедерацію
Федерація — це складна держава, що являє собою союз ряду державних утворень, які мають певну політичну самостійність.
Для федерації притаманні такі ознаки:
— єдина територія складається з територій адміністративно-територіальних одиниць — суб'єктів, які мають назву провінцій , штатів, земель , еміратів , кантонів тощо, свій територіальний устрій у межах єдиного загальнодержавного кордону;
— наявність трьох рівнів повноважень органів влади і їх відповідної компетенції:
а) виключних повноважень федерації,
б) виключних повноважень суб'єктів,
в) сумісної компетенції;
— існування загальнофедеративних органів державної влади, рішення яких є обов'язковими для суб'єктів федерації, відповідно до конституційно закріпленого обсягу владних повноважень;
— законодавчі, судові, виконавчі органи влади суб'єктів федерації мають власну спеціальну компетенцію, яка не збігається з компетенцією центральних (федеральних) органів;
— державні утворення об'єднані у федерацію на підставі союзного договору, зберігають при цьому право на самовизначення і вихід з федерації;
— наявність загальної конституції федерації та конституцій суб'єктів, наділення суб'єктів федерації правом видавати нормативно-правові акти, зміст яких повинен відповідати законодавству федерації, а дія поширюватися виключно на їх територію;
— наявність загальнофедеративного двопалатного парламенту , у якому в одній з палат (верхній) представлені суб'єкти федерації і парламенту суб'єктів федерації, федерального уряду та відповідних органів управління суб'єктів федерації, а інша (нижня) — є органом загальнофедеративного представництва, формується шляхом виборів по територіальних виборчих округах;
— наявність подвійного громадянства (якщо інше не передбачено конституцією): кожний громадянин вважається громадянином федерації і одночасно громадянином суб'єкта федерації;
— наявність загальнофедеративної податкової та фінансової систем;
— суб'єкти федерації не володіють повним суверенітетом і не можуть бути суб'єктами міжнародного права, хоча у випадках договірних міжнародних відносин у економічній, культурній сфері федерація може виступати як у цілому так і кожен із суб'єктів самостійно;
— загальні збройні сили;
— суб'єкти федерації можуть мати зовнішні ознаки суверенітету: гімн, герб, прапор.
Конфедерація — це тимчасовий союз суверенних держав, що об'єднались для досягнення спільної мети у певній сфері державної діяльності (оборона країни, розвиток грошово-кредитної системи тощо).
Конфедерації притаманні такі ознаки:
— це об'єднання суверенних держав на підставі договору;
— відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території та державного кордону;
— відсутність спільної для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової системи (у тому числі бюджету);
— наявність спільного конфедеративного органу, який складається з делегатів суверенних держав і має на меті координацію діяльності конфедерації; рішення цього органу не мають обов'язкового характеру для суб'єктів, які можуть відмінити їх дію на своїй території (право нуліфікації);
— відсутність суверенітету конфедерації, кожна з держав зберігає свій суверенітет;
— тимчасовий характер об'єднання (союзу);
— право вільного виходу суб'єктів з конфедерації.