
- •Охарактеризуйте сутність, походження та функції політики.
- •2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи та функції.
- •3.Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи античності Платона і Аристотеля.
- •4. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи Середньовіччя Фоми Аквінського і Марсилія Падуанського.
- •5. Проаналізуйте погляди на державу, закони, французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є та ж-ж. Руссо.
- •6. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса та Дж.Локка.
- •7. Проаналізуйте становлення та розвиток політичної думки в Україні.
- •8. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явища, основні види суспільної влади та її ресурси.
- •9. Проаналізуйте сучасні теоретичні трактування політичної влади
- •10. Охарактеризуйте сутність, структуру, ознаки політичної влади.
- •11. Розкрийте поняття політична еліта, проаналізуйте її структуру,
- •12. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної ситеми
- •13. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт.
- •14. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства, охарактеризуйте типології політичного лідерства.
- •15. Охарактеризуйте поняття, стуктуру, функції політичної системи суспільства
- •16. Розкрийте поняття, принципи та форми демократії.
- •17. Охарактеризуйте тоталітарний політичний режим.
- •18. Охарактеризуйте авторитарний політичний режим.
- •19. Розкрийте поняття, ознаки та функції держави. Охарактеризуйте основні теорії походження держави.
- •20. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
- •21. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •22.Проаналізуйте форми державного територіального устрою
- •23. Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій
- •24. Розкрийте поняття, структуру, функції і типи політичної культури.
- •25. Розкрийте сутність, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей.
- •26. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології.
- •27. Охарактеризуйте консерватизм та неоконсерватизм як ідеологічну течію
- •28.Охарактеризуйте лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію.
- •29. Охарактеризуйте комунізм як ідеологічну течію.
- •30. Охарактеризуйте фашизм та неофашизм як ідеологічну течію.
- •31. Розкрийте сутність поняття політичний процес та проаналізуйте політичну участь як найважливішу характеристику політичного процесу
- •32. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
20. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
Форма державного правління-це спосіб організації і здійснення державної влади. Традиційно виділяють 2 форми:монархія,республіка.
Монархія (з грец. єдиновладдя) це форма державного правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи — монарха, передається у спадок по кровній лінії.
Монарх — одноособовий глава держави, що здійснює владу за власним правом, а не у порядку делегування повноважень від народу. У різних країнах монарх має неоднакові назви: король (Іспанія, Великобританія), султан (Малайзія), емір (ОАЕ), великий герцог (Люксембург), князь (Ліхтенштейн).
Для монархії характерні такі ознаки:
— монарх персоніфікує владу, виступає при здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики як глава держави;
— монарх здійснює одноособове правління, тобто може прийняти до свого розгляду будь-яке питання;
— монарх - є головнокомандуючим збройних сил;
— владні повноваження монарха поширюються на всі сфери суспільного життя;
— наявність персональної власності, що забезпечує сім'ю монарха та передається у спадок;
— влада монарха є спадковою, безстроковою, формально незалежною, але обмеженою територією держави;
— монарх не несе юридичної відповідальності перед підданими за прийняті рішення.
Залежно від наявності вищих державних органів влади та розподілу повноважень між ними монархії поділяються на абсолютні і конституційні.
Абсолютна монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є необмеженою, монарх очолює всі гілки державної влади, має виключні повноваження щодо її здійснення. Наприклад:Бруней, Катар, Оман. Абсолютні монархії поділяють на деспотичні і теократичні. Для деспотичної монархії характерною є нічим і ніким необмежена свавільна влада монарха, який у своїх діях спирається на верхівку військової аристократії. Основні ознаки теократичної монархії — поєднання монархом найвищої духовної і світської влади, обожнювання монарха, джерелом влади якого є воля Бога, а основним джерелом права в державі — релігійні норми, напр.Саудівська Аравія, Ватикан.
Конституційна монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є обмеженою парламентом або конституцією,у якій закріплено принцип розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу, судову та правовий статус органів державної влади, у тому числі і монарха. Фактично монарх поступається частиною повноважень парламентові, який обрано народом; уряд формується з представників партій, що отримали більшість на виборах; лідер партії, яка отримала більшість на виборах, стає главою уряду (такими, наприклад, є Бельгія, Великобританія, Норвегія).
Конституційні монархії поділяються на дуалістичні (представницькі) і парламентарні, конституційні. Основними рисами дуалістичної монархії є наступні: подвійність (дуалізм) вищих органів державної влади: глава держави — монарх, здійснює найвищу виконавчу владу, а парламент — законодавчу; монарх має право розпуску парламенту, його рішення мають силу закону, монарх займає центральне місце у механізмі держави, формує уряд, який відповідає перед парламентом і монархом. Наприклад,Марокко, Йорданія, Кувейт.
Парламентарна монархія, зумовлена існуванням представницького органу державної влади — парламенту; уряд формується парламентом і йому підзвітний; монарх здійснює владу через міністрів, він позбавлений законодавчих повноважень; не несе юридичної і політичної відповідальності за свої дії як глава держави та глава виконавчої влади. Відповідальність несе уряд (міністри), посередництвом яких діє монарх. Це підтверджує існування інституту контрасигнатури: акти монарха мають силу лише після затвердження їх главою або іншими членами уряду. Наприклад ,Нідерланди.