79. Компенсация температурных погрешностей.

Для вимірів з підвищеною точністю слід додатково компенсувати температурну погрішність датчика.

При цьому слід розрізняти температурний коефіцієнт зсуву нуля й температурний коефіцієнт чутливості й кожну температурну погрішність компенсувати індивідуально. Температурний коефіцієнт зсуву нуля являє собою температурну погрішність сигналу в нульовій крапці шкали. Він приблизно в 10раз менше темперактурного коефіцієнта чутливості. Найпростіший спосіб компенсації - це пасивна компенсація за допомогою резисторів і датчиків температури мал. Правильним добором резисторів і датчика можна вплинути як на зсув нуля, так і на зміну чувсвительности.

а б

Мал.10.2. Приклади схем пасивної компенсації для кремнієвого датчика

а) пасивна компенсація чутливості мосту,

б) установка нуля шкали й пасивна компенсація температурного зсуву нуля за

допомогою додаткового резистора

Однак краще здійснювати активну компенсацію за допомогою операційних підсилювачів, яка майже повністю усуває температурну погрішність.

Як приклад можна привести датчик тиску КР 100А (фірма Vaіvo), який має внутренюю температурну компенсацію (активну). Температурна погрішність чутливості зменшується в 10 раз. Схема такого датчика показана на мал.10.3.

Мал.10.3. Схема датчика тиску КР100А с внутрішнею

Компенсацієй температури.

На основе наведеного датчика будуються різні схеми.

80. Схема электронного барометра.

Розглянемо реальну схему мал. 10.4.

Мал..10.4. Електрона схема барометра з датчикомтиску КРV 10.

Датчик тиску харчується стабілізованою напругою 15В. Вихідне напряжение при цьому 0…300мВ для діапазону тиску 0…2 бар.

Діапазон виміру тиску атмосферного повітря становить 50мбар, отже вихідна напруга повинна бути посилене в 50 раз. У схемі застосовується диференціальний підсилювач.

При нормальному атмосферному тиску на вхід підсилювача подається напруга =150мВ, яке підвищується операційним підсилювачем до 7,5В. Другий операційний підсилювач доводить напруга до 10В.

Установка нуля виконується за допомогою дільником напруги (R3=R4, R2).

50. Датчики. Общие положения. Резисторные датчики.

51. Сельсины. Общие положения и работа в индикаторном режиме.

52. Работа сельсинов в трансформаторном режиме.

53. Схемы, с использованием сельсинов.

54. Вращающие трансформаторы. Синусно-косинусный ВТ.

55. Способы симметрирования ВТ.

56. Линейный ВТ. Возможные схемы с использованием ВТ.

57. Датчик с кодовым диском.

58. Датчик скорости (постоянного тока).

59. Датчик скорости (переменного тока).

60. Импульсные преобразователи скорости.

61. Датчик напряжения и тока.

62. Датчик Э.Д.С.

63. Датчик потока.

64. Датчик динамического тока.

65. Синтез ЛПУ.

66. Типы преобразователей неэлектрических величин в электрические

67. Структура контрольно-измерительных управляющих систем

68. Виды характеристик преобразователей.

69. Цифровые методы измерения скорости

70. Датчики температуры из платины и никеля.

71. Термопары.

72. Кремниевые датчики температуры.

73. Интегральные датчики температуры.

74. Температурный контроллер.

75. Температурно-частотный преобразователь.

76. Терморезисторы с положительным и отрицательным ТКС.

77. Кремниевые датчики (механические).

78. Кремниевые датчики.

79. Компенсация температурных погрешностей.

80. Схема электронного барометра.