17.Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій

Транснаціональні корпорації (ТНК) – це спілки, об’єднання, діяльність яких не обмежена рамками однієї нації або держави.

Класифікація ТНК:

1. За характером взаємовідносин з материнськими підприємствами:

• філії;

• дочірні підприємства;

• спільні підприємства

2. Залежно від сфери діяльності та належності капіталу:

• ТНК, що є національні за капіталом, але міжнародні за сферою діяльності;

• ТНК, що є міжнародними за капіталом та за сферою діяльності;

• картелі й синдикати, об’єд­нання виробничого та вироб­ничо-технічного характеру, що не є юридичними особами

Основні риси трансфертних цін:

• не є рин­ковими, а внут­рішніми цінами ТНК

• вони враховують рівень витрат на вироб­ництво, але встановлю­ються на такому рівні, що відповідає потребам ТНК (мінімізація податків і митних витрат, акумуляція активів ТНК у певній країні, трансфер фінансових ресурсів від однієї філії ТНК до іншої)

• слугують для формування внутрішньої норми прибутку ТНК за рахунок перерозподілу фінансових ресурсів та мінімізації податкових зобов’язань ТНК

• вплива­ють на основні макро­еконо­мічні показ­ники прийма­ючих країн

Основні напрями транс націоналізації:

1. інвестиційні:

• прямі інвестиції

• портфельні інвестиції

2. неінвестиційні:

• трансгранична спільна діяльність

• делегування функцій

• розподіл та комбінація діяльності

• трансграничне спільне використання активів

3. комбіновані

Форми транснаціональних альянсів:

1. ліцензування

2. фрайчазинг

3. контракт під ключ

4. контракт на управління

5. транснаціональні консорціуми

Транснаціональні альянси – це міжнародні між­корпоративні форми здійснення спільної або пайової діяльності на основі багатосторонніх контрактів шляхом проведення спільної маркетингової, фінансо­вої, інноваційної, інвестиційної та операційної діяльності

18.Сутність вільних економічних зон

ВЕЗ - територія в прикордонних або інших регіонах країни, яка має особливий юридичний і митно-економічний статус.

Це частина території країни, на якій товари розглядаються як обєкти, що знаходяться за межами нац. Митної системи, тому не підлягають обовязковому митному контролю та обкладанню податком.

Це частина території, на якій встановлюється спеціальний правовий режим ек.діяльн.

ВЕЗ (за визначенням ООН) – це обмежені регіони, що характеризуються

-відсутністю мита (або його фіксування на міні­мальному рівні) на ввіз та вивіз устаткування, вихідних і проміжних матеріалів, а також готової продукції на експорт при максимальному спро­щенні всіх процедур, обумовлених експортно-імпортними операціями

-існування пільгового режиму оподаткування і вільного обігу конвертованої валюти в умовах загальної свободи міжкраїнових фінансових трансакцій

-наданням державою загальних гарантій від конфіскації іноземної власності та наданням зареєстрованим у зоні фірмам широкого кола пільг та привілеїв

Документи по створенню ВЕЗ:

-рішення керуючих органів

-проект положення

-техн.-ек. обгрунтування

-опис кордонів, карта

-статус, система управл.,оф назва

Розвиток ВЕЗ визначається:

-метою і завданням

-вимогами

-етапами реалізації

-очік.результатами.

Цілі створення ВЕЗ

Економічні:

• залучення іноземного та національного капіталу;

• використання переваг міжна­родного геогра­фічного розподілу праці і міжнародного обігу капіталу для розширення експорту готових виробів, раціо­нального імпорту та створення імпортозамінного механізму вироб­ництва;

• ліквідація моно­полії зовнішньої торгівлі;

зростання валют­них надходжень країни

Науково-технічні

• залучення передових зарубіжних та вітчиз­няних технологій;

• прискорення інноваційних процесів;

• залучення зарубіжних вчених та спеціалістів;

підвищення ефективності використання потужностей та інфра­структури конверсійних комплексів

Соціальні

• прискорення розвитку інших регіонів за рахунок концентрації у межах зон обмежених національних ресурсів;

• підвищення зайнятості населення;

• задоволення потреб насе­лення у висо­коякісних товарах;

створення прошарку висококвалі­фікованої робочої сили

Принципи формування ВЕЗ

• екстериторіальність відносно митних кордонів;

• індиферентність щодо торговельного режиму країни;

• орієнтованість на національних та іноземних інвесторів;

• встановлення спеціального режиму функціону­вання для суб’єктів підприємництва