6. Організацій форми іноземного інвестування

Форми іноз інвестицій:

• Державні

• Приватні

• Міжнар організацій

• Змішані

Прямі інвестиції є різновидом іноземних, що супроводжуються контролем за діяльністю компанії.

Причини здійснення прямих інвестицій:

• Прагнення до прибуткового вкладення капіталу

• Прагнення до створення та розвитку інфраструк­тури зовнішньоекономічних зв’язків (складів, транспортних підприємств тощо)

• Прагнення скоротити рівень оподаткування

• Намагання диверсифікувати ризик

• Прагнення подолати імпортні бар’єри міжнародної торгівлі

• Забезпечити доступ до природних ресурсів і деше­вої робочої сили

• Скоротити транспортні витрати на доставку товару споживачеві

• Прагнення подолати обмеженість внутрішнього ринку

• Економічна та політична нестабільність, що призводить до витоку капіталів

Непрямі інвестиції передбачають опосередковану участь інвестора у виборі об’єкта інвестування і вкладанні коштів іншими особами (фінансовими посередниками).

Види іноземних інвестицій:

1. Іноземна валюта

2. Нац. валюта

3. рухоме та нерухоме майно і пов’язані з ним права

4. акції, облігації, інші цінні папери, корпоративні права

5. грошові вимоги та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками, у конвертованій валюті

6. права інтел власності

7. права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів

8. реінвестиція прибутку

9. послуги

Організаційні форми іноз інвестування:

• компанія зі 100% власністю інвестора

• концесія

• участь у аукціон капіталі компанії

• майнові та немайнові права

• консорціуми

• альянси

• міжнародний лізинг

• придбання рухомого та нерухомого майна

Концесії – це отримання прав на будівництво та експлуатацію об’єктів інфраструктури.

Селенг - це метод залуч інвест як надання коштів в довірчі управління.

Характеристики інвест потоків:

1. величина (малі, середні, великі)

2. терміни (короткотермінові, середньо термінові, довготермінові)

3. джерело (первинні, реінвестиції)

Методи фінансув інвест проектів:

• повне самофінанс

• акціонування

• кредитне фінансування

• лізинг чи селенг

• змішане фінансування

16.Формування інвестиційного клімату в Україні

Інвестиційний клімат держави – це сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвест діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів.

Інвестиційний клімат – це ситуація в країні з погляду іноземних інвесторів.

Фактори впливу на формування інвестиційного клімату в країні:

1. соціально-політична ситуація:

• міцність державних інституцій;

• наступництво політичної влади;

• ступінь держав­ного втручання в економіку;

• прагматичність державної політики;

• ефективність роботи держав­ного апарату;

• схильність до націоналізації державного майна

2. економічна ситуація:

• загальний стан економіки;

• становище у фінансовій, кредитній та валютній сферах;

• митний режим;

• режим ви­користання робочої сили;

• стійкість валютного курсу;

• оподатку­вання

3. зовнішньоеконом діяльність:

• захист інвес­тицій;

• заходи з регу­лювання та обмеження діяльності підприємств з участю іно­земного капі­талу;

• стабільність законодавства

Захист інвестицій – це комплекс організаційних, технологічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвести­цій, ефективній діяльності об’єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Державні гарантії захисту інвестицій – це система правових норм, спрямованих на захист інвестицій.

Для покращання інвестиційного клімату необхідно:

1. зрівнювання у правах інофірми і національних під­приємств;

2. створення та ефективне використання вільних економічних зон, сприяння інвестиціям у провідні галузі економіки;

3. розвиток системи страхування інофірми;

4. визначення пріоритетів інвестування;

5. підтримка і заохочення з боку держави фірм та підприємств, які сприяють інвестиціям в українську економіку

6. розширення міжнародної співпраці в галузі сприяння капіталовкладенням та гарантування інвестицій;

7. активна роль держави в запобіганні та компенсації можливих негативних соціальних наслідків реалі­зації інвестиційних проектів;

8. створення умов для активізації вітчизняного бізнесу;

9. поглиблення ринкових реформ;

10. удосконалення чинного законодавства в галузі зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення контролю з боку держави за його дотриманням.