6. Регіональні валютно-фінансові угрупування.

Види регіональних валютно-фінансових угруповань:

• Валютний блок

• Валютна зона

• Валютний союз

Валютний блок (це угруповання країн, валюти яких прикріплені до валюти держави, що очолює цей блок)

Характерні риси валютних блоків:

1. Курс залежних валют при­кріплювався до курсу валюти країни-гегемона;

2. Міжнародні розрахунки країн-членів здійснювались у валюті країни-гегемона;

3. Валютні резерви країн-членів зберіга­лись у банках країни-гегемона;

4. Валюти країн-членів забез­печувалися казначейськими векселями та валютою країн-гегемонів

Передумови виникнення валютних блоків:

• Політичні

• еконо­мічні

• торго­вельні

• фінансові

Види валютних блоків:

• Стерлінговий валютний блок створено в 1931 р. після відміни золотого стан­дарта у Великій Британії. Склад: країни Британсь­кої імперії та держави, які були економічно пов’язані з нею

• Доларовий валютний блок створено в 1933 р. після відміни золотого стан­дарта. Склад: еко­номічно залежні країни Латинсь­кої Америки та Канади

• Золотий блок створено в 1933 р. країнами, які намагалися збе­регти функціону­вання золотого стандарта на основі незмінного золотого вмісту національних валют. Склад: Франція, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, згодом Італія, Чехословаччина, Польща

Валютні зони – це угруповання країн, що сформу­валися на основі валютно-економічної залежності від країни-гегемона для проведення узгодженої політики у сфері міжнародних валютних відносин.

Характерні риси валютних зон:

• фіксований курс валют країн-учасниць щодо валюти країни-гегемона;

• погодження з країною-геге­моном зміни курсів валют-учасниць зони щодо інших валют;

• зберігання в банках доміну­ючої країни основних валют­них резервів країн-гегемонів;

• вільний взаємний обмін валют між країнами, що входять до зони;

• вільний рух коштів у межах валютної зони та наявності спільних обмежень щодо третіх країн

• здійснення зовнішніх розра­хунків країн-учасниць через банки країни, що очолює валютну зону.

Види валютних зон:

• зона британського фунта стерлінгів;

• зона долара США;

• зона французького франка;

• зона португальського ескудо;

• зона іспанської песети;

• зона голландського гульдена

Вал́ютний со́юз — група країн, які запровадили у своїх національних економіках спільну грошову одиницю і, отже, проводять спільну монетарну політику.

6. Сутність міжнародного руку капіталу

Капітал:

• Це екон категорія, яка виражає сусп.-вироб відносини

• Це вартість, яка внаслідок обороту та ефективного використ приносить додаткову вартість, прибуток

• Все, що має здатність приносити дохід або ресурси, створені людьми для виробництва тов. та послуг і вкладені у бізнесову справу.

Міжнародний рух капіталу (МРК) - це переміщення капіталу між країнами світу в пошуку більш вигідної сфери застосування переміщення вартостей у тов. або грош формах з одних країн в інші з метою отримання їхніми власниками всіляких вигод, іншими словами - міграція капіталу.

Вплив МРК на світову економіку:

• сприяє зростанню світової економіки

• поглиблює міжнародний поділ праці і міжнародне співробітництво

• збільшує обсяги взаємного товарообміну між країнами

Причини виникнення МРК:

1. інтернаціоналізація господарського життя

2. поява можливості більш вигідного застосування капіталу

3. відносний надлишок на внутр. ринку і відсутність умов для його ефективного використання

4. низькі митні податки, збори в країнах, куди переміщ капітал

5. збереження навколиш серед в країнах-експортерах капіталу

6. можливість стабільного постачання нац. підпр іноз сировиною

7. існування різноманітних шляхів МРК

8. прагнення власників капіталу застосовувати його там, де існують низькі ціни на сировину, роб силу тощо.

Наслідки для країн, які експортують капітал:

1. вивіз капіталу без залучення іноземних інвестицій призводить до уповільнення економічного розвитку країн;

2. знижується рівень зайнятості;

3. переміщення капіталу за кордон негативно впливає на платіжний баланс країни

Позитивні наслідки:

• сприяє економічному зростанню;

• створює нові робочі місця;

• приносить нові техно­логії, ефективний менеджмент, сприяє прискоренню в країні НТП;

• сприяє покращанню платіжного балансу

Негативні наслідки:

• іноземний капітал витісняє національний із прибуткових галузей;

• безконтрольний імпорт капіталу може супроводжуватися забрудненням навко­лишнього середовища;

• імпорт позичкового капіталу призводить до зростання заборго­ваності країн;

• імпорт капіталу пов’я­заний із проштовху­ванням на ринок країни-реципієнта застарілих або недобро­якісних товарів;

• використання міжна­родними корпора­ціями трансфертних цін призводить до втрати країною-реци­пієнтом податкових надходжень.