46.Економічний зміст платіжного балансу

Платіжний баланс (ПБ) - Статистичний звіт, у якому в систематизованому вигляді наводяться під­сумкові дані про зовніш­ньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період часу;

За визначенням МВФ – це статистичний звіт за певний період, який показує:

а) операції з товарами, послугами і доходами, здійснені будь-якою країною із закордоном;

б) зміну власності та інші зміни в монетарному золоті, спеціальних правах запозичення (СДР), що належить даній країні, а також фінансових вимогах і зобов’язаннях стосовно закордону;

в) односторонні перекази та компенсуючі записи, необхідні для бухгалтер­ського балансування тих операцій та змін, які взаємно не покриваються

Призначення платіжного балансу

• основа комплексного аналізу екон-го стану країни;

• є підґрунтям для розроблення зовнішньоекон та валютної політики держави;

• є джерелом для аналізу та прогнозування тенденцій розвитку товарного та фінансового ринків

Існує всього 4 фази розвитку платіжного балансу держав:

Несформований дебітор. Характеризується дефіцитом торговельного балансу і припливом прямих іноземних інвестицій у країну.

Сформований дебітор. Характеризується активним сальдо торговельного балансу, відпливом із країни прямих іноземних інвестицій та від’ємним балансом за доходами від зарубіжних інвестицій.

Несформований кредитор. Характеризується активним сальдо торговельного балансу і відпливом з країни прямих іноземних інвестицій.

Сформований кредитор. Характеризується дефіцитом торговельного балансу, припливом прямих зарубіжних інвестицій у країну й активним сальдо за доходами від зарубіжних інвестицій.

За економічним змістом розрізняють ПБ на певну дату і за певний період.

ПБ на певну дату існує у вигляді співвідношення платежів та надходжень, які з дня на день постійно змінюються.

ПБ за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про здійснені за цей період зовнішньоекон дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнар економічних зв’язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.

На стан ПБ впливають такі фактори:

• нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція;

• циклічні коливання економіки;

• зростання закордонних державних витрат;

• мілітаризація економіки і військові витрати;

• посилення міжнарї фінї взаємозалежності;

• зміни у міжнародній торгівлі;

• валютно-фінансових фактори;

• інфляція (негативно);

• торговельно-політична дискримінація певних країн;

• надзвичайні обставини — неврожай, стихійні лиха, катастрофи.

ПБ є одним із об’єктів державного регулювання. Це обумовлено такими причинами:

• нерівноваженістю платіжного балансу, що проявляється у значному дефіциті в одних країнах і значному активному сальдо в інших;

• в умовах глобалізації господарських зв’язків зросло значення платіжного балансу в системі державного регулювання економіки.

Заходами регулювання ПБ є:

Дефляційна політика — спрямована на скорочення внутрішнього попиту шляхом зменшення дефіциту бюджету; зміни облікової ставки центрального банку; введенням кредитних обмежень; установленням меж зростання грошової маси.

Девальвація — зниження курсу національної валюти спрямовано на стимулювання експорту і обмеження імпорту товарів.

Валютні обмеження — включають блокування валютної виручки експортерів, ліцензування продажу іноземної валюти імпортерам, скупчення валютних операцій в уповноважених банках.

Фінансова і грошово-кредитна політика — полягає у використанні бюджетних субсидій експортерам, протекціоністському підвищенні імпортних мит, відміні податку з процента, що виплачується іноземним держателям цінних паперів.