3.Функції міжнародних фінансів

1. розподільча функція пов’язана з здійсненням грошового розподілу та перерозподілу світового продукту через механізм МФ.

На розподіл та перерозподіл сукупного світового продукту впливають такі фактори:

• Норма прибутку

• Рівень ризику, пов’язаного з отриманням прибутку

• Попит та пропозиція на інвестиції та кред ресурси

• Інтереси суб’єктів МФ

2. контролююча функція МФ – пов’язана з відображенням руху суспільного світового продукту у грош формі. Це забезпечує ведення обліку та аналізу руху сусп. продукту і відповідних фін потоків, а також забезпечує умови для розробки фін політики і прийняття управл рішень;

3. політична (вважається дискусійною) – можна сказати, що це регулююча.

4.Міжнародна фінансова політика

Міжнар фін-економ політика – це сукупність засад, економ методів, інструментів та рекомендацій за допомогою яких уряди держав здійснюють регулювання міжнар торгівлі, інвестицій, впливають на внутр. та зовн фінансув нац. економ.

Міжнар фін політика (МФП) держави повинна базуватися на наукових концепціях в даних галузях, аналізі практичного досвіду та вимогах поточного та стратегічного соц.-ек розвитку країни та усього світу.

Передумови здійснення успішної МФП є:

1. Належний рівень ек знань та прогресивність поглядів в управління державою

2. Стабільність та передбачення внутр. фін-ек політики

3. Стабільність та сприятливий характер міжнар екон відносин

4. Оперативний та гнучкий механізм розробки, прийняття та реалізація фін політики

Реалізація МФП відбувається шляхом розробки планів, прогнозі зовн-ек діяльності держави, укладання міжнар угод, видання законод актів, а також за допомогою керівництва та контролю з боку уповноважених на це органів.

МФП поділяється на:

• Довгострокову - визначає напрями та тенденції участі держави на міжнародному фінансовому ринку у міжнародних фінансово-кредитних та економіч­них організаціях й процесах інтернаціоналізації фінансово-господарських зв’язків;

• Поточну (короткострокову) - валютна політика, в тому числі дисконтна та девізна політика, політика девальвації чи ревальвації національної валюти; політика валютних обмежень, диверсифікації валютних ризиків; податкова політика; кредитна політика держави.

5.Джерела міжнародних фінансових ресурсів

Джерела міжнародних фінансових ресурсів:

1. Приватні джерела фін рес охоплюють ресурси міжнар банк установ, нац. корпорацій або транснац корпорацій, фіз. осіб

2. Офіційні джерела нац. рес охоплюють ресурси урядів країн та міжнар фін організацій

Міжнар фін ресурси залучаються такими шляхами:

• Залучення коштів зі світового ринку капіталів

• Залучення коштів шляхом отримання міжнар фін допомоги, міжнар кредитами та гранти

• Накопичення золотовал резервів

6. Поняття та види валюти

Валюта – це будь-які грошові кошти, формування чи використання яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоекономічними відносинами.

Валютні цінності – це платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати, акредитиви тощо), фондові цін­ності (акції, облігації) та інші фінансові інструменти іноземного походження, а також аналогічні платіжні документи та фондові цінності національного похо­дження, якщо вони перетинають митний кордон чи переходять у власність нерезидентів усередині країни.

Валюта:

• Національна (грошова одиниця певної країни або той чи інший її тип);

• Іноземна (грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, які виражені в інозем­них грошових одиницях і які використовуються в міжнарод­них розрахунках);

• Міжнародна (регіональна валюта) (міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, засіб платежу).

Резервна (ключова) валюта – це національні кредитно-грошові засоби головних промислово розви­нених країн, які використовуються для міжнародних розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, іноземних інвестиціях, накопичення їх центральними банками країн як резервів для здійснення розрахунків та валютних інтервенцій.

Класифікація валют:

1. За емітентською належністю валюти:

• Національна валюта (виражена у грошах, що емітуються національною банк системою)

• Іноземна (виражена у грошах, що емітуються банк системою інших країн)

• Колективна (виражена у особливих міжнар грош одиницях, що емітуються міжнар фін-кред установами і функціонують за міжнар угодами)

2. За статусом валюти:

• Національна

• Іноземна

• Резервна

• Євровалюта

3. За речовою формою:

• Готівкова

• Безготівкова

4. За режимом використання валюти:

• Неконвертована – валюта, що неможливо вільно обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом, її вивіз та ввіз жорстко обмежується

• Конвертована – валюта, що вільно обмінюється на валюти інших країн за курсом, що формується в установленому порядку і вільно вивозиться чи ввозиться через кордон

5. За режимом валютного курсу:

• Фіксований курс через валютний паритет

• Плаваючий курс

• Тверда чи м’яка валюта

Валютна політика – сукупність організаційно-правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей

Цілі валютної політики:

Загальномонетарні

• зростання зайнятості та виробництва ВВП;

• стабілізація цін.

Специфічні

• лібералізація валютних відносин у країні;

• забезпечення збалансованості платіжного балансу та створення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний ринок;

• забезпечення високого рівня конвертованості національної валюти;

• захист іноземних та національних інвестицій у країні;

• забезпечення стабільного курсу національної валюти