21.Фінансово-організаційний механізм офшорного бізнесу

Фінансово-організаційний механізм офшорного бізнесу

– це система правил та мето­дів, згідно з якими здійсню­ються міжнародні комерційні операції, метою яких є макси­мізація прибутку завдяки уник­ненню податкових платежів

Офшорна компанія діє в безподаткових умовах.Однак не менш важливою особливістю є те,що її власники одержують в своє керуваннясамостійний суб'єкт господарських відно-син. Такий інструмент необхідний для бага-тьох видів бізнесу з проведення міжнарод-них фінансових операцій, функціонування офшорної компанії, при цьому управліннянею спрощене. Не потрібне проведення ау- диторських перевірок, подача податкових декларацій. Збори акціонерів і директорів проводяться формально. Керування офшорними компаніями не вимагає великих адміністративних витрат. При цьому з юридичної точки зору офшорні фірми – повноцінні суб'єкти господарських операцій. Вони використовуються в різноманітних комерційних схемах.

З одного боку, офшорні структури використовуються для зменшення податкового тиску, з іншого - для приховування і відтоку капіталів.

22.Міжнародний досвід регулювання офшорного бізнесу

Види регуляторних заходів щодо офшорних операцій:

1. податкове законодавство;

2. особливі правила здійснення українськими підпри­ємствами інвестицій за кордон;

3. застереження щодо участі офшорних підприємств у приватизації;

4. банківське регулювання та безпосередній контроль за рухом грошових коштів з держави

Документи, які подаються суб’єктом підприєм­ницької діяльності, повинні подати до обласного управління НБУ за місцем державної реєстрації для видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвести­цій за кордон:

• лист-звернення на ім’я Голови НБУ із зазначенням мети, строків та суми інвестиції;

• нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію, статуту та установчого договору;

• нотаріально засвідчені копії угод (контрактів) рези­дентів з іноземними партнерами про здійснення резидентами інвестиції;

• легалізовану копію документа про реєстрацію об’єкта інвестиції за кордоном та його установчих доку­ментів;

відомості про назву банку-нерезидента та його місце­знаходження, реквізити розрахункового рахунку, на який здійснюватиметься переказ валютних коштів

Напрями удосконалення законодавства України з регу­лювання офшорного бізнесу за участі вітчизняних під­приємств:

• лібералізація податкового режиму через прийняття Податкового кодексу шляхом суттєвого скорочення рівня оподаткування доходів підприємств і громадян;

• налагодження дієвого механізму контролю за фінан­совими трансакціями з офшорними банками через діяльність Державного департаменту фінансового моніторингу при Міністерстві фінансів;

• укладення договорів про обмін податковою інфор­мацією з урядами низькоподаткових територій, внесення відповідних поправок до угод про уникнення подвійного оподаткування з іншими державами, які мають на своїй території зони пільгового оподатку­вання;

• диференціація підходів до оподаткування операцій з підприємствами з офшорних зон залежно від їх податкового статусу та розроблення ефективних методик контролю за трансфертним ціноутворенням – згідно з міжнародними стандартами;

після здійснення усіх названих заходів – проведення податкової амністії та допущення офшорних ком­паній до приватизаційного процесу у разі повного розкриття ними інформації про джерела походження інвестованого капіталу