- •Кристалографiя, кристалохiмiя та мiнералогiя
- •Основні визначення кристалографічних термінів
- •Частина і Кристалографія Розділ 1 Кристалографія і її зв'язок з іншими науками
- •1.1 Етапи розвитку
- •1.2 Кристали
- •1.3 Елементи внутрішньої будови кристалічних мінералів
- •1.4 Елементи структури кристалів та їх взаємозв'язок з елементами просторових ґраток
- •1.5 Властивості кристалічних речовин
- •1.6 Аморфні тіла
- •1.7 Закон сталості кутів кристалів
- •1.8 Гоніометри
- •1.9 Формула Вульфа-Брегга
- •Розділ 2 Метод кристалографічного індицирування. Закон цілих чисел
- •2.1 Символи вузлів
- •2.2 Символи рядів (ребер)
- •2.3 Символи площин (граней)
- •2.4 Параметри Вейса й індекси Міллера
- •2.5 Закон цілих чисел
- •2.6 Визначення ретикулярних щільностей атомних площин кристала
- •Розділ 3 Кристалографічні проекції
- •3.1 Сферична проекція
- •3.2 Стереографічна проекція
- •3.3 Гномостереографічна проекція
- •3.4 Гномонічна проекція
- •3.5 Сітка Вульфа
- •Розділ 4 Симетрія кристалів
- •4.1 Загальні поняття про симетрію кристалів
- •4.2 Центр інверсії (c)
- •4.3 Площина симетрії (l)
- •4 .4 Поворотні осі симетрії (l)
- •4.5 Інверсійні осі симетрії (Li)
- •4.6 Принцип Кюрі
- •4.7 Одиничні напрямки (він)
- •4.8 Сингонії кристалів
- •4.9 Решітки Браве
- •4.10 Зворотні гратки
- •4.11 Антисиметрія
- •Частина іі Кристалохімія Розділ 1 Кристалохімія. Типи зв'язків у кристалах
- •1.1 Іонні (атомні) радіуси
- •1.2 Межі стійкості структури
- •1.3 Щільні упакування частинок у структурах
- •1.4 Координаційні числа й координаційні
- •1.5 Визначення стехіометричної формули речовини
- •1.6 Поляризація
- •Частина ііі Мінералогія Розділ 1 Основні поняття та історія мінералогії
- •Фізичні властивості мінералів. Форма
- •1.2 Механічні властивості мінералів
- •1.3 Теплові властивості мінералів
- •1.4 Електричні властивості мінералів
- •1.5 Магнітні властивості мінералів
- •Розділ 2 Генезис мінералів
- •Розділ 3 Хімічний склад і розрахунок формул мінералів
- •Розділ 4 Класифікація мінералів
- •4.1 Хімічний склад мінералів
- •4.2 Класифікація кристалів
- •4.3 Самородні елементи
- •4.4 Штучні мінерали
- •Розділ 5 Основи петрографії
- •Розділ 6 Магматичні гірські породи
- •6.1 Походження, класифікація, форма залягання
- •6.2 Хімічний і мінеральний склад
- •Розділ 7 Методи діагностики й дослідження мінеральних тіл
- •Частина IV Дефекти кристалічних структур
- •1.1 Фізичні передумови утворення дефектів
- •1.2 Визначення точкових дефектів
- •1.3 Визначення одновимірних дефектів
- •1.4 Енергія дислокацій
- •Гвинтового і змішаного типу
- •Розрахункові формули геометричної кристалографії
- •Додаток б
- •Розрахункові формули структурної кристалографії
- •Тема 1 Основні властивості кристалічних та аморфних мінералів
- •Тема 2 Симетрія і класифікація кристалічних багатогранників
- •Тема 3 Прості форми і комбінації кристалів
- •Тема 4 Проекції кристалів та методика їх побудови
- •Тема 5 Розв’язання кристалографічних задач
- •Тема 6 Основні фізичні властивості кристалів і мінералів Запитання для самоконтролю
- •Методика розв’язання типових кристалографічних задач з допомогою стереографічної сітки г.В. Вульфа
- •Список літератури
- •Кристалографія, кристалохімія, мінералогія
Розділ 5 Основи петрографії
Гірські породи являють собою мінеральні агрегати. Кожній гірській породі характерна відома сталість хімічного, мінерального складу й структури, свої властивості, певні особливості залягання в земній корі.
У наш час відомо, що в земній корі знаходиться близько 1000 видів гірських порід. Більшість гірських порід полімінеральні, але в ряді випадків смороди складаються в основному з одного мінералу, наприклад порода кварцит складена із кварцу, мармур - з кальциту. Гірські породи не мають хімічних формул. Їхній склад оцінюється валовим хімічним аналізом, наприклад, хімічний склад базальту має такий вигляд: SіО2 – 49 – 51%, А12О3 – 10 - 14, Fе2О3 – 4 - 14, СаО – 8 – 10 % і т.д.
За своїм походженням (генезисом) гірські породи діляться на три типи: магматичні, осадові, метаморфічні.
Головною точкою генезису гірських порід є магма. З магми формуються магматичні породи. Згодом ці породи видозмінюються. У тому випадку, якщо смороди залишаються в глибині земної корі, під дією високих температур і тисків з них утворяться метаморфічні породи.
Якщо в результаті тектонічних процесів магматичні породи виходять на поверхню землі й під дією процесу вивітрювання руйнуються, то з них виникають осадові породи. Протягом мільйонів років осадові породи перекриваються новими товщами осадових відкладень і потрапляють в умови метаморфічних процесів. З цих осадових порід, у свою чергу, формуються теж метаморфічні породи.
Земна кора складається з трьох типів гірських порід - магматичної, осадової й метаморфічної, але кількісне їх співвідношення далеко не однакове. Магматичні й метаморфічні породи становлять більше 90% загальної маси земної кори. Осадові породи розрозміщуються безпосередньо на поверхні землі, покриваючи собою магматичні й метаморфічні породи, і займають більше 75% площі земної поверхні.
Гірські породи вивчає наука петрографія, що має ряд напрямків. Виділені в самостійні науки літологія - вчення про осадові породи, технічна петрографія - вивчення штучних матеріалів, одержуваних у ході будівельного, керамічного, металургійного й інших технологічних процесів.
Гірські породи є для будівельників основним постачальником мінеральних матеріалів, які широко використовуються як у природному, так і у переробленому вигляді.
Основною класифікацією гірських порід є їхній поділ на три типи за генетичною ознакою, тобто на магматичні, осадові й метаморфічні.
Іншою класифікацією гірських порід є інженерно - геологічна класифікація. Інженерна геологія - це наука, що вивчає геологічні процеси верхніх шарів земної кори й фізико - механічні властивості гірських порід у зв'язку з інженерно - будівельною діяльністю людини. Для вирішення завдань інженерної геології гірські породи поділяють теж за їхніми властивостями, але з позиції їхньої несучої здатності, тобто здатності витримувати навантаження від будинків і споруд.
Гірські породи розділяють на такі групи: 1) скельні (магматичного, метаморфічного, осадового типу вапняків, конгломератів, піщаників); 2) нескельні, куди входять осадові уламкові породи, піщані, пилувато-глинисті, біогенні, штучні ґрунти.