
- •Кристалографiя, кристалохiмiя та мiнералогiя
- •Основні визначення кристалографічних термінів
- •Частина і Кристалографія Розділ 1 Кристалографія і її зв'язок з іншими науками
- •1.1 Етапи розвитку
- •1.2 Кристали
- •1.3 Елементи внутрішньої будови кристалічних мінералів
- •1.4 Елементи структури кристалів та їх взаємозв'язок з елементами просторових ґраток
- •1.5 Властивості кристалічних речовин
- •1.6 Аморфні тіла
- •1.7 Закон сталості кутів кристалів
- •1.8 Гоніометри
- •1.9 Формула Вульфа-Брегга
- •Розділ 2 Метод кристалографічного індицирування. Закон цілих чисел
- •2.1 Символи вузлів
- •2.2 Символи рядів (ребер)
- •2.3 Символи площин (граней)
- •2.4 Параметри Вейса й індекси Міллера
- •2.5 Закон цілих чисел
- •2.6 Визначення ретикулярних щільностей атомних площин кристала
- •Розділ 3 Кристалографічні проекції
- •3.1 Сферична проекція
- •3.2 Стереографічна проекція
- •3.3 Гномостереографічна проекція
- •3.4 Гномонічна проекція
- •3.5 Сітка Вульфа
- •Розділ 4 Симетрія кристалів
- •4.1 Загальні поняття про симетрію кристалів
- •4.2 Центр інверсії (c)
- •4.3 Площина симетрії (l)
- •4 .4 Поворотні осі симетрії (l)
- •4.5 Інверсійні осі симетрії (Li)
- •4.6 Принцип Кюрі
- •4.7 Одиничні напрямки (він)
- •4.8 Сингонії кристалів
- •4.9 Решітки Браве
- •4.10 Зворотні гратки
- •4.11 Антисиметрія
- •Частина іі Кристалохімія Розділ 1 Кристалохімія. Типи зв'язків у кристалах
- •1.1 Іонні (атомні) радіуси
- •1.2 Межі стійкості структури
- •1.3 Щільні упакування частинок у структурах
- •1.4 Координаційні числа й координаційні
- •1.5 Визначення стехіометричної формули речовини
- •1.6 Поляризація
- •Частина ііі Мінералогія Розділ 1 Основні поняття та історія мінералогії
- •Фізичні властивості мінералів. Форма
- •1.2 Механічні властивості мінералів
- •1.3 Теплові властивості мінералів
- •1.4 Електричні властивості мінералів
- •1.5 Магнітні властивості мінералів
- •Розділ 2 Генезис мінералів
- •Розділ 3 Хімічний склад і розрахунок формул мінералів
- •Розділ 4 Класифікація мінералів
- •4.1 Хімічний склад мінералів
- •4.2 Класифікація кристалів
- •4.3 Самородні елементи
- •4.4 Штучні мінерали
- •Розділ 5 Основи петрографії
- •Розділ 6 Магматичні гірські породи
- •6.1 Походження, класифікація, форма залягання
- •6.2 Хімічний і мінеральний склад
- •Розділ 7 Методи діагностики й дослідження мінеральних тіл
- •Частина IV Дефекти кристалічних структур
- •1.1 Фізичні передумови утворення дефектів
- •1.2 Визначення точкових дефектів
- •1.3 Визначення одновимірних дефектів
- •1.4 Енергія дислокацій
- •Гвинтового і змішаного типу
- •Розрахункові формули геометричної кристалографії
- •Додаток б
- •Розрахункові формули структурної кристалографії
- •Тема 1 Основні властивості кристалічних та аморфних мінералів
- •Тема 2 Симетрія і класифікація кристалічних багатогранників
- •Тема 3 Прості форми і комбінації кристалів
- •Тема 4 Проекції кристалів та методика їх побудови
- •Тема 5 Розв’язання кристалографічних задач
- •Тема 6 Основні фізичні властивості кристалів і мінералів Запитання для самоконтролю
- •Методика розв’язання типових кристалографічних задач з допомогою стереографічної сітки г.В. Вульфа
- •Список літератури
- •Кристалографія, кристалохімія, мінералогія
3.3 Гномостереографічна проекція
Ц
я
проекція найчастіше застосовується
для зображення кристалічних багатогранників.
При цьому проектується не багатогранник,
а його полярний комплекс, тобто не грань
кристала, а нормаль до грані.
Площиною гномостереографічної проекції, як і стереографічної, служить екваторіальна площина сфери проекцій. Гномостереографічна проекція кристала являє собою
Рисунок
3.7 а - Принцип побудови гномостереографічної
проекції
сукупність стереографічних проекцій нормалей до граней кристала. Щоб одержати гномостерео-графічну проекцію площини, проводять нормаль до цієї площини до перетину зі сферою проекцій і далі лінію, що з'єднує отриману полюсну точку з точкою зору S (див. рисунок 3.4 вище).
Щоб побудувати гномостереографічні проекції нормалей, що перетинають кулю в нижній півсфері, переносять точку зору в північний полюс сфери (рис. 3.7 а), інакше нормалі спроектувались би поза колом проекцій. Проекції граней, розміщених вище площини проекції, позначають маленькими колами, а нижче - хрестиками. Іноді верхню грань зображують порожнім маленьким колом, нижню - заштрихованим.
Г
Рисунок8.
Н
а
рисунку
3.7 б
наведена гномостереографічна проекція
граней кристала, показаного на наведених
раніше рисунках. Гномостереографічні
проекції напрямків (ребер кристала)
зображуються так само, як і нормалі до
граней.
Велике коло, центром якого є центр кола проекцій, є геометричне місце полюсів всіх вертикальних граней, а нормалі до них лежать у горизонтальній площині (і саме в площині великого кола).
Рисунок 3.7 б -
Гномостереографічна
проекція
граней додекаедра
Комплекс граней, нормалі до яких лежать в одній площині, утворять зону, тобто сукупність граней, паралельні одному ребру - так званої осі зони. Проекції граней, що належать одній зоні (таутозональні грані), розташовуються на одній дузі великого кола.
3.4 Гномонічна проекція
Ц
Рисунок 3.8 - Принцип
побудови гномонічних проекцій
П
лощина
гномонічної проекції паралельна площині
стереографічної і гномостереографічної
проекції, але вона не екваторіальна, а
дотична до північного полюса сфери
проекцій (рисунок
3.8).
Нормаль до грані кристала, проведена
із центра сфери проекцій, триває до
перетину із площиною проекції.
Г
Рисунок
3.9 - Гномонічна проекція кристала топазу
Недоліком гномонічної проекції є те, що в ній не збережені кутові співвідношення: кути між лініями зон на проекції не дорівнюють кутам між відповідними площинами однієї зони на кристалі. Більшою ж перевагою цієї проекції є те, що координати точок прямо пропорційні індексам Міллера.