8. Громадянство у зарубіжних державах: поняття і зміст, співвідношення із категоріями «підданство» та «національність».

Громадянство-це взаємозв’язок держави та особи, що виражається у їх взаємних правах та обов’язках))

Взаємний прав.зв’язок , який виникає внаслідок належності ос.до гром-ва тієї чи ін.д-ви полягає у:

рівності гром-н в межах д-ви та поза її межами;

охороні людей в д-ві та поза її межами;

відповідальності особи перед д-вою.

Громадянство є важливим елементом конст.статусу ос. Д-ва пошир.свою вл.на своїх гр.-н як на своїй тер.так і за її межами. Так само і гр.-нин може вимагати захисту своїх інтересів з боку д-ви свого громадянства, де б він не знаходився.

Гр.-во як суб.п-во включ.в себе ряд правомочностей: п-во проживати на тер.д-ви, володіти всім комплексом п-в і свобод, обов’язків, займати держ.посади, вільно залишати і повертатися на тер.своєї д-ви., користуватися захистом держ.вл.

Категорія підданство як правило застосовувалась у країнах із монарх.формою правл-ня. Підданство раніше було характерним для більшості держав з монархічною формою правління. В наш час в переважній більшості монархій в результаті проведеної політики обмеження монархії та демократизації суспільства інститут громадянства цілком замінив собою інститут підданства. Якщо, як зазначалося, під підданством розуміється зв'язок фізичної особи з монархом (і, відповідно інститутами корони), то під громадянством розуміється більш широкий зв'язок безпосередньо з державою, а не його главою.

Національність- це приналежність людини до певної національної, етнічної групи, що включає спільність мови, історії, культури і традицій. Тобто громадянами держави можуть бути люди різних національностей, а от якщо ти громадянин , н-д, Франції, але по-національності українець(твої предки українці, рідна мова українська), то ти не є по національності французом.

9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.

за народженням (філіація) – на ос-ві а) «права крові», чи б) «права грунту». В деяких країнах ці два принципи поєднуються. Колізія в нац.з-ві з пит.набуття гр-ва може привести до набуття гр-ном подвійного гр-ва.

прийняття в громадянини (натуралізація) – а) в силу закону (тобто не заснована на осбис.виборі ос., напр..в Італії вступаючи в шлюб з Італьянцем дружина автоматично набуває гр-во Італії); б) індивідуальна натуралізація може мати місце за клопотанням ос., яке, як пр-ло, подається на ім’я глави д-ви і прийняття в гр-во оформляється спеціальним актом. Натуралізація може мати місце, якщо ос.проживає певний строк на тер.відп.д-ви, належ.до певної релігії, нації ...

Оптація – вибір гром-ва у випадках, коли змін.держ.приналежність тер., на якій проживає гром-н.

Поновлення гром-ва осіб, які його були втратили (серез зміну сім.стану...)

Репатріація – коли гром-во втрачали великі верстви нас.в силу важл.історич.подій (напр..повернення євреїв на свою історичну Батьківщину Ізраїль).

Дароване гром-во (за особл.заслуги і в особл.порядку

10. Способи припинення громадянства у зарубіжних державах.

Припинення гр-ва – розрив зв’язку між гр-ном і д-вою.

в рез-ті добровіл.виходу з громадянства (через політ., сім.мотиви);

втрата гром-ва (з причин, передбач.з-вом д-ви гром-ва, напр..якщо гром-н поступить на держ.чи війс.сл.ін.д-ви)

внаслідок позбавлення гром-ва осіб, які вчин.дії,що наносять шкоду д-ві (це є вид держ/прав.санкції, як пр-ло застос.тільки до натуралізованих гром-н).

Якщо ос.з певних причин втратили гром-во, вони мають право клопотати про його відновлення.

В деяких кр-нах є інс-тут почесного гром-ва, який викон.як пр-ло політ., пропагандистську роль.