3. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.

В загальному в таких державах джерелами права є всі вищеназвані , але особливістю є те, що релігійним джерелам приділяється найбільша роль. У мусульманських країнах діє положення про те, що конституцією правовірних є Коран. Якщо в ісламських державах і приймається конституція, то вона вважається такою, що стоїть нижче за Коран. У деяких мусульманських країнах Коран навіть замінює конституцію.Також релігійні джерела визначають порядок престолонаслідування.

Зараз йде період кодификації мусульманського права в багатьох країнах, серед них Пакистан, Індонезія, а в Туреччині з 1926 р. узагалі від нього відмовилися. У багатьох державах мусульманське право конституційно вважається основою законодавства. Воно застосовується по багатьом питанням, але особливо в цивільних відносинах, дотепер зберігаються шаріатські суди. У деяких країнах Центральної і Східної Африки мусульманське право використовується як звичайне право. Хоча мусульманське право і впливає на правові системи мусульманських держав, але все рівно зараз спостерігається тенденція до застосування таких джерел права як правовий звичай і нормативно-правовий чи акт законодавство. Практично у всіх мусульманських країнах вплив мусульманського права обмежується брачно-сімейними і пов'язаними з ними відносинами, тобто тими, котрі входять у поняття "особистий статус". Єгипет був першою державою, що відмовилося ще наприкінці XIX століття від мусульманського права, як від єдиного джерела права. Як приклад можна ще привести Саудівську Аравію, що вважається країною традиційного ісламу. Навіть тут усе більше застосовуються в судочинстві і законодавстві "подвійні стандарти", а в комерційному праві пріоритет уже віддається "англо-американському" праву.

4.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.

Осн.дж-лом(основним законом) К.П.є К-ція. К-ція як осн.з-н д-ви має вищу юр.силу, особл.порядок прийняття, форму та зміст. В різ.кр-нах к-ції приймаються різними шляхами.

Конст.з-ни вносять поправки і доповнення до к-цій і мають таку ж юр.силу як і к-ції. Прийняття таких з-нів є можливим, але не обов’язковим. Також конст.з-ни можуть бути складовою частиною писаних к-цій, напр., К-ція Швеції складається із трьох конст.з-нів. А також до конст.з-нів можуть віносити ті, які регул.важл.держ.питання. Напр., в Італії конст.з-ни регламентують статус адм/тер.абластей, орг-цію і повноваження КС. До конст.з-нів відносять групу з-нів, які сладають т.зв.неписану к-цію, тобто формально звичайні з-ни, які в силу своєї важливості виконують ф-ції к-ції. Напр..з-ни про Парламент, які в якості статутного права входять в неписану британську к-цію. Для прийняття таких з-нів потрібна не проста, а кваліфікована б-сть.

Органічні з-ни доповнюють к-цію не змінюючи її основних принципів (на відміну від конст.з-нів). Прийняття таких з-нів прямо передбач.в к-ції, які містять банкетні норми, що прямо визначають пит., що врегульовуються органіч.з-ном. Таким чином органічні з-ни як пр-ло регулюють цілий прав.інс-тут (напр..з-ни про вибори, про гр-во) Органіч.з-ни прийм.простою б-стю членів парламенту, тому що вони не змінюють к-цію. Але в силу своєї важливості вони часто потребують додаткових процедур для їх вступу в силу.

Звичайні з-ни регул.окремі питання держ.чи сусп.ж-тя. Як пр-ло таких з-нів приймається багато, але не всі вони є дж-лами К.П. Напр..з-н Фр.Р-ки про надання виб.п-а гр.-нам, які досяг.18 років (1974 року).

Надзвичайне з-во детально регламентує орг-цію держ.вл. в період оголошення надзвичайного стану в д-ві. Напр..З-н про надзвичайні обставини в Нім. (1968).